BACK TO OBUKHIV NEOLITHIC
Продовжуючи тему печей-горнів із вчорашніх коментів.
Парадоксально, але треба все життя прожити на обухівській глині і частину з нього – за 100 метрів від найбільшого глиняного кар’єру, щоб ідея експериментального неолітичного МАФу актуалізувалася саме у коментах під постом про хліб.
Власне кажучи, раптовість подібного «осяяння» можна порівняти з дзенівським «самадхі» (насправді, ні).
ШО МОЖНА?
Вивчити тему і колись, коли прийде час, буде час, буде на часі – спробувати зліпити на одній з терас або недалеко від Фейхоа, приміром, «трипільську піч».
Як це зробили у 2019 році учасники експедиції історико-філософського факультету університету імені Грінченка під керівництвом Mihail Videyko у благословенному богами Борисфену селі Халеп’я.
Властиво експериментальна частина експедиції, згідно зі звітом (http://surl.li/dwoor), полягала у тому щоб відтворити весь процес продукування кераміки:
1. Побудувати горн для випалу
2. Зробити певну кількість посуду
3. Оздобити її місцевими (тодішніми) барвниками.
Ну і випалити.
***
Експеримент це не бічний хід в лабіринті вивчення історії.
Очевидно, що інколи його результати є саме тією додатковою вартістю теми, котру заробив досдідник.
Ну і він дозволяє довести обгрунтовані гіпотези і спростувати шизоісторичні марення адептів “фолкхісторі”.
