Зорали поле підкатами. Нотатки з матчу Португалія – Україна
Автор Visnik, Опубліковано: Березень 23rd, 2019
До матчу Португалія – Україна я сподівався, що не буде перевершено рекорд найбільшої поразки нашої збірної (0:4). Після матчу шкодував, що Мораес не зумів забити практично у порожні ворота (захисник вчасно підстрахував) і принести нам вольову перемогу. Ну що поробиш, максималіст я: якби все або дуже погано, або «верігудово». А вийшло посередині: сухо, неоднозначно. Однак аж ніяк не сіро, це найголовніше.
Протягом матчу занотовував моменти, які мені здавалися визначальними. І перша фраза, як не дивно, – П’ЯТОВ НАТУПИВ. Нашого голкіпера визнали найкращим гравцем матчу, він зробив вісім сейвів, кілька – як для газети. Приміром, після удару Бернарду Сілви в дальній кут чи Кріштіка – у ближній. Але помилка П’ятова на виході, коли Рікарду Карвалью забив головою, якщо не нівелює всі ці досягнення, то суттєво псує враження від них. Пощастило, що там офсайд зафіксували. А якби ні? Думаю, після цього чемпіони Європи одним голом не обмежилися б. І хто б тоді говорив про геройство П’ятова. Шевченко не наважився виставити Бойка, який у цьому році показує класну гру, проте традиційно у будь-який момент може начудити. Не наважився дати шанс Луніну, якому не вистачає досвіду та ігрової практики, зате є задатки та бажання. І тренера зрозуміти можна. Я б сказав: треба, бо тут він зрештою не помилився.
РОНАЛДУ ДУЖЕ ХОЧЕ ЗАБИТИ – наступний мій запис. Стоп, а коли ж він не хоче забивати? Це ж Роналду – найкращий футболіст світу, хижак, який розтерзує захисників, а замість їхніх голів колекціонує собі голи. А тут взагалі був особливий момент – повернення капітана у склад після дев’ятимісячної паузи. ЗМІ усього світу гуділи про цю подію. Крішті просто не мав права цього п’ятничного вечора піти з поля без голу. Але пішов. Злий і нервовий. Певно, і обійми прекрасної Джорджини вдома не відразу зможуть його заспокоїти. Наші хлопці самі добряче покусали хижака. М’ячі у Кріштіану відбирали або ж зрідка фолили ще достатньо далеко від воріт, особливо у цьому варто відзначити нашу середню лінію. А коли у Роналду й виникали нагоди для пострілу, на висоті був все той же П’ятов.
МИКОЛЕНКО БЕЗСТРАШНИЙ. Можна подумати, що цей пацан не дуже добре розбирається у футболі. Типу: «Ми у Португалію їдемо? Проти чемпіонів Європи граємо? Роналду? Пепе? Бернарду Сілва? Ні, не чув таких». Володимир Єзерський у інтерв’ю Віктору Вацку розповів, що по-хорошому відбиті, тобто не мають жодних авторитетів, Лунін та Коноплянка. Я б упевнено додав до цього списку Миколенка. Проти кого б то не було, Віталій виходить на поле і просто робить свою справу. Кілька підкатів – як кажуть, трішки в м’ячик, трішки в ніжку – і португальці, здається, вже боялися зайвий раз наближатися до нашого лівого захисника. Для мене саме він найкращий у цьому матчі.
Та й взагалі Україна ЗОРАЛА ПОЛЕ ПІДКАТАМИ. Видно, що хлопці щирі українці і знають, що треба робити з великими ділянками землі навесні. Навіть Марлос у відборі відпрацьовував – дай, Боже. Ось в атаці міг би бути й активнішим.
ШО ЗІНА? РОЗДАЄ. На Зінченка всі покладали великі сподівання, і він не підвів. Стає справжнім лідером збірної, демонструє дуже розумний футбол. Саша, окрім того, що дерегував атаками команди, відходив і в захист. Навіть там не лупив, куди попало, а намагався розпочати щось перспективніше. Проти Люксембургу бачу його на лівому фланзі півзахисту, а Коноплянка нехай трішки відпочине. Думаю, Шевченку варто буде зіграти у два нападники: з Мораесом на вістрі та відтягнутим Яремчуком. Класична «десятка» у такій формації не потрібна.
Із Португалією ж ШЕВА НЕ РИЗИКНУВ ГРАТИ У ДВА ФОРВАРДИ. Хоча мені здалося, що у другому таймі можна це спробувати. Португальці, як виявилося, зовсім не готові до наших атак. Мало не кожна вилазка українців до чужих воріт закінчувалася там пожежею. А чому б іще сильніше не притиснути? Ми б, можливо, за це поплатилися. Але хіба б хтось наважився кинути у Шевченка камінь? Гаразд, це вже в мені зовсім розговорився уболівальник. Головне, що ми здобули одне очко, яке у боротьбі за друге (а можливо, й перше) місце може мати надважливе значення.
ТАК А ЧОГО МОРАЕС НЕ В «СТАРТІ»? – наостанок запитав я сам у себе. Наразі він цікавіший за Яремчука: за неповних 20 хвилин на полі створив більше, ніж Роман за 76. Але, як ми знаємо, Шевченко поступово вводить у склад нових гравців. А Мораес взагалі потрапив з корабля на бал. А якби він вийшов зі старту і провалився? Андрій Шевченко навряд чи вважає, що збірна – це місце для ризиків. І я його в цьому все-таки підтримую. Це зрештою не лише його команда, а й усіх нас.
Щодо статистики. Україна мала непоганий відсоток володіння м’ячем (41%), як для протистоянні із португальцями. Не так і багато фолила – 14, отримала лише одну жовту картку (звичайно ж, Степаненко). Показово, що у другому таймі збірна менше часу проводила з м’ячем, однак нанесла більше ударів, отже, поклалася на контратаки. Що не влаштовує? Лише один удар у площину та 18 кутових біля наших воріт. Навіть Зінченко зазначав, що у деяких моментах м’яч можна було виносити хоча б у аут, а не за лицеву.
Далі, у понеділок – Люксембург. Деякі букмекери дають цій збірній проти нашої приблизно такі ж шанси, як Україні проти Португалії. Ми показали, що у футболі немає нічого неможливого. А чому б Люксембургу цього не повторити? Тож українці мають бути неабияк зосередженими у матчі із сенсаційним лідером групи.
Віталій Усик (спеціально для авторського блогу в Інстаграмі)
Підписатися на блог Усика можна за посиланням. Багато цікавого про футбол.
–
Джерело: Вісник Переяславщини
