Завтра у центрі столиці перекриють рух 11 вулицями

У вівторок, 27 липня, тимчасово обмежать рух усіх видів транспорту на низці вулиць у центрі міста. Це пов’язано із проведенням заходів з відзначення 1033-річчя Хрещення Київської Русі.

Українська православна церква Московського патріархату планує 27 липня о 13:00 провести урочистий подячний молебень на Володимирській гірці, який очолить митрополит Онуфрій. Після цього відбудеться хресний хід до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У зв’язку з цим вулиці від Володимирської гірки до лаври закриють для транспорту.

Як повідомляє патрульна поліція Києва, з 06:00 буде перекритий рух:

• на вулиці Хрещатик (від вулиці Богдана Хмельницького до Європейської площі);
• на вулиці Михайлівська (від вулиці Хрещатик до вулиці Велика Житомирська);
• на вулиці Великій Житомирській (від вулиці Володимирська до Володимирського проїзду);
• на вулиці Трьохсвятительській (від Михайлівської площі до Європейської площі);
• на Володимирському узвозі (від Європейської площі до Почтової площі);
• на вулиці Михайла Грушевського (від вулиці Садової до Європейської площі);
• на Парковій дорозі (від вулиці Михайла Грушевського до алеї Герої Крут).

Вулиці від Володимирської гірки до лаври закриють для транспорту

З 14:00 буде перекритий рух:

• на вулиці Михайла Грушевського (від вулиці Садової до вулиці Московської);
• на вулиці Івана Мазепи (від вулиці Московська до площі Слави);
• на вулиці Лаврська (від площі Слави до вулиці Цитадельної);
• на алеї Героїв Крут (від площі Слави до Дніпровського узвозу);
• на Дніпровському узвозі (від алеї Героїв Крут до Набережного шосе).

Православна церква України розпочне відзначати 1033 річницю Хрещення Русі 27 липня о 16:45 з всенічного бдіння у Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі. У середу, 28 липня, о 8:30 митрополит Епіфаній у цьому ж соборі очолить божественну літургію. А об 11:00 урочистості з нагоди свята продовжаться на Володимирській гірці, де предстоятель Православної церкви України звершить молебень біля пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру.

Нагадаємо, у 988 році, як свідчить «Повість минулих літ», що написана на початку XII століття ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором, князь Володимир після того, як хрестився у грецькому місті Корсуні (Херсонесі), велів киянам хреститися в Дніпрі.

З цього моменту християнство візантійського обряду стало державною релігією Русі. Треба думати, що Володимир, приймаючи епохальне рішення, керувався як релігійним натхненням, так і політичними мотивами. Адже в очах правителів Київської Русі Візантійська імперія була не тільки багатим і могутнім сусідом, але і зразком централізованого державного устрою.

Адже імператор, з яким прагнули зрівнятися князі, вважався намісником Бога на Землі та володарем всієї повноти влади. Крім того, союз з Візантією підвищував державний статус Русі серед сусідів, а прилучення до високої культури християнських народів означало успішний розвиток духовного й суспільного життя.

Минулого року через пандемію УПЦ МП і ПЦУ відмовилися від багатьох урочистостей, зокрема, хресних ходів, які традиційно відбувалися у Києві 27 та 28 липня, зробивши акцент на просвітницьких заходах.

Джерело: Вечірній Київ