«За останні два роки у Києві створили сім дитячих будинків сімейного типу», — Марина Хонда

«Вечірній Київ» публікує другу частину розмови із заступницею голови КМДА Мариною Хондою, у якій розмовляли про розбудову мережі дитячих будинків сімейного типу, перші соціальні гуртожитки, потужні кроки проти насильства та підтримку наших захисників.

— Хотілося поговорити про не менш вразливу категорію — це діти-сироти і діти позбавлені батьківського піклування. На жаль, таких дітей також досить багато у місті Київ. Наскільки виправдовує практика по створенню будинків сімейного типу?

— По-перше, хочу сказати, що за останні два роки ми зробили сім будинків сімейного типу. Це велика цифра. У цих родинах створені умови, де дитина буде виховуватися у формах наближених до сімейних. Кількість дітей, яких залишають у пологових — зменшилася. Якщо дитинку залишають, то вона одразу йде на усиновлення. А от кількість дітей, яких ми забираємо у батьків, які вживають алкоголь, наркотики — на жаль, у рази виросла.

Ми почали активну протидію домашнього насильства і коли діти є об’єктами чи свідками домашнього насилля — в таких ситуаціях ми їх вилучаємо. Є випадки, коли таких дітей забирають у будинки сімейного типу, то вони спочатку дуже агресивно налаштовані. Адже вони жили в таких умовах, де не знали, що таке обійми, тепло, батьківська любов. І їм потрібно мінімум пів року, щоб адаптуватися до нормальних відносин. Але іншого шляху немає. Сімейні форми виховання вирішує одразу кілька проблем — діти мають вихователів, які замінюють їм батьків, вони соціалізуються та завжди мають прихисток і підтримку.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда на новосіллі у дитячому будинку сімейного типу Подільського району (фото: Олексій Самсонов)Марина Хонда привітала родину з новосіллям і передала цінні подарунки від керівництва міста

— Коли діти залишають будинки сімейного типу, їм потрібно кудись іти. Дітям пропонують соціальний гуртожиток, а також місто вишукує кошти на купівлю власного житла. Настільки у цьому плані зросла підтримка з боку міської влади?

— Коли дитина потрапляє у будинок сімейного типу, то їй уже є де проживати. Місто надає квартиру, робить ремонт, закуповуємо автомобілі та надаємо матеріальну допомогу родині. Дитина там проживає до часу, поки не отримає середню спеціальну, чи вищу освіту. Дуже часто діти, які потрапили у будинок дитячого типу, уже мають житло від батьків. За цим житлом до повноліття дитини слідкують органи опіки і піклування. А от для дітей, які не потрапили у будинки сімейного типу, або коли дитина лишається без спадку, ми відкрили два соціальні гуртожитки. Це система адаптації до отримання власного житла.

Є міська програма придбання житла. Торік зі столичного бюджету виділено 50 мільйонів гривень на купівлю житла. Місто придбало квартири у новобудовах. І їх отримає 53 дитини-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування. У цьому році також в бюджеті будуть передбачені кошти. Загалом, в нас на черзі на квартири понад 360 дітей. Держава, до слова, також виділяє цільову субвенцію. Але на ці кошти орієнтовно можна придбати приблизно 10 квартир. І часто за цю суму не можливо знайти квартиру в Києві, а лише у передмісті. Тому, столична влада зі свого боку опікується цим питанням.

Марина Хонда взяла участь у відкритті Центру соціальної підтримки дітей та сім’ї — соціального гуртожиткуЦентр соціальної підтримки дітей та сім’ї відкрили на бульварі Ярослава Гашека, 4Потрапити у гуртожиток діти можуть через скерування служб у справах дітей, де вони перебувають на обліку до 23 років

— Ви обмовилися про домашнє насилля. Нині місто розробляє міську цільову програму протидії насилля. Які її перспективи?

— Орієнтовно міська програма буде запущена у 2022 році — зараз ми займаємося координацією усіх служб. Адже потрібно налагодити співпрацю соціальних служб, поліції, судів. Взагалі, коли я почала займатися цим питанням, то була шокована, адже не очікувала, що ця проблема настільки серйозна. Розуміла, що вона є, але навіть уявити не могла її реальних масштабів.

За два останні роки, ми запустили «гарячу лінію», ми переформатували роботу Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству, відкрили дві кімнати кризового реагування. На створення таких кімнат мене спонукали історії жінок, яка звертались у Центр гендерної рівності, запобігання та протидії насильству. Вони регулярно потерпали від насильства з боку чоловіків і не мали куди йти. А в місті були відсутні заклади для прихистку, коли люди опинилися в кризових ситуаціях, бо для проживання в міському притулку потрібно було оформлювати документи. Тоді з’явилась ідея створити першу «кризову кімнату». Це було в травні минулого року і відтоді її послугами скористалося понад 50 людей. А вже другу «кризову кімнату» ми відкрили менше, ніж за півроку. Такий заклад на лівому березі Києва дуже потрібен. Бо населення трьох лівобережних районів більше за кількістю, ніж у більшості обласних центрів України.

Марина Хонда у першій кризовій кімнаті, яку відкрили навесні 2020-гоВідкриття другої кризової кімнати на лівому березі

Неочікувано великою проблемою стала необхідність створення притулків для людей, що постраждали від домашнього насильства. Їх справді не вистачає, бо часто, 10 днів перебування у «кризовій кімнаті» недостатньо для того, аби вирішити питання з житлом, юридичні моменти. Зараз ми знайшли відповідне приміщення і одна з районних адміністрацій передає його на баланс Центру гендерної рівності. У притулках громадяни зможуть перебувати до півроку. Я думаю, що цього часу буде достатньо. Можливо комусь потрібно місяць, комусь більше, щоб налагодити ситуацію.

Але є ще одне слушне питання — а чому ми повинні забирати постраждалих, а не ізолювати агресора. Ось саме тут і потрібна системна робота. Зокрема, і з боку держави. Тому ми працюємо над комплексною програмою. Щоб вона була не просто декларативним документом, а дійсно «дорожньою картою» для усіх служб — соціальних працівників, поліції, судів і громадських організацій.

— Ще одна категорія людей, які нині потребують підтримки та уваги суспільства і влади — воїни АТО/ООС. Як Київ віддячує своїм захисникам?

— Нині у місті живе понад тридцять тисяч учасників антитерористичної операції і 398 родин загиблих учасників АТО. Сьогодні наш обов’язок — і суспільства, і влади зробити все від нас залежне, щоб кожен наш воїн, кожна родина, яка втратила на війні свого захисника, мали достатню увагу і підтримку. Вони повинні відчути — що вони потрібні і захищені. Тому ми передбачили у бюджеті столиці кошти для допомоги нашим захисникам. Крім гарантованих державою пільг, столична влада розробила власний перелік послуг та соцгарантій, якими можуть скористатися захисники в рамках програми «Турбота. Наприклад, ця програма покриває оплату на комунальні послуги, пільговий проїзд в громадському транспорті, медичну допомогу та реабілітацію, виплату матеріальної допомоги.

До слова, у минулому році ми збільшили розмір виплати щомісячної матеріальної допомоги неповнолітнім дітям, пасинкам, падчеркам із сімей загиблих киян –учасників АТО до 6 654 грн на місяць. Виплачуємо разову матеріальну допомогу 5 тисяч гривень родинам загиблим — це плюс до того, що виділяє держава. Столична влада разом із державою працює над забезпеченням ветеранів АТО/ООС та родин загиблих житлом.

Із нагоди відзначення Дня Збройних сил України заступниця голови КМДА Марина Хонда вручила відзнаки ветеранам антитерористичної операціїІз нагоди відзначення Дня Збройних сил України заступниця голови КМДА Марина Хонда вручила відзнаки членам родин загиблих воїнів

До речі, Київ унікальний тим, що розробив власний механізм компенсації за земельні ділянки, які згідно Закону мають право отримати захисники. Ми розуміємо, що вільної землі об’єктивно немає, але натомість ми виділяємо компенсацію — а це щонайменше 870 тисяч гривень, і з бюджету на ці потреби вже спрямували понад 15 мільйонів гривень. Звісно, що крім матеріальної допомоги, ми дбаємо про психологічну та медичну підтримку. У Києві також діє унікальний заклад — Міський центр надання допомоги учасникам АТО, куди кожен воїн може звернутися зі своїм болем чи проблемою. Бо сьогодні повернути наших хлопців до повноцінного життя — це одне із найголовніших завдань.

***

Читайте також першу частину інтерв’ю, у якій Марина Хонда розповідала про те, як Київ змінює філософію ставлення до соціальної сфери. Зокрема, про реалізацію проєктів для киян з інвалідністю.

Джерело: Вечірній Київ