Євреї Копачева у спогадах Ольги Берштейн: як це було

Втім, спільне у них одне. Я фіксую їх походження/віросповідання, але не вивчаю Обухів як етнічно ексклюзивну територію.

Хоча би тому, що сучасне населення Обухова містить в собі риси кількох українських міграцій, а також поляків, татар і євреїв. Буквально вчора розумні люди підказали (я в цій царині дуже слаб), що, цілком можливо в Обухові була своя дрібна, але юридично зафіксована шляхта (дворянство), треба лише ознайомитися з відповідною документацією.

Саме тому я майже впевнений, що відповіді на питання про загадки Базарної площі Обухова можуть знати нащадки обухівських євреїв, котрих, як відомо, в самому місті не лишилося.

Відтак, питання про те, як вона виглядала і які процеси акумулювала може знаходитися у їх спогадах і фотоальбомах.

Власне, я, як мінімум двічі зустрічав спогади жінок, котрі були свідками погромів в Обухові і Трипіллі. І кілька разів дуже розрізнені згадки в англомовному сегменті.

***

Нещодавно на centropa.org знайшов кілька згадок про євреїв Копачева. Згідно з ними у селі не було штетлу, (що досить дивно на той час), а відтак і хедеру. Але був ідиш, мова, котру я хотів би колись вивчити.

Одна зі згадок стосується життя ОЛЬГИ БЕРНШТЕЙН, котра народилася у Копачеві, а згодом переїхала до Києва. У її (і Соломона Маневича) спогадах є багато цікавих моментів, від життя матері в селі до процесів практично добровільної русифікації єврейського населення Києва.

Сьогодні коротко про КОПАЧІВ.

***

…Моя мати СЛАВА БРОНФЕЙН. Це фото було зроблене під час відвідування Києва у 1914 році.
Батьки моєї матері жили в селі Копачів Обухівського району біля Києва. У селі було небагато євреїв. Більшість мешканців були українцями. Українці та євреї добре ладнали й ставилися до мого дідуся з великою повагою.

Я не знаю, коли і де зустрілися мої дідусь та бабуся, а також жодних деталей про їхнє весілля. Мій дідусь ДАВИД БРОНФЕЙН був кравцем. Вважаю, що він народився у 1870 році. Я не знаю, хто були його батьки.

Він шив кожухи для селян. Я не бачила, щоб дідусь ходив до синагоги, але у нього були талит, білий з чорним, і тфілін, іноді він їх надягав для молитви, але, думаю, не робив це систематично.

Бабуся ФЕНЯ була худою високою жінкою, народилася приблизно в 1869 році. Вона народжувала дітей і виховувала їх, це була її робота. Моя бабуся мала 14 дітей, усі народилися в Копачеві. Багато з них померли при народженні або в дитинстві. Семеро дітей вижили.

Моя мати Слава Бронфейн була найстаршою в родині. Вона народилася у 1890 році. Вона ніде не навчалася і з 10 років сиділа в майстерні мого дідуся, допомагаючи йому підшивати спідниці, корсети та сорочки. Вона навчилася у дідуся і стала кравчинею.

Село було маленьким і перспектив для них там не було. У 1913 році моя мати переїхала до Києва і там вийшла заміж, а її батьки вирішили теж переїхати. Сім’я жила на Сталінці, на той час районі на околиці Києва, одному з центральних районів сьогодні; цей район був схожий на село, де всі знали один одного. Багато моїх родичів жили на тій самій вулиці.

Моя мати була високою і красивою. Вона першою вирішила переїхати до Києва у 1913 році. Вона орендувала квартиру на Сталінці у Києві, і її сім’я переїхала за нею. Моя мати була дуже популярною кравчинею на Сталінці. У 1914 році вона вийшла заміж за Давида Бернштейна, мого батька. Я не знаю, як вони зустрілися або яке в них було весілля.

Наскільки я розумію, він зустрів мою матір через сватів. Моя мати щойно приїхала з села, була старшою дочкою в родині і була незаміжньою. Хоча вона була красивою, мала проблеми зі слухом. А проблема мого батька була в тому, що він був низьким і горбатим, але вони піклувалися один про одного.

***

Які висновки можна зробити з цієї короткої замальовки?
1. Давид Бронфен (Бронфін) є у списку “євреїв Обухова 1907 року”. Не знаю, про шо він і де я його взяв.
2. Євреїв у Копачеві було мало, тому, ймовірно, ні хедера, ні синагоги не було. Відтак, подібна інфраструктура була в крупніших Обухові, Германівці, Трипіллі.
3. Життя теж не було малиною і мало чим відрізнялося від сусідів-українців. Тут я можу помилятися, але, здається, там були якісь трабли з правом на землю, і тому більшість євреїв займалася ремісництвом.
4. Родина виїхала з краю до початку погромів 1919 року. Про раніші вона не згадує.
Бідність, багатодність, самоексплуатація.

Типова історія типової родини типового часу.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Чому в Обухові ніколи не буде своїх біляміських маршрутів

• Чому Обухову не потрібні ікони сусідів

• Не "козак" і не "засновник": спроба деконструкції головного обухівського міфу

• Цифрові копії Обухівщини: погляд назад – крок вперед

• Обухів 2.0 – зачатки холістичного підходу до аналізу еволюції долини Кобрини

Source link