Як змінилася культурна сфера у Києві за шість років: підсумок від Діани Попової
image
22 Лютого 2021, 15:36
Поділитися:

Сьогодні Діана Попова повідомила про останній день посаді директора департаменту культури КМДА. Вона поділилася, що вдалося досягти за роки керівництва Департаментом з 2014 року — від ремонтно-реставраційних робіт до культурних проєктів.

«Це були яскраві 6.5 років і я вдячна долі за кожен прожитий день з вами, дорогі колеги і друзі! Вибачайте за лонгрід, але ж мушу трохи розповісти про те, що вдалося змінити, — зазначила вона. — Розкажемо про головні досягнення команди Департаменту культури за ці роки у всіх її сферах — від фінансування до ремонтно-реставраційної діяльності».

За шість років фінансування комунальних закладів культури з бюджету м. Києва збільшилось з 450 тис. грн до 1,2 млн грн (P.S.: на жаль, пандемія внесла корективи у зростаючу динаміку).

Однією із надзвичайно клопітких, довготривалих та затратних, але водночас дуже важливих, є ремонто-реставраційна робота.

Так, за декілька років було виконано комплексний капітальний ремонт комунальних кінотеатрів «Промінь» і «Старт», будівель Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» і Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, будівлі та приміщень Коледжу хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря», приміщень музею української діаспори — філії Музею історії м. Києва та «Зеленого театру» в парку «Партизанської слави».

Було відреставровано будівлю Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, дах та фасад будівлі на б-р Т. Шевченка, 3, «Мушлю» та площу з амфітеатром в Центральному парку. Також було виконано такі важливі роботи: завершена перша черга першочергових протиаварійних робіт на пам’ятці національного значення — Наводницька Веда Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»; виконана перша черга комплексу робіт із реставрації будівлі музею видатних діячів української культури Лесі України, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького з пристосуванням під музей «Іван Франко і Київ»; виконані роботи із утеплення фасадів, заміни вікон та внутрішні роботи будівлі навчального закладу Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра; виконані роботи із заміни вікон та капітального ремонту санвузлів будівлі Київського муніципального академічного театру опери і балету; виконані роботи із капітального ремонту по утепленню фасаду Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра; завершено будівництво нової сцени Теат ру на Подолі.

Було створено театр «Київ Модерн-балет», кінотеатр українського кіно «Ліра» на базі колишнього кінотеатру ім. Чапаєва, Музей окупації Києва та Музей-квартиру В. С. Косенка.

Оновлення матеріально-технічної базу закладів культури. Було придбано: сучасне світлове, звукове та сценічне обладнання для п’яти кінотеатрів, двадцяти комунальних театральних закладів, шести концертних та двох закладів мистецької освіти; мікроавтобуси для Коледжу хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря» та Театру маріонеток; музичні інструменти для трьох закладів мистецької освіти та восьми театральних і концертних закладів; глядацькі крісла для чотирьох комунальних кінотеатрів та п’яти комунальних театрів; сценічне обладнання для КП «Агенція по обслуговуванню концертної і театральної діяльності».

У 2017 році міським головою Віталієм Кличком було започатковано пілотний проєкт «Сучасний бібліотечний простір», у рамках якого бібліотеки перетворюють з традиційної книгозбірні у сучасний комфортний культурно-комунікативний та інклюзивний простір. Відтак уже відбулось «перевтілення» шести наших бібліотек: Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва (просп. Перемоги, 25А); Центральної районної бібліотеки ім. П. Тичини Централізованої бібліотечної системи Дніпровського району м. Києва (вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24); Бібліотеки ім. М. Костомарова Централізованої бібліотечної системи Шевченківського району м. Києва (вул. Данила Щербаківського, 51В); Бібліотеки для дітей Централізованої бібліотечної системи Подільського району м. Києва (вул. Межигірська, 25); Центральної районної бібліотеки Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» Святошинського району м. Києва (б-р. Ромена Роллана, 13В); Бібліотеки № 115 для дітей м. Києва Централізованої бібліотечної системи Деснянського району м. Києва (вул. Бальзака, 28).

Заходи Департаменту культури: у 2014 р. було проведено 25 заходів; у 2015 р. — 28; у 2016 р. — 26; у 2017 р. — 59; у 2018 р. — 80; у 2019 р. — 86; у 2020 р. — 50. За шість років кількість нових масштабних культурно-мистецьких проєктів збільшилася у 12,5 разів. Це, зокрема, мистецький проєкт «Зірки світової опери», національно-культурний фестиваль «Київ Клезмер Фест», Міжнародний фестиваль мистецтва «Kyiv Art Week», Міжнародний фестиваль медіа-мистецтва «KLF — Kyiv Lights Festivаl», Міжнародний фестиваль мистецтв «Anne de Kiev Fest», фестиваль «MotoOpenFest», фестиваль «Muromets Fest», свято «День народження Андріївського узвозу», Київський міжнародний фестиваль театрів ляльок «pUp.pet», фестиваль фільмів про Київ і киян «Київ. Із кінематографом у серці», фестиваль «Віртуози фолку», Міжнародний конкурс молодих дизайнерів, Міжнародний музичний форум «Operetta Grand Music», новорічно-різдвяні свята на Софійській та Контрактовій площах, фестиваль «Відкрита музика міста» та ін. Окремо хотілось сказати про започаткування таких важливих проєктів, як Міжнародний конкурс-лабораторія постановок молодими режисерами в жанрі опери оперети/буф; мистецький проєкт «Театр крокує Європою»; Київський форум толерантності (міжетнічна та міжконфесійна платформи), проєкт «Митці столиці — киянам» та інтерактивний інноваційний проєкт — мистецько-освітню програму для мистецьких навчальних закладів з вивчення та популяризації творчої спадщини українських композиторів за допомогою сучасних 3D-технологій (Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів).

У 2017 році в українській столиці відбувсь пісенний конкурс «Євробачення». Події такого масштабу — це можливість популяризувати країну, створити їй позитивний імідж. Тому ми сумлінно готувались до цієї події. У рамках конкурсу для киян та гостей столиці було розроблено насичену програму культурно-мистецьких заходів на всі смаки та вподобання у різних локаціях міста — концерти української музики, майстер-класи, фестивалі, виставки тощо. «Неповторна програма розваг, красива європейська столиця, високий рівень організації події, надзвичайно гостинні люди…», — такі коментарі були іноземців. А головне — згідно із соціальними дослідженнями після «Євробачення» збільшилась кількість туристів до нашої країни.

А завдяки Kyiv Art Week наше місто нанесено на мапу ярмарків сучасного мистецтва і за п‘ять років довело свою важливість у формуванні та розвитку ринку сучасного мистецтва країни.

«Естетика, класична музика на великих і малих сценах серед міста, сучасне мистецтво в публічному просторі — все це стало невід‘ємною складовою нашого життя за останні роки, — підкреслила Діана Попова. — Ми працювали командою і функціонували як єдиний організм на захист важливих засад галузі культури! За роки нашої роботи не було втрачено жодного квадратного метра в галузі, тільки збільшено. Плюс музеї, плюс театри, плюс неймовірні мистецькі події міжнародного рівня. Щодня ми працювали зі знаком «плюс».

Джерело: Вечірній Київ

Рупор Київщини Київщина Київська область Київ столиця Березань Біла Церква Бориспіль Бровари Буча Васильків Ірпінь Обухів Переяслав-Хмельницький Прип'ять Ржищів Славутич Фастів Богуслав Києво-Святошинський Вишневе Вишгород Караглик Миронівка Сквира Тараща Тетіїв Українка Іванків Яготин Новини Київська обласна державна адміністрація КОДА КМДА