Як живе Бориспільський інклюзивно-ресурсний центр: репортаж із закладу

• Методичний кабінет та простір для проведення семінарських занять

Інклюзивно-ресурсний центр у Борисполі працює вже 5 років. Установа, що займається забезпеченням права дітей, в тому числі з інвалідністю, з особливими потребами на освіту, нещодавно отримала нове приміщення і скоро справлятиме новосілля, чим привернула увагу навіть тих бориспільців, які не зовсім розуміють суть роботи закладу. Як живе інклюзивно-ресурсний центр після переїзду, для чого та для кого він створений та скільки дітей охоплено його послугами, дізнавалися «Вісті».

• Директор Бориспільського ІРЦ Світлана Дядик

Історія питання

Інклюзивно-ресурсні центри в Україні базуються на основі колишніх ПМПК (психолого-медико-педагогічних консультацій), однак, на відміну від них, мають суттєві відмінності і у функціях, і у підходах до роботи. Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю ще у 2009 році, але лише у 2017-му Кабінет Міністрів України своєю постановою визначив право всіх без винятку дітей навчатися у звичайних загальноосвітніх школах. Допомогти їм у цьому та надати всю необхідну підтримку мають інклюзивно-ресурсні центри, які, по суті, є посередниками між навчальними закладами та дітьми з особливими освітніми потребами.

Бориспільський інклюзивно-ресурсний центр донедавна працював на вул. Головатого, 19 — у приміщенні ЗОШ №6 (нині ліцей «Лідер»), де займав три кабінети. Нещодавно рішенням Бориспільської міської ради йому виділили нове приміщення — окремий будинок із прилеглою земельною ділянкою на вул. Філатова, 17, який будував Фонд Олени Зеленської у рамках реалізації проекту переселення дитячих будинків сімейного типу зі сходу України. Саме фонд виявив бажання, щоб приміщення, збудоване ще позаминулого року, передали інклюзивно-ресурсному центру міста.

Переїзд та перепланування роботі не завада

Хоч у будівлі ще тривають ремонтні роботи, необхідні для пристосування її для відвідувачів та діяльності ІРЦ, а офіційного відкриття закладу ще не відбулося, педагоги вже задіяні у робочому процесі та приймають дітей та їх батьків. Директор закладу Світлана Дядик пропонує провести екскурсію закладом та розповісти, для чого призначене кожне з його приміщень.

Огляд закладу починаємо із найбільшого приміщення — зали з величезними вікнами до підлоги та виходом на простору терасу. За планом тут вітальня та столова, а буде — методичний кабінет та простір для проведення семінарських занять. Великий гарний телевізор, що працює від вайфай, дозволяє дивитися розвивальні програми, займатися по ЗУМу, навіть проводити онлайн наради, семінари та навчання. З одного боку зали — обладнана всім необхідним кухня, з іншого — кабінет директора закладу.

«Насправді кухня теж дуже потрібна для таких закладів, як наш — вона стане ресурсною кімнатою для формування соціально-побутової сфери. Поясню, що це значить. У нас є діти, що перебувають на індивідуальній формі навчання (педагогічний патронаж). З ними працює дефектолог, який займається пізнавальною сферою дітей і фактично має навчити їх не тільки «два додати два», а й орієнтуватися у побуті, показати, що для чого призначено, де що лежить. Таким чином, це ресурсна кімната, де діти можуть навчитися щось робити на побутовому рівні та обслуговувати себе, — пояснює Світлана Дядик. — Кабінет директора є одночасно і кабінетом психолога, адже ми працюємо ще і як кризовий центр».

Від зали — методичного кабінету — йдуть два широкі коридори, з’єднані між собою посередині будівлі. «Ми довго думали, де і що розмістити, як пристосувати до нашої роботи ці приміщення. Начебто будівля велика — майже 300 квадратних метрів, але має лише кілька окремих кімнат, а інший простір не зонований. Адже під час будівництва ніхто не думав, що тут розмістять ІРЦ», — зауважує директор закладу.

У одному з коридорів — величезна карта України. Його зонують ширмами, щоб організувати сенсорну кімнату — з сухим басейном із кульками, пісочником із підсвіткою та мультимедійною підлогою. Інший коридор стане великою вітальнею для очікування батьків. Тут вже встановлено диван та телевізор. Сюди якраз веде центральний вхід до будівлі, де відвідувачів вітають папуги в клітці — Інокентій та Кеша.

У холі організують спортивну кімнату для ЛФК, логоритміки та групових занять, також будуть кабінет реабілітолога, кабінет логопедів. Ще одну кімнату займе кабінет дефектологів. У бориспільському центрі їх три — олігофренопедагог (для дітей, що мають інтелектуальні порушення), сурдопедагог (для слабо чуючих дітей) та тифлопедагог (з порушеннями зору). Є кімната з мінімальним набором меблів для дітей з розладами аутичного спектру, адже такі діти мають розсіяну увагу, дуже важко концентруються, і зайві предмети інтер’єру відволікають їх.

У кімнаті психологів вже встановлені комп’ютери, підключені до єдиної системи «Інклюзія України». Тут формуються висновки ІРЦ, які напряму можуть отримати навчальні заклади, приєднані до системи. У систему також завантажуються інші документи — протоколи засідання команди супроводу та індивідуальні програми розвитку.

• Ігрове та спортивне обладнання ще чекає на встановлення

Є також приміщення для різних методматеріалів. Обладнано масажний кабінет, у якому планується проводити логопедичні та реабілітаційно-оздоровчі масажі.

Обігрів закладу у зимовий час забезпечуватимуть 10 електрообігрівачів та 2 кондиціонери, іншого опалення в будинку поки не передбачено. ІРЦ має генератор, але для такої кількості приміщень він не підходить — потрібен набагато потужніший. Керівник центру вже повідомила міську раду про потребу, до опалювального сезону її мають забезпечити.

На прилеглій до закладу території обладнають дитячий майданчик.

Укриття в будівлі немає, найближче — у Бориспільському академічному ліцеї, до нього біля 200 метрів. Директор розповідає, що керівництво ліцею пообіцяло виділити постійне місце для працівників та відвідувачів ІРЦ. Під час тривоги залишатися в будинку суворо заборонено — адже він виготовлений з легких матеріалів — ні цегли, ні бетону.

Щоб охопити всю громаду, одного центру вже замало

На території Бориспільської громади проживає 21 тис. 988 дітей. Це дані станом на 1 січня 2023 року. За словами Світлани Дядик, щоб вирахувати кількість дітей, зводились та уточнювались дані лікарні, міських та сільських амбулаторій, соціальних служб. Кількість вирахувана включно з ВПО, адже вони теж мають право на освіту за місцем проживання.

«Всього з моменту заснування нашого центру ми провели 713 обстежень, деякі з них проведені повторно по досягненню дитиною певного віку. Всього ж на обліку в ІРЦ перебуває 454 дитини віком від 2 до 18 років. Вся оплата праці педагогів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, здійснюється за рахунок державної субвенції, гроші з місцевого бюджету не виділяються. Але з 1 вересня до штатного розпису вводяться додаткові посади, які вже будуть оплачуватися з місцевого бюджету», — зазначає вона.

Основне завдання інклюзивно-ресурсного центру — проведення комплексного психолого-педагогічного обстеження. Під час нього фахівці враховують медичні показники — історію розвитку дитини, всі поставлені їй діагнози, вислуховують думку педагогів чи інших фахівців — в тому числі з приватних корекційних центрів, плюс беруть до уваги думку батьків. Щодо останнього, то Світлана Дядик зауважує, що тут випадки часто бувають діаметрально протилежними.

• У одному з коридорів — велика карта України

«Буває, що в мами тривожність зашкалює, їй здається, що дитина розвивається не так, як інші, а буває навпаки — мама взагалі все заперечує і каже: «Та нічого в моєї дитини немає, то все вигадки». Помітила, що батьки дуже бояться розладів аутичного спектру, роблять самостійно якісь тести. В такому випадку проводимо повторне тестування в себе — за міжнародною методикою CASD. Інколи після цього дійсно доводиться направляти дитину до психіатра. У висновках результати тестування зашифровані, їх зрозуміє лише фахівець», — зазначає директор.

Також у центрі проводяться корекційно-розвиткові заняття для дітей, які не охоплені навчанням, та для дітей дошкільного та шкільного віку, що перебувають на індивідуальному навчанні (педагогічний патронаж) і не можуть відвідувати навчальні та дошкільні заклади з іншими дітьми.

За словами Світлани Дядик, нещодавно до нормативних документів ІРЦ додали раннє втручання, тобто роботу з дітьми від народження. Для цього вже три фахівці бориспільського центру пройшли відповідне навчання та отримали сертифікати. «Вагітним жінкам та породіллям теж часто потрібна консультація психотерапевта. Взагалі тепер роботою ІРЦ мають бути охоплені всі вікові категорії. Якщо раніше ми працювали з дітьми від 2-х до 18 років, то тепер від нуля і до зрілого віку — адже вчитися можна в будь-якому віці, і таке бажання виникає не тільки до 18 років. Можливо, у людини більш старшого віку раніше не було такої можливості, а тепер є, і ми маємо цьому сприяти», — пояснює директор.

Не варто боятися обстеження — кожна дитина може навчатися, потрібен лише правильний підхід

Що відбувається після обстеження дітей у інклюзивно-ресурсному центрі? Формуються висновки про комплексну психолого-педагогічну оцінку. Керуючись рекомендаціями ІРЦ, команда психолого-педагогічного супроводу складає індивідуальну програму розвитку дитини. Батьки обов’язково долучаються до складання програми та затверджують її своїми підписами. Цей документ допомагає педагогічному колективу пристосувати освітнє середовище до потреб дитини та забезпечити доступність освітньої програми.

«З 2021-го року змінились стандарти та деякі терміни. Наприклад, розумову відсталість зараз замінили терміном порушення інтелектуального розвитку. Порушення розвитку дітей визначаємо труднощами, які, в свою чергу, можуть бути інтелектуальними, функціональними (сенсорними, моторними, мовленнєвими), фізичними, навчальними та соціоадаптаційними). При першому рівні труднощів (наприклад, у навчанні внаслідок переїзду, розлучення батьків чи іншого стресу) дитина може ходити в звичайну школу, тут достатньо роботи з психологом. При другому-п’ятому рівні труднощів рекомендується адаптована чи модифікована типова навчальна програма. В залежності від проблематики освітня програма для дитини може трохи змінюватися, можливим є виключення з неї якогось предмету. Дитині можуть призначити супровід асистента дитини. Таким чином складається індивідуальна програма по кожному учню чи вихованцю, що має висновок ІРЦ.

• Кабінет психологів

Зазвичай дітей до нас направляють або лікарі (діти раннього віку), або навчальні заклади. У навчальних закладах наявність труднощів виявляють вчителі, які помітили, що дитина не засвоює навчальну програму. Зауважу, що абсолютно всі діагнози в документації, в тому числі в тій, що направляється в навчальні заклади, зашифровані. Це робиться з метою захисту особистих даних дитини.

Переобстеження дітей роблять при переході з садочка у школу, у 5-й та 9-й класи. У 10-му класі вже профільне навчання, тому після 10-го класу учню рекомендується залишитися на повторний рік або продовжити навчання у спеціальному навчальному закладі. Хоча буває, що дитина може вчитися і в ліцеї. Наприклад, зараз у Бориспільському професійно-технічному ліцеї навчається 7 випускників нашої громади з особливими освітніми потребами, і досить непогано. Хоча спочатку директор закладу відмовлявся і не розумів, як вони зможуть учитися», — розповідає директор ІРЦ.

За її словами, іноді батьки лякаються навіть самої рекомендації піти до вузького спеціаліста (психіатра, невролога, дефектолога тощо) і навідріз відмовляються від такої поради, або ж взагалі заперечують наявність психофізичних порушень розвитку у дитини.

Вона розповідає шокуючий випадок зі своєї практики, коли у сільській школі лише у 3-му класі виявили, що дитина має порушення слуху. До цього вважали, що вона не відгукується на своє ім’я і погано вчиться, бо у неї розумова відсталість чи розлад аутичного спектру. Ще був випадок, коли звернулися батьки з дівчинкою, що не говорить, не чує та не має зорового контакту, а виявилося, що вона просто не бачить.

Світлана Дядик наголошує, що висновок інклюзивно-ресурсного центру носить лише рекомендаційний характер, але є одне але — без нього не буде організоване інклюзивне навчання, а значить — буде порушене конституційне право дитини на здобуття освіти.

«Буває, що мене запитують: «А можна ми не будемо нікому показувати висновок ІРЦ і не понесемо його в школу чи дитсадок?». Тоді відповідаю: «Звичайно, можна. Але ж зрозумійте, ваша дитина має право на навчання — таке, що максимально буде задовольняти її потреби, і ви як батьки це право маєте забезпечити. Ваша дитина не дурна, просто в неї трішки не виходить, а ми допоможемо організувати навчальний процес так, щоб вона почувалася себе комфортно — не гірше, ніж інші діти». Зазвичай такого пояснення достатньо. У «важких» випадках доводиться залучати службу у справах дітей».

• Вітальня для очікування батьків

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама