ЯК ЗАСЕЛЯВСЯ ОБУХІВ. ПРОТОМОДЕЛЬ

За ті кілька років, що я щільно медитую над долиною Кобрини моє бачення моделі докорінно мінялося кілька разів. І завжди під впливом нової інформації, археологічної і документальної.
Серед проміжних висновків можу озвучити наступні.
***
«ПРОКЛЯТТЯ»
В цій долині завжди хтось двіжив, але, майже завжди у невеликій кількості. Причина того, що Обухів програв на старті Русі Трипіллю, Ржищеву і Василькові – відсутність магістрального торгового шляху через долину або біля неї. Загалом, заховане у болотах пониззя Стугни завжди було добре захищеним (чи замаскованим). Хорошим хутором чи дачею, але до 16 століття – не цікавим для широких мас колонізаторів території (та і після теж не сильно, крім трипільських гопніків Дідковичів).
***
«ПЕРШИЙ ОБУХІВ» (г. Козарів шпиль, I тис. н.е.)
Попри те, що за фінального палеоліту тут полювали на мамонтів, за мезоліту – оленів, неоліту – кабанів і тд і тп. більш чи менш значимі маси людей (від кілька десят до кількасот) тут з’являються лише на початку I тис. н. е. і живуть собі +- спокійненько майже до кінця X ст.
Я так і не зрозумів принципу еволюції цих ранньослов’янських культур: проростали вони одна з іншої; приходили ззовні і заміняли попередників; чи якось синергізували. Але, здається, цей нюанс до кінця не розуміє ніхто.
Так чи інакше в 10 столітті тодішніх мешканців Шпиля палять якісь бродяги-варяги і на наступні 500 років життя спускається з гори вниз.
***
«ДРУГИЙ ОБУХІВ» (дюна над заплавою, 10-15 ст. н.е)
Ні, це не значить що в I тис. н.е і згодом, до князя Острозького, жили тільки там, де я пишу. В Обухові величезна кількість зручних сухих терас над струмками. Реально, дивитеся на карті, бачите витоки струмка – дуже вірогідно що там жили. Принаймні, згідно з доступною мені археологією.
Кажучи за піщану дюну (чи терасу), що тягнеться зліва від дороги на Київ від Школи до розв’язки я вказую на великий геологічний масив з одного боку зліва захищений лісом; справа – заболоченою долиною і гирлом Кобрини; попереду – заплавою і болотами Стугни.
На той, де крім поселень часів Русі згодом були хутори на кшталт Лукавиці, цього формального Обухова згідно з сучасною домотенківською міфологією. Мали відношення хутори у заплаві Стугни 15-16 ст до раніших, домонгольського часу – мені невідомо.
Загалом, питання, розглядати заселення долини Кобрини як СУЦІЛЬНЕ (завжди лишалося трохи місцевих) чи ДИСКРЕТНЕ (лінії переривалися і відбувалося перезаселення прийшлими) – відкрите. Кажуть, сучасні генетичні досліди дозволяють прослідити глибину залягання генів на певній території і це було б премного цікаво. Ну, ходити і тримать фасон тіпа «мої предки тут 2000 років».
***
«ТРЕТІЙ ОБУХІВ» (тераса і плато в районі Полянського)
Так чи інакше жити на пісках в лісах і болотах біля Стугни було норм, принаймні, білкова їжа точно не переводилася. Але у 16 столітті татари і бобри доводять ситуацію до критичної. Принаймні, згідно з документацією після купівлі цих земель Острозькі з’ясовують, що «димів» тут немає, оподатковувати немає кого, чілить один тіп з позивним Обух і всьо.
Тому і натомість вони виносять життя з цієї романтичної дюни на тераси і плато в районі Автостанції-Полянського, і привязують його до хвартеці, котру будують і містечка Обухів, котре закладають. Десь біля нього ютиться хутір Слобода і там, на терасі над Стугною – Старий (Нижній) Обухів.
***
З цього опису видно як мінялися кластери:
1. Високий вододіл між долинами Кобрини, Стугни і Красної, з купою хорошої води і пологими терасами для землеробства.
2. Захищена піщана тераса під горою (між ними заплава Кобрини). Теж нічо, але не для землеробства, так, пересидіти років 500 кінноту зі Сходу, від половців до кримчаків.
3. Ну і ландшафт Полянського, досить відкритий, але вже усвідомлено захищений і захищавший торгові шляхи між БЦ і Києвом.
Як видно, на вододілах (плато) і пологіших терасах землеробствували, в чигирях заплав – ховалися.
Згодом, в 17 столітті Обухів розширюється до території нинішнього Центру.
18 ст – до Драної гори.
В 19 потихеньку освоює правий берег Кобрини, його чисельні, хоча і досі не всі – яри.
Але і сьогодні це все ще село, що тягнеться над струмками і їх ярами як і у I тис. н.е. Тільки густіше і щільніше.
***
Чому?
Бо ландшафт.
І тому?
Що Одеська траса лівіше.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• ОБУХІВСЬКЕ ГОНЧАРСТВО НАПРИКІНЦІ 19 СТ. І ТАЄМНИЦЯ ОБУХІВСЬКИХ "ПЕЧЕР" (розкрита?)

• Трипільська трагедія Абрама Маневича

• ОУН у Василькові і трансформація антисемітизму у Краї

• Євреї і "Розкопана могила": можливо, ми чогось не знаємо

• Від обухівських лісів до французського Руху Опору: коротка історія партизана

Source link