Як бориспільські краєвиди знайшли відображення в творчості чеського художника Отто Матоушека

Приводом до написання цього матеріалу стала чеська поштова листівка, випадково знайдена на сайті колекціонерів-антикварів. Зацікавив підпис: Borispol та незвичний як для сучасного Борисполя краєвид. Серія видання та ім’я автора дозволили знайти ще кілька листівок із зображенням Борисполя та віднайти новий цікавий факт із історії міста.
Чеського митця Отто Матоушека (Otto Matoušek) на Батьківщині часто називають художником полів та озер — вони найчастіше знаходять відображення в його роботах. Це ім’я нічого не говорить пересічному бориспільцю, а шкода, адже деякі зі своїх перших робіт він створив, перебуваючи в Борисполі. Саме бориспільське поле, а не вулиці чи церкви, запало йому в душу. Що привело Отто Матоушека в Бориспіль та як зображення бориспільського поля стали сюжетами для поштових листівок у Чехії, читайте в матеріалі «Вістей».
Один із найвидатніших чеських художників Отто Матоушек народився у 1890 році в Пльзені — у родині корчмаря. І його батько, і його два діди були корчмарями, а от Отто (справжнє ім’я Ота) обрав для себе шлях мистецтва. З 1910 по 1915 рік він навчався в Празькій академії мистецтв у відомих професорів-митців того часу, а після закінчення навчання його одразу призвали до війська — захищати Австро-угорську імперію. Не встигнувши потрапити на фронт, чоловік опинився у російському полоні, а вже у 1916 році був у Борисполі — у складі Чехословацького дивізіону, сформованого із полонених-добровольців.
У вільний від муштри час він малював те, що бачив — казарми та навколишній краєвид з полем та вітряками. У нещодавньому матеріалі «Чехословацькі військові у Борисполі у період Першої світової війни» ми дослідили подробиці перебування іноземних вояків у місті та визначили локації, на яких знаходилися казарми та тренувальний майданчик. І малюнки Отто Матоушека підтверджують наші здогадки.
Сьогодні на місці поля, де стояли казарми вояків, вулиці праворуч Старокиївської — Садова та Чубинського (їх відрізки між Новопрорізною та Січневою). На локації між колишньою машинно-тракторною станцією (пізніше — підприємство «Сільгосптехніка») та вулицею Старокиївською у 1916-1918 роках розміщувалися казарми Чехословацького резервного полку. Тоді це місце було відоме як Бабишкін лан — за іменем землевласника Бабишкіна. Саме ця назва згадується в бориспільських метриках початку 20 століття. Ліворуч Старокиївської, навпроти казарм, знаходилося поле для тренувань. Зараз ця територія охоплює вул. Баталіна (колишня Мічуріна) та Ботанічну (місцезнаходження колишньої друкарні, РЕМ та швейної фабрики). У кінці 19 та на початку 20 ст. тут було поле з 5-ти вітряками-млинами.
Якраз воно зображене на двох акварельних роботах Матоушека — з розміщеними на ньому казармами з трикутними дахами. Вдалині видніються вітряки. З трохи іншого ракурсу зображений табір, на малюнку олівцем. Ще одна акварель — казарми усередині, з дерев’яними кількаярусними ліжками. Малюнки підписані автором. Вказано локацію — Borispol та дату, 1916-й рік.
Як далі склалася доля художника?
Після закінчення офіцерських курсів у Борисполі він бере участь у битві під Зборовом, далі його направляють у розвідувальну роту 6-го Ганацького стрілецького полку. У березні 1918 року Матоушек бере участь у битві під Бахмачем і, як командир бронепоїзду — у бойових операціях на маршруті його слідування Росією.
Після закінчення війни художник вирушає до Японії — вивчати графічний дизайн та місцеве мінімалістичне мистецтво. По поверненню до Чехії йде на військову службу, а у вільний час продовжує малювати. В 1922 році разом із групою інших художників Матоушек відвідує місця чеської бойової слави, щоб змалювати їх для увіковічнення пам’яті про легіонерів.
І надалі улюбленою тематикою його робіт залишаються пейзажі і чеські військові, а головними кольорами — коричневий та зелений, відтінки яких дозволяли йому передати всі основні сюжетні лінії.
Під час Другої світової війни Отто Матоушек приєднується до організації антинацистського спротиву. У 1943-му році його арештовує гестапо. Далі будуть в’язниця в Терезині, втрата зубів та слуху від побоїв, а потім — концентраційний табір Флоссенбюрг. Цей період життя залишив незабутній слід у пам’яті художника та став темою для циклу робіт «Малюнки із концтабору». До пейзажного живопису він зміг повернутися вже не скоро і більш не писав картини на природі, лише у студії.
Помер художник у 1977 році.
Зараз роботи Отто Матоушека представлені в численних приватних та державних колекціях, зокрема, в Східно-Чеському державному музеї.
Три бориспільські акварелі художника увійшли до серії пам’ятних поштових листівок «Види з життя та боротьби чехословацьких легіонерів», випущеної для увіковічення пам’яті про легіони, які воювали за незалежність під час Першої світової війни. Їх і зараз можна зустріти в антикварних крамницях Європи.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама