«Я думав, що вже ніколи не побачу дружину і свою тоді 11-місячну доньку», – фельдшер броварської «екстреної» Богдан Колодич про супроводження «зелених коридорів»
Минуло 1,4 р. від початку повномасштабного вторгнення росії на нашу землю. 24 лютого 2022 р., що перевернуло життя всіх українців, вони запам’ятають назавжди. Пам’ятатимуть його і медики Броварської станції екстреної медичної допомоги, які першими побачили страшні наслідки ракетної атаки росіян на Бровари. А потім були гуманітарні коридори, якими лікарі, фельдшери і водії «екстреної» вивозили з пекла окупації наших земляків із Броварщини. Як усе це було – достеменно пам’ятають лікар Олександр Федченко та фельдшер Богдан Колодич, які супроводжували гуманітарні конвої і вивезли «зеленим коридором» не одну сотню людей. Богдана, який брав участь у 5-ти гуманітарних конвоях, відзначено медаллю «За врятоване життя».
Ранком 24 лютого 2022 р. близько 5 год начальнику Броварської станції екстреної меддопомоги Георгію Зубковському зателефонував механік із Борисполя і повідомив, що почалась війна. «Яка війна? Що ти взагалі верзеш», – кажу спросоння. А тоді сам почув вибухи в Броварах. Швидко встав і почав дзвонити своєму керівництву», – згадує Зубковський. І, каже, сподівався, що в них є план дій – певний алгоритм під час війни, проте ніхто з вищого керівництва нічого достеменно не сказав, що треба робити в такій ситуації.
«Мені запам’яталася фельдшерка Аліна, коли я приїхав у Бровари на «базу». У неї від природи великі очі, а так взагалі були величезні: «Що нам робить?», – запитує. А я і сам не знаю, що робить – діємо по ситуації», – відповів керівник.
За словами начальника Броварської «екстреної», паніки не було, хоч деякий час медики і були розгублені. Проте не було коли панікувати – потрібно було надавати екстрену допомогу потерпілим від російського бомбування.
Тож всі 7 бригад, які є в Броварській станції екстреної меддопомоги, виїхали в місця потрапляння ворожих ракет.
На «базі» залишився керувати Зубковський, адже потрібно було формувати додаткові, резервні бригади, працювати в якості психолога з медперсоналом, бо ніхто не знав, що буде далі. Своєю чергою заступник начальника станції Олександр Федченко керував бригадами на місці ліквідації наслідків російських терактів.
Як згадує Олександр, про початок війни його повідомила дружина. Власне, вона із соцмереж і дізналася про початок «спєціальной воєнной опєрації росіі” і про те, що рашисти ракетами розбомбили військові частини під Броварами. Коли Олександр їхав на роботу, то вже в Києві бачив великі черги на АЗС, банкомати, а при під’їзді до птахофабрики – дим із території військової частини.
На «базі» отримав завдання – після оперативного реагування груп «ектреної», поїхав збирати інформацію про постраждалих, щоб передати дані в центальний офіс. А потім близько 12 год був повторний обстріл військової частини при виїзді з Броварів.
Олександр згадує, що його від загибелі врятувало диво – вибух стався в тому місці, де ще годину тому стояла службовка автівка медиків, а потім вирушила на іншу локацію, розбомблену ворогом.
Тоді у військовій частині медики довго і наполегливо намагалася врятувати одного з 4-х постраждалих – із пів години робили штучне дихання, проте чоловік отримав поранення несумісні з життям.
Під час окупації Броварщини, медики екстреної могли надавати допомогу лише мешканцям тих населених пунктів, де не було ворога – на блокпостах медиків військові не пропускали.
Вперше в окуповані села медики потрапили, коли була домовленість про можливість евакуації мирного населення «зеленими кородорами».
Безпосередньо Олександр у складі гуманітарної місії разом із ДСНС, Червоним Хрестом допомагав вивозити людей із с. Тарасівка. Позаяк тоді залишалося три вільних автобуса, ДСНСники завернули в с.Михайлівку, щоб і там забрати людей. Проте, як з’ясувалося, чомусь цей маршрут не було погоджено, тож тим, хто вів колону, а це медавтівка, де був Олександр із рятувальником і водієм, п’яні орки влаштували обшук, погрожували розправою, наставляли в спину зброю.
Тоді, попри все, вдалося вивезти близько 20 мешканців Михайлівки. А коли наші вже були в безпечному місці, наші накрили ворога з артилерії.
Фельдшер Богдан Колодич – один із тих, хто брав участь у 5-ти гуманітарних місіях, організованих на Броварщині.
Богдан Колодич
Скільки вдалося врятувати людей протягом березня під час гуманітарної місії, Богдан достеменно не пам’ятає. Але це були сотні наших земляків, яких Богдану разом із водіями, рятувальниками, представниками Червоного Хреста вдалося витягти з ворожого пекла.
Серед усіх виїздів на порятунок земляків, Богдану найбільше запам’ятався гуманітарний конвой у с. Перемога.
«Нам повідомили, що все домовлено, нас пропустять у Перемогу. Ми везли людям, які були в окупації, медикаменти – розчини, перев’язочний матеріал, таблетки, також пайки. Автівка була запакована. Перед самою Перемогою ми почули вибухи і на блокпосту росіяни нас зупинили та повідомили, що ніякого гуманітарного коридору немає, нас ніхто нікуди не пропустить і що ми можемо назад не повернутися», – згадує Богдан.
Позаяк автівка медиків, де був Богдан із рятувальником, їхала першою, а за нею 20 автобусів, то всі розуміли, що розвернутися швидко просто неможливо. А в цей час видно було ворожу техніку, яка рухалась, та лунали постріли. Через деякий час постріли вщухли і лише одну автівку, в якій був Богдан, росіяни пропустили, попередивши, щоб ніхто не робив «різких рухів», якщо хочуть жити. Медика, рятувальника і водія росіяни обшукали та почали по другому колу розпитувати – навіщо їдуть, що везуть. А потім автівку просто пограбували, забравши медикаменти. Та Богдан завбачливо заховав частину знеболювальних, серед яких і наркотичні, під ноги водію, де був акумулятор, а частину ампул – у кишені зимового одягу. Диво, але під час обшуків росіяни нічого не знайшли, хоч і наказали українцям роздягнутися догола.
Далі автівку з медиком і рятувальником орки «ганяли» Перемогою, змусивши ввімкнути сирену і мигалки. При цьому окупант сидів спереді поряд із Богданом і водієм, націливши дуло автомата їм у стегно. А після «об’їзду» селом, дозволили заїжджати в Перемогу і евакуаційним автобусам. Увесь час, поки люди збиралися в автобуси, автівка медиків перебувала під прицілом танка. «Ми забрали поранених. У мене був лежачий пацієнт після травми шиї, а також 18- річна дівчина після осколкових поранень стегна, плеча, та чоловік із осколковими пораненнями обох рук. Чоловік отримав поранення, коли прикривав дружину і дитину під час обстрілів, коли спускалися в погріб», – згадує Богдан. Саме завдяки збереженим обезболюючим, вдалося пораненим допомогти.
Та на цьому все не завершилося, адже колону з 20 автобусів та близько сотні цивільних автівок росіяни з села не випускали: на ворожому блокпості нетверезий орк розпочав стрілянину. На щастя, після перемовин із керівництвом росіян, медавтівку та автобуси пропустили, а от цивільні автівки затримали – їх обшукували та перевіряли. Коли гуманітарній колоні вдалося пересікти наш блокпост, ворога в Перемозі накрила наша артилерія.
«Після того, що я побачив у Перемозі – зруйновані забори, де в дворах стояла ворожа техніка, багато постріляних людей, спалені будинки, я зрозумів, що немає нічого ціннішого за життя і свободу, бо я думав, що вже ніколи не побачу дружину і свою 11- місячну доньку», – згадує Богдан.
28 травня 2022 р., до Всесвітнього дня екстреної медичної допомоги, за високу мужність та героїзм Кабмін нагородив відзнаками працівників «Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Серед них – медаллю «За врятоване життя» відзначено і Богдана Колодича.
Після нагородження. Богдан Колодич – у костюмі
Із початку повномасштабного вторгнення росії, із Броварської «екстренної» пішло в ЗСУ 5 фельдшерів, на допомогу нашій армії з резерву станції віддали 3 медичні автівки.
За словами Зубковського, за час повномасштабного вторгнення роіян, ніхто з понад 120 працівників броварської станції не залишив свого посту – не виїхав за кордон чи в інші точки України, лише деякі взяли кілька днів, щоб відправити з Броварів до родичів дітей, і знову повернулися. Повернулися, щоб допомагати і рятувати. Дякуємо вам, медики.
Одна зі змін Броварської станції екстреної медичної допомоги. Георгій Зубковський – посередині.
Читайте також
Броварські лікарі укладатимуть із переселенцями декларації, перелік безоплатних послуг у «первинці» зменшиться – головне із звітування «медичних» КП
Лікарі «Охматдиту» підписали прижиттєву згоду на посмертне донорство. ВІДЕО
Броварські лікарі презентували книжку про історію місцевих нейрохірургії та неврології
У Калинівський і Зазимській громадах тепер своя первинна медицина. Розпочалося перезаключення декларацій
У Броварській лікарні капітально відремонтують приміщення хірургічного корпусу
Зупиняли «кров» і рятували життя «поранених»: для 11-класників броварського ліцею №3 військові провели урок медичної підготовки
Проєкт «Неопалимі»: військові та волонтери зможуть безкоштовно позбутися опіків і рубців
Читати далі: «Я думав, що вже ніколи не побачу дружину і свою тоді 11-місячну доньку», – фельдшер броварської «екстреної» Богдан Колодич про супроводження «зелених коридорів» , автор Ющенко Ірина
Джерело: Трибуна – Бровари
Відео
