Вивчаємо новий правопис

image
14 Червня 2019, 10:14
Поділитися:

22 травня 2019 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 437 “Питання українського правопису”, якою схвалено нову редакцію “Українського правопису”.
Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України.
У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також окремих громадян, додали у МОН.
Фінальний текст нової редакції «Українського правопису» опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук 3 червня і з цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мовлення, йдеться у повідомленні МОН.
Водночас, як додали у міністерстві, зараз розробляється план імплементації нової редакції «Українського правопису». Цим документом, зокрема, буде передбачено терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.

Пропонуємо увазі читачів стислий огляд основних змін у новій редакції «Українського правопису» (2019).

Зміни можна умовно поділити на дві великі групи:

(1) власне зміни у написанні слів (без варіантів) і

(2) варіантні доповнення до чинної норми.

БЕЗ ВАРІАНТІВ

проєкт, проєкція

(так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-)

плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк, Соєр, Хаям, Феєрбах,

«Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [jе], [jі], [jи], [jа] буквами є, ї, ю, я: буєр, конвеєр, плеєр, флаєр, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк,
ін’єкція, проєкт, проєкція, суб’єкт, траєкторія, фоє, єті, Гоя, Савоя, Феєрбах, Маєр, Каєнна, Ісая, Йоганн, Рамбує, Соєр, Хаям, Хеєрдал, Юнона, Їтс».

Дікенс, Текерей, Бекі (без подвоєння приголосних -кк-)

«Буквосполучення ск, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [к], відтворюємо українською буквою к: Дікенс, Дікінсон, Джексон, Текерей, Бекі, Букінгем, Бісмарк, Брюкнер, Брокес, Ламарк, Штокманн, Стокгольм, Рудбек, Шерлок».

НАПИСАННЯ РАЗОМ: мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт.

«Р а з о м пишемо:

слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладний, гіпермаркет, екстраклас, макроекономіка, мікрохвилі, мультимільйонер, преміумклас, супермаркет, топменеджер, топмодель, ультрамодний, флешінтерв’ю;

г) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивірус, контрудар, віцепрем’єр, віцеконсул, ексчемпіон, ексміністр, експрезидент, лейбгвардієць, лейбмедик, обермайстер, оберофіцер, оберлейтенант, оберпрокурор, штабскапітан, унтерофіцер, але за традицією контр-адмірал».

пів хвилини, пів яблука, пів Києва (пишемо нарізно без дефіса),

але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць.

«Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів аркуша, пів години, пів відра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями, пів Європи, пів Києва, пів України. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля, півмісяць, півоберт, півовал, півострів».

РОСІЙСЬКІ ПРІЗВИЩА

рос. Донской – Донський, рос. Трубецкой – Трубецький, виняток Лев Толстой.

«Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так:

………… Закінчення -ой передаємо через -ий: Донський, Крутий, Луговський, Полевий, Соловйов-Сєдий, Босий, Трубецький, але Толстой.

ЗМІНИ В ОКРЕМИХ СЛОВАХ

священник (як письменник)

«Подвоєння приголосних як наслідок їх збігу. 1. Подвоєння букв на позначення приголосних маємо, якщо збігаються однакові приголосні:

в) кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н-(ий) -н-(ій), -ник, -ниц-(я): день — денний, закон — законний, кінь — кінний, осінь — осінній, туман – туманний; баштанник, годинник, письменник, священник; віконниця, Вінниця; дві букви н зберігаємо й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із двома н: законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно».

Святвечір

«Р а з о м пишемо:

а) складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресурс, …..Міносвіти, ……профспілка, Святвечір, …….».

ВЕЛИКА БУКВА

Назви товарних знаків, марок виробів

Автомобілі марки «Жигулі» вироблялися з 1970 по 2014 рік.

З малої букви, якщо вживається як загальна назва, наприклад: Він приїхав на старих обшарпаних «жигулях» (… на новому блискучому «фольксвагені»).

ВАРІАНТИ

(допускається правописна варіантність)

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Вергілій і Верґілій, Георг і Ґеорґ, Гуллівер і Ґуллівер.

«У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г (Вергілій, Гарсія, Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гуллівер) і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ (Верґілій, Ґарсія, Геґєль, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер і т. ін.)»,

аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат (пор. лавр), аудиторія і авдиторія.

«У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення аи звичайно передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон, лавра, Аврора, Мавританія, Павло. У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення аи шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна»,

кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен.

«Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антологія, антропологія, аптека, астма, бібліотека, католицький, театр, теорія, ортодокс, ортопедія, Амальтея, Прометей, Текля, Таїсія, Теодор. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.».

УКРАЇНСЬКІ Й ДАВНО ЗАСВОЄНІ СЛОВА ірій і ирій, ірод і ирод.

На початку слова звичайно пишемо і ….

Деякі слова мають варіанти з голосним и: ірій і ирій, ірод і ирод (‘дуже жорстока людина’).

ВАРІАНТНІ ФОРМИ РОДОВОГО ВІДМІНКА

радості й радости, любові й любови, Білорусі й Білоруси

«Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, cмерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси».

Джерело: Вісник Кагарличчини — Головна