Втрачені Захисники. Віталій Пархомук –обороняв Макарів

Втрачені Захисники. Віталій Пархомук –обороняв Макарів
6 Вересня 2024, 19:06
Поділитися:

8 березня 2022 р. о 10 годині на полі між Липівкою та Макаровом відбувся один з найбільших танкових боїв на Макарівщині. Три танкових екіпажи 14-ї бригади вступили у бій з переважаючими силами противника та не дали їм прорватися до Макарова. У бою загинуло 5 бійців 14-ї бригади. Сьогодні наша розповідь про захисника Віталія Пархомука. Своїми спогадами про брата поділилася сестра Тетяна.

Віталій Васильович ПАРХОМУК народився 5 червня 1984 р. в селищі міського типу Заболоття Ратнівського району (нині – адміністративний центр Заболоттівської селищної територіальної громади Ковельського району) Волинської області.

Ріс в багатодітній родині…

Батько, Василь Іванович ПАРХОМУК, працював в фірмі Ратне-Агроліс, старшим майстром лісу.

Мати, Галина Антонівна ПАРХОМУК, домогосподарка, займалася вихованням дітей.

Василь та Галина виховували четверо дітей: синів В’ячеслав 1983 р.н., Віталій 1984 р.н., Ігор 1987 р.н. та донька Тетяна 1995 р.н.

Віталій ПАРХОМУК до 1-го класу пішов у 1990 р. Закінчив загальноосвітню школу смт Заболоття у 1999 р., потім – середній спеціальний навчальний заклад за спеціальністю «маляр-штукатур». Працював на різних роботах.

Сімейне життя у Віталія не склалося, одружився у 2007 р., але за деякий час розлучився. Має доньку Софію 2008 р.н. Вдруге не одружився.

Перша служба в 14-й бригаді

У 2014-2015 рр. проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Служив у танковому батальйоні 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (в/ч А2331, м. Володимир-Волинський Волинської обл.), з 1 грудня 2014 р. – у танковому батальйоні 14-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (в/ч А1008, м. Володимир-Волинський (з 2021 року – Володимир) Волинської обл.).

filter: 0; jpegRotation: 0; fileterIntensity: 0.000000; filterMask: 0; module:1facing:0;
hw-remosaic: 0;
touch: (-1.0, -1.0);
modeInfo: ;
sceneMode: Night;
cct_value: 0;
AI_Scene: (0, -1);
aec_lux: 0.0;
hist255: 0.0;
hist252~255: 0.0;
hist0~15: 0.0;

Протягом 2014-2015 років брав участь в антитерористичній операції на сході України. Воював у Луганській області.

З 2019 р. проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Служив у танковому взводі танкової роти танкового батальйону 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

З 2019 р. брав участь в операції об’єднаних сил на сході України.

Оборона Макарівщини

З 24 лютого 2022 р., після широкомасштабного вторгнення росії в Україну, брав участь у боях з російськими окупантами. Воював на танку Т-64БВ. Учасник оборонних боїв на Макарівщині.

Про перебування танкістів 14-ї бригади в Наливайківці та про хід бою 8 березня 2022 р. між Макаров та Липівкою нам розповів старший сержант Олексій Гребенюк. Будучи командиром одного з танків він був учасником танкового протистояння.

2 березня 2022 р. 4 танки 14-ї бригади через Ніжиловичі прибули до Наливайківки. І того ж дня танк Олексія Гребенюка прийняв перший бій проти рашистів.

Мешкали танкісти в Наливайківці на вул. Шевченка. Танк Гребенюка прикривав початок вулиці. Танк Фортуни був зосереджений в напрямку Почепина, а танк Васіча в бік аеродрому.

Танкістам у складі трьох танків дали наказ бути готовими до виступу в напрямку Липівки 7 березня. Проте, через авіаційний удар по хлібзаводу, виступ був відмінений.

Зранку 8 березня десь о 07:00/07:30 танкістами дали команду готуватися до висування в заданий район. Приблизно в 08:30/09:00 виїхали 3 танками і 3 БМП. Доїхавши до посадки між Липівкою і Макаровом, танк Сергія Васіча переїхав через посадку трохи далі в поле. За ним рушив танк Олексія Гребенюка. А за ними БМП. Три одиниці почали рух понад посадкою в сторону дороги Макарів – Липівка.

Справа від цих трьох одиниць через посадку їхали БМП, танк Фортуни і БМП.

Перший противника виявив Олексій Гребенюк. Бійці 14-ї бригади відкрили вогонь. З перших снарядів було знищено танк ворога, Урал з БК, а також рашистську БМП і ще одну техніку.

Після знищення техніки наші танкісти відкрили вогонь по посадці, де перебувала жива сила ворога. І в цей момент з боку Макарова, з території АЗС, з’явився ворожий танк, якого до цього не помітили. Бій відбувався за поганої видимості. Того дня на Макарівщині йшов мокрий сніг. Рашистський танк відкрив вогонь по українській техніці.

Був розрив ворожого снаряду перед танком Гребенюка. А через пару секунд влучання в танк зі сторони навідника Костянтина Мрочка. Командир танку Гребенюк і механік-водій Василь Паливода змогли вибратися з танку. А Костянтин Мрочко залишився в підбитій машині.

Коли Олексія Гребенюка відкинуло черговим пострілом від танку, то лежачи на землі, він побачив як Сергій Васіч і його механік Віталій Пархомук вилізли зі свого підбитого танку. По них під’їхала БМП. Але як тільки вони сіли в неї, туди був приліт снаряду і вона загорілася.

Гребенюк з Паливодою доповзли до посадки і через посадку почали відходити. Під час відходу було підбито танк Фортуни, але він дістався до Наливайківки.

“На щиті”

8 березня 2022 року батькам Віталія ПАРХОМУКА надійшло сповіщення, що танковий екіпаж (командир старший сержант Сергій ВАСІЧ, старший солдат Віталій ПАРХОМУК та солдат Олег СВИНЧУК) загинув у бою.

На жаль, тіло Віталія Пархомука не було знайдено і забрано з місця бою відразу. Рідні розпочали процедуру пошуку загиблого Віталія. Після довгих пошуків, старань, і терплячості, лише у квітні 2023 р., сестра Тетяна знайшла тіло брата. Віталій був похований на кладовищі в с. Фасівочка, які невідомий воїн. У батька та доньки були побрані ДНК аналізи для докладнішої перевірки, тому що тіло було в тяжкому стані і впізнати його було важко. Після довгої процедури повернення тіла додому, 4 січня 2024 р. Віталій був перепохований в своєму рідному селищі Заболоття.

За життя Віталій був дуже веселий, дружелюбний і добрий. При зустрічі був усміхнений і тримав високо підняту голову. Мав багато друзів яким завжди був готовий прийти на допомогу. У вільний від обов’язку служби час, намагався приділити час доньці. Найбільше його захопленням була риболовля. Останні роки будував собі, новий затишний будинок для подальшого проживання у своєму селищі. Та, на жаль, війна перекреслила всі його плани і забрала життя Віталія.

Указом Президента України № 127/2022 від 12 березня 2022 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшому солдату Віталію Васильовичу ПАРХОМУКУ посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».19 лютого 2024 р. посмертно нагороджений пам’ятною відзнакою Князівський хрест Героя «Навіки в строю».

Нагадаємо, що раніше ІА “МКВ” повідомляло про встановлення в Макарівському Будинку культури інтерактивного меморіалу “Книга Пам’яті Макарівщини”

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Макарівщини.



Джерело