Володимир Бондаренко: «Схоже, хтось дуже хоче, аби Київрада, КМДА та міський голова асоціювалися з корупцією»
Заступник міського голови — секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко в інтерв’ю «Вечірці» розповів чому іноді виникають конфлікти при розгляді Київрадою земельних питань, чи можливо у раді «протягнути» якесь рішення та висловив свою думку щодо масових обшуків у столичних комунальних підприємствах.
Про актуальні події в житті міста та діяльності Київської міської ради на запитання кореспондента «Вечірнього Києва» відповів заступник міського голови — секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.
На сесії Київради. Фото: пресслужба Київради
«ГРОМАДСЬКИЙ СУПРОТИВ ВИНИКАЄ ТОДІ, КОЛИ БРАКУЄ КОМУНІКАЦІЇ»
— Володимире Володимировичу, вислів «Київрада дерибанить землю» з’явився у часи Леоніда Черновецького, коли кожного сесійного засідання земельні ділянки (включаючи, зелені зони і території заповідників) роздавалися направо і наліво. На жаль, конфлікти навколо земельних питань іноді виникають і сьогодні. Чому?
— В першу чергу через те, що абсолютна більшість конфліктів з громадою на сьогоднішній день мають коріння з 2008-2013 років. Ми намагаємось втрутись, йдемо в суди, розриваємо договора оренди, але це якийсь нескінчений процес.
Що стосується нових земельних питань, то тут скоріш брак комунікації. Наприклад, є якесь товариство і воно хоче отримати для своїх виробничих потреб земельну ділянку. Першими про такі наміри мають дізнатися не депутати, а громада.
Якщо ж підприємство, яке хоче отримати землю, не провело інформаційно-пояснювальної кампанії, то існує 60 відсотків вірогідності, що може виникнути конфлікт.
У разі, коли такий проєкт рішення все ж потрапляє до сесійної зали, то це викликає громадський супротив.
За часів Черновецького на протести киян Київрада мало звертала увагу, тоді і виникли підстави говорити про дерибан землі. У нас же проєкти рішень, де є громадський супротив, просто знімаються з порядку денного.
— Але ж конфлікти можуть бути спеціально кимось організовані, наприклад, конкурентами того ж товариства?
— Так, є випадки конфлікту, коли він інспірований впливовою особою чи приватною структурою з метою заробляння коштів. Тоді проти тебе грає ціла система. Але її також можна перемогти комунікацією.
Якщо особи, зацікавлені в отриманні землі, не налагодили комунікації з громадою, то місто не виступатиме комунікатором замість них.
Звичайно, ми можемо пояснити депутатам, чому хочемо прийняти таке рішення, які в нього є позитивні сторони. Однак стовідсотково не виступатимемо в якості адвокаційної компанії, захищаючи приватний інтерес. Це має зробити структура, яка зацікавлена в отриманні землі.
«ПРОТЯГНУТИ» ЯКІСЬ РІШЕННЯ У НАШІЙ СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ НЕМОЖЛИВО»
— Все ж кожного пленарного засідання ухвалюється більше сотні земельних питань…
— Я проти продажу зелених зон чи заповідної території під забудову. Тим паче, в столиці є достатньо земельних ділянок, які в оренді або взагалі неоформлені. От їх і треба використовувати як потенційне джерело надходжень до бюджету.
Як приклад, товариство «Фармак» збирається викупити земельну ділянку, яка знаходиться під його виробничими спорудами, за 250 мільйонів гривень! У цьому випадку такому відповідальному бізнесу треба подякувати.
На мою думку, існують два постулати щодо розв’язання земельних питань. Перший — у цивілізованому місті не може бути неоформленої землі (у Європі такого взагалі немає).
Другий — за землю треба платити. Якщо людина ще з радянських часів користуються земельною ділянкою, то ця земля має бути оформленою і за неї потрібно платити земельний податок. Його розмір невеликий, але якщо взяти всі земельні ділянки, які є в Києві, то загалом вийде непогана сума надходжень до бюджету, а це — додаткові кошти на розвиток столиці та на соціальні ініціативи.
— Іноді доводиться чути, що Київрада, мовляв, «протягує» певні земельні чи інші питання.
— У цій сесійній залі таке неможливо. Депутати, яких обрали в округах, чудово знають проблеми своїх виборців, оскільки люди постійно комунікують із своїми обранцями.
І якщо у залі з’явиться проєкт рішення, який викликає громадський супротив, його ніяк не «протягнеш». Щоб хто для цього не робив.
— Останнім часом на сесійних засіданнях депутати ухвалюють чимало проєктів рішень, пов`язаних зі збільшенням у Києві зелених зон. Чи триватиме ця тенденція і надалі?
— Звичайно. Фактично на кожному пленарному засіданні Київрада надає міським територіям статус зелених зон. Лиші у травні цього року під такий статус потрапили понад 120 гектарів столичної землі. Таким чином з’явиться понад 100 зелених просторів, 10 із яких — парки. І це — принципова та послідовна позиція нашого мера та всієї столичної влади.
Трває цікава дискусія під час передачі «Свобода слова Савіка Шустера» Фото: пресслужба Київради
«ЯКЩО ЗМІШАТИ СЛІДЧІ ДІЇ І ПІАР, ТО СТРАЖДАЮТЬ І СЛІДЧІ ДІЇ, І ПІАР»
— Якою є ваша думка з приводу обшуків на комунальних підприємствах? Їхня масовість справді наштовхує на думку щодо можливість політичної розправи. Недавні події навколо мера Черкас підкреслюють, що центральна влада не вітає, коли якийсь мер має власну думку…
— Коли кримінальні провадження порушені ще в 2017-19 роках, а потім по них у 2021 році лише за один тиждень проводиться більше обшуків, ніж за весь 2020 рік, то будь-якому юристу така ситуація здається, м’яко кажучи, дивною.
Ми проаналізували фабули кримінальних проваджень і дійшли висновку, що більше половини з них взагалі не стосуються міста. Більшість кримінальних справ «крутяться» навколо відносин підрядної організації зі своїми субпідрядниками. Яке відношення місто може мати до їхніх договорів і розрахунків? Також чому ми маємо контролювати сплату ними податків? Це — виключне повноваження ДФС.
Також дивно, коли приходять на комунальне підприємство з відеокамерами, починають виламувати двері, ходити по всіх кабінетах. А потім читаєш ухвалу суду, у якій вказано, що вони прийшли на КП тільки тому, що там знаходиться тендерна документація. Тоді виникає запитання — це ексцес виконавця чи політична складова? Адже все це супроводжується широкою медіа кампанією.
Та й взагалі, запитується, навіщо з такою помпезністю приходити у комунальне підприємство за тендерною документацією, якщо вона є системі Prozorro з 2017 року?
Останніми тижнями обшуки і слідчі дії тривають. Єдине чого поменшало, то це — медійного забарвлення. Можливо вони дійшли до висновку: якщо ти змішуєш слідчі дії і піар, то страждають і слідчі дії, і піар.
— Якщо я правильно зрозуміла, основними претензіями з боку правоохоронців до комунальних підприємств є те, що субпідрядні організації не сплатили податки?
— Інкримінується несплата податків. Але, по-перше, це не стосується міста, оскільки комунальні підприємства все сплатили.
По-друге, існують певні процесуальні моменти, які унеможливлюють фабулу кримінального правопорушення, вказаного у документах, з якими до нас приходять.
Так, згідно з постановою Верховного суду від 2019 року, спочатку має бути податкове повідомлення рішення. Якщо товариству не вдалося його оскаржити, то лише після цього виникають підстави для внесення його до реєстру і порушення кримінального провадження.
Станом на сьогодні я не знаю про жодне подібне податкове повідомлення. Більше, в самих фабулах кримінальних проваджень, які прописано в ухвалах слідчих і суддів, йде мова про ті терміни, де час сплати податків ще не настав (!).
Незрозумілою є й ситуація, коли з 316 матеріалів аудитів, які передали до правоохоронних органів, порушили кримінальні провадження по менше половини, а по інших немає жодної інформації.
Але ж, якщо ви вважаєте, що по матеріалах аудитів немає правопорушень, то повідомте нас про це. Якщо ж вважаєте, що вони є, то вносьте до реєстру і розпочинайте досудове розслідування.
— Що відповідають на це самі правоохоронці?
— Тут також не менш дивна ситуація, особливо тоді, коли спілкуєшся з головою ДФС і він каже: «Я ж не сказав вам, що є претензії до міста…».
Але ж вибачте, якщо у вас немає претензій до міста, то для чого весь цей піар-вибух, який ви намагалися влаштувати?
Складається враження, що у когось є велике бажання, аби Київрада, КМДА, міський голова асоціювалися з питаннями корупції. Насправді це — дуже зрозумілий піар-хід. Єдине чого вони не врахували, це того, що у нас в Київраді представлені всі фракції, які є в парламенті (ОПЗЖ, Батьківщина, Європейська солідарність, Слуга народу).
Отож напрошується висновок: тоді всі депутати також корупціонери. Якщо вже такий ореол з’явився над Київрадою… І виникає логічне запитання: яким чином ці корупціонери змогли потрапити до влади?
Згадайте ситуацію з Миколою Поворозником. Тоді це також була красива картинка — забігли в кабінет, зачитали ухвалу, відразу злили фото в Інтернет (хоча законом це заборонено, оскільки то була оперативна зйомка). Після цього відразу з’явилося в новинах повідомлення, що затримали хабарника-посадовця, який взяв 125 тис доларів…
У результаті сьогодні є вирок суду, де засуджено іншу особу, яка знаючи Миколу Поворозника, шахрайським способом намагалася змусити його вирішити певні питання… Але як дивно було чути минулого тижня заяви від деяких публічних персон про те, що Поворозник є корупціонер…
Моя думка така: якщо правоохоронні органи готові допомогти місту в боротьбі з корупцією, то це ми тільки вітатимемо. Якщо ж мотивація у них інша, то реагуватимемо на це у правовій складовій.
— Дякую за розмову!
Читайте, заступник міського голови — секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко розповів про особливість міськради ІХ скликання.
Джерело: Вечірній Київ
