Водохреща: особливості та правила купання в крижаній воді | Трибуна

image
18 Січня 2020, 23:40
Поділитися:

Свято Водохреща, хоч і без прадавніх обрядів, традиційно масово святкують у кожному регіоні України. Навіть не глибоко віруючі люди вважають корисним для здоров’я зануритися в крижану воду. Втім обряд купання в крижаній воді не завжди є корисним, а в окремих випадках може нести загрозу для здоров’я та навіть стати небезпечним для життя людини.

Водохреща, Хрещення чи Йордан – народно-релігійне свято, яке православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом із різдвяно-новорічного циклу та завершує святки. Із цим святом пов’язують хрещення 30-літнього Ісуса Христа Іваном Хрестителем у річці Йордань.

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Саме тому на Водохреща у всіх храмах, окрім святкової молитви, проводять освячення води. Також освячуються водойми – річки та озера.
Здавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин.

Вражає той факт, що вода, освячена на свято Йордана, довго не псується. Віряни певні, що справа у святості, а скептики кажуть, що причиною всьому срібло з хрестів, які занурюють у воду.

У Броварах на Водохрещу відбудуться два освячення води

Водохресне купання

Зранку 19 січня у церквах відбуваються святкові богослужіння. Після них священники та віряни йдуть до заздалегідь прорубаної ополонки як символу річки Йордан. Під спів церковного хору священник освячує воду в ополонці триразово занурюючи хрест, потім кропить воду в ємностях, принесених людьми для освячення. Цього дня можна набрати воду і в церквах. Згідно з релігійними переконаннями, така вода очищає від гріхів та заряджає здоров’ям на увесь наступний рік.

Після освячення води у водоймі, сміливці хрестяться і тричі пірнають в ополонку з головою. Втім ця традиція підходить далеко не всім. Обряд купання в крижаній воді не завжди є корисним, а в окремих випадках може нести загрозу для здоров’я та навіть стати небезпечним для життя людини.

Медики вказують, що одноразове купання в ополонці навряд чи може оздоровити, радше навпаки – купання в крижаній воді без підготовки може стати причиною проблем зі здоров’ям. Втім, зауважують, що холодна вода  має позитивний вплив на організм, за умови, що загартовуватись будете правильно і поступово.

Що треба знати про купання в крижаній воді

Пірнати в ополонку можна лише в тому разі, якщо ви повністю здорові. А перед зануренням у воду обов’язково потрібна енергійна розминка. Не варто застрибувати у воду одразу: спочатку намочіть обличчя, груди, живіт та спину і лише після цього занурюйтесь по шию. Не варто пірнати з головою, адже це може призвести до різкого охолодження організму.Безпечне перебування у крижаній воді – 3-5 секунд. Для людей, які роками практикують загартування водою, не рекомендується перебувати в ополонці довше 1,5 – 2 хвилин.
Після купання одразу зніміть мокрий одяг, швидко розітріться рушником і одягніться у теплі речі. Якщо у вас оніміли пальці рук, потримайте їх на шиї або животі декілька секунд, зігрійте подихом і продовжуйте одягатися.
«Зігріватися» перед чи після купання в ополонці алкоголем – надзвичайно небезпечно. Алкоголь розширює периферійні судини, що значно збільшує тепловіддачу.
Не рекомендується також палити до чи після купання.Куріння значно порушує кровообіг, збільшуючи охолодження. Викурювання лише однієї сигарети знижує температуру шкіри пальців ніг на 1°С.
Фахівці зазначають, що  реакція на холод може бути індивідуальною. Чутливість до холоду та реакції на охолодження залежать від статі та віку, конституції, рівня фізичного розвитку та деяких інших чинників. Тому при однаковому за тривалістю перебуванні у воді однієї і тієї ж температури, діти віддають на 10-20% більше тепла, ніж дорослі, чоловіки – на 10-18% більше, ніж жінки.

Ні в якому разі не варто пірнати в ополонку, якщо у вас:

запальні процеси носоглотки та придаткових пазух носа, середнього вуха (отити),
захворювання серцево-судинної системи (вроджені та набуті вади серця, ішемічна хвороба серця з нападами стенокардії, перенесений інфаркт міокарда, важкий коронаросклероз, гіпертонічна хвороба ІІ та ІІІ стадії),
хвороби центральної нервової системи (епілепсія, наслідки важких травм черепа, виражений склероз судин головного мозку, енцефаліт, арахноїдит),
захворювання периферичної нервової системи (неврити та поліневрити),
захворювання ендокринної системи (цукровий діабет, тиреотоксикоз),
хвороби органів зору (глаукома, кон’юнктивіт),
хвороби органів дихання (туберкульоз легень – активний та в стадії ускладнень, запалення легень, бронхіальна астма, емфізема),
захворювання сечостатевої системи (нефрит, цистит, аднексит, простатит),
захворювання шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка, ентероколіт, холецистит, гепатит),
шкірно-венеричні захворювання,
наявність великих післяопікових рубців.

До слова, за народними прикметами, якщо на Водохреща  ясна й холодна погода – на посушливе літо.

 Йде лапатий сніг – на врожай.
Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.
Якщо в цей день зоряна ніч – вродять горіхи і ягоди.
Дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п’ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»

Наступного дня після Водохреща – 20 січня – вшановується Іоанн Хреститель (Іван Предтеча). З цього часу вже переходять до звичайного трудового ритму, але важливу роботу ще не розпочинали.

Для вірян після Водохреща розпочинався новий весільній сезон, який тривав до Великого посту.

Головне фото – з інтернету

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Джерело: Трибуна – Бровари