Влада столиці налаштована на перемогу над торговим безладом на вулицях
У Києві стали регулярними масовані рейди по ліквідації стихійної торгівлі. Чи налаштовані посадовці на перемогу над безладом та які є нюанси у цьому процесі?
Директор Департаменту міського благоустрою КМДА Тимур Ткаченко розповів «Вечірньому Києву» про пріоритети в наведенні чистоти та порядку на вулицях міста.
Тимур Ткаченко
-Ви «відпрацьовуєте» одразу по декілька районів через незаконну сезонну торгівлю. Це буде постійно?
— Так. Рейди проводимо одразу в декількох районах та популярних у торговців локаціях. Днями вони відбулися в Оболонському, Подільському та Солом’янському районах. Загалом демонтовано понад 50 об’єктів стихійної торгівлі. З початку року демонтували майже 800 точок «стихійки» та літніх майданчиків біля ресторанів без документів. Інспектори складають адмінпротоколи, фахівці КП «Київблагоустрій» демонтують столи, парасольки та інше приладдя, поліція в окремих випадках вилучає товар. Нагадаю, що таке право мають лише правоохоронні органи. Столиця взяла чіткий курс на впорядкування сезонної, пересувної торгівлі, розміщення тимчасових споруд та літніх майданчиків. Вулична торгівля не має забирати громадський простір у киян, накопичувати на вулицях сміття, заважати вільному пересуванню чи порушувати спокій вночі. У місті має залишитись лише законна торгівля. І це ключове питання, яке ми прагнемо вирішити.
-Але «стихійка» постійно відновлюється на зачищених місцях…
Рейд з перевірки стихійної торгівлі
І це наразі проблема… Стихійна торгівля відбувається не в тимчасових спорудах, за які відповідальний Департамент міського благоустрою. Торговці стоять просто на вулиці і це, фактично, кваліфікується як торгівля з рук. За неї несе відповідальність поліція. Поліцейські мають право складати адмінпротоколи за статтею 160 Адміністративного Кодексу (КУпАП) і вилучати товар. Ми, як благоустрій, маємо право складати протоколи за статтею 152 КУпАП про порушення норм та правил благоустрою. Наші інспектори не можуть вилучати товар — тільки демонтувати елементи благоустрою. Якщо ми бачимо якусь парасолю, то можемо її демонтувати. А щоб досягти реального результату й порядку на вулицях, маємо працювати в синергії з поліцією, щоб вилучити товар, скласти протокол, добитися покарання порушника.
Наразі існує ще одна проблема (і треба речі називати своїми іменами), коли поліція не може виїхати на виклик через зайнятість, або є труднощі зі складанням протоколу через те, що треба витратити багато часу на це. Є й питання по судах, які не приймають рішення щодо великих штрафів та вилучення товару. Фактично цей товар повертається власникам, а якщо навіть у суді справа рухатиметься швидко, наприклад, тиждень, то товар буде зіпсований. Тому, на мою думку, треба шукати нові підходи й механізми до розв’язання проблеми зі стихійною торгівлею. Треба змінювати відповідальність — збільшувати штрафні санкції. Тоді люди знатимуть: зайняли міську територію — оштрафують на велику суму. І з вилученням товару процедура має бути спрощеною. Зі складанням адмінпротоколів на порушників благоустрою треба також діяти не через суд. Наприклад, якщо водій знехтував Правилами дорожнього руху, він знає, що отриманий штраф потрібно швидко сплатити. Так само має бути й з порушниками благоустрою.
Гостро стоїть й питання ідентифікації особи — порушник не завжди добровільно надає документи, тож інспектор благоустрою не може скласти протокол по ст. 152 КУпАП, він має викликати поліцію, щоб та встановила особу. Тому для реального й швидкого наведення порядку потрібна спрощена процедура накладання штрафів.
-Стихійна торгівля заполонила й недавно звільнені від яток підземні переходи міста. Що з цим робити?
-Ми звільнили 28 найбільших підземних переходів у місті від МАФів. Це питання до того роками не вирішувалося, хоча тимчасові споруди стояли незаконно. Демонтажами ролетів в підземних переходах активно зайнялися ще у 2020 році. Проте зараз на їх місці з’являється «стихійка». І тут є питання до балансоутримувачів переходів, які разом з поліцією мають розв’язувати проблему. Наші інспектори працюють з балансоутримувачами підземних переходів й спонукають їх до дій в рамках своїх повноважень. Але вони не завжди можуть вплинути на бабусь, що торгують у переходах. Потрібні конкретні зміни у законодавстві, щоб місто могло врегулювати проблему.
-У літній сезон виносні тераси кафе часто заважають пішоходам, як, наприклад, на вулиці Великій Васильківській. Був ще випадок з рестораном «Хурма»…
-Конкретно на цій вулиці плануються ремонтні роботи по заміні фемів. Прийнято рішення на комісії з питань розміщення тимчасових споруд щодо перенесення тимчасових споруд. Куди і кого — вирішить райдержадміністрація. Сьогодні в міста головний пріоритет — зручність для пішоходів. І їм ніщо не має заважати ходити. Логічно, якщо тротуари вузькі, то комерсанти мають залишити на вулицях лише столи та стільці. Будемо працювати з кожним кафе індивідуально й незабаром побачимо вулицю Велику Васильківську вільнішою. І тротуари там також не будуть вщент запарковані автомобілями.
Звичайна літня тераса кафе біля Золотих воріт замість колишнього ресторану «Хурма»
Сезон літніх терас від кафе в Києві закінчується в жовтні. Тоді ж завершиться строк дії дозволів на розміщення, і власник має сам розібрати конструкцію. Якщо цього не зробить, то демонтуємо. Є випадки, коли люди отримують дозвіл на 5 років і мають право працювати цілий рік. Щодо майданчика біля Золотих Воріт, який раніше займав ресторан «Хурма». Там працює нове кафе й взимку господарі мають розібрати свій літній майданчик. Згідно з нормами безпеки та благоустрою на тій локації може бути лише літня розбірна тераса, що працюватиме до жовтня.
-У Києві в розпалі пляжний сезон. Чи є випадки, коли киян не допускають до води, встановлюючи паркани?
–Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування» передбачено, що доступ до водойм населенню має бути вільним. Тому ми розпочали роботу щодо ідентифікації та демонтажу об’єктів, які перешкоджають вільному доступу. Шукаємо їх спільно з КП «Плесо», яке у столиці відповідальне за більшість прибережно-захисних смуг. Вони надають інформацію, а ми відпрацьовуємо локації. Одну днями вже ліквідували. Але таких ще чимало. Часто отримавши дозвіл на встановлення розбірної споруди для літньої торгівлі, комерсанти намагаються відгородити ще й частину пляжу.
Підприємці не мають права відокремлювати частини комунальних пляжів для ведення свого бізнесу
-Скільки з початку року у Києві демонтували незаконних тимчасових споруд?
-КП «Київблагоустрій» за дорученням Департаменту міського благоустрою за пів року демонтували понад три тисячі нелегальних споруд. А ще за пів року столичні інспектори внесли майже 24 тисячі приписів та склали понад 1600 адмінпротоколів стосовно недотримання правил благоустрою в столиці.
Було багато місць, де ми зносили тимчасові споруди цілими площами й по декілька днів. Наприклад, на вулицях Маяковського, Регенераторній, проспекті Визволителів, на Оболоні. Зараз намагаємося демонтувати одразу все на кожній локації.
-Чи багато випадків спротиву і який найбільше запам’ятався?
-Локальні намагання чинити спротив бувають кожного дня. Але коли ми працюємо разом зі спецпідрозділами силовиків, то все проходить спокійніше.
Найскладніше було в Деснянському районі, де не так давно демонтували велику кількість абсолютно незаконно встановлених МАФів. Я тепер думаю, що ті об’єкти були якось пов’язані з кримінальним світом. І в цьому випадку люди, які були неодноразово судимі, перешкоджали роботі, блокували техніку своїми дорогими автомобілями, різали колеса, погрожували сім’ям комунальників. Таке запам’ятовується надовго. За цим фактом відкрито декілька кримінальних проваджень, але до винесення рішень про покарання винуватців поки не дійшло. Я був присутній на «гарячих» демонтажах, але у бійках участі не брав. Намагаюся переконувати словами та всіма законними способами.
-Коли проходять демонтажі залишається сміття та поламані ятки. Господарі це не забирають?
Демонтують не тільки об’єкти торгівлі, а будь-які незаконно розміщені споруди
-Є кілька типів демонтажів. Перший, це коли демонтуємо тимчасову споруду, то підіймаємо її маніпулятором й вивозимо на штрафмайданчик. За нею потім приходить господар й забирає після підтвердження права власності, надаючи документи, що він сам її купив чи побудував, та компенсувавши витрати за роботу фахівців із демонтажу. Забирають часто. Завжди забирають транспортні засоби типу «Купава», з яких торгують.
Другий тип — коли демонтуємо об’єкт, що людина не планує забирати. Ось тоді залишаються дошки, які все одно забираємо на штрафмайданчик. Вони за правилами мають знаходитися там деякий час, а потім списуються. Прибирати територію після демонтажів зобов’язаний балансоутримувач, ми самі також іноді прибираємо.
У Києві працюють чотири штрафмайданчики, туди й веземо: на вулицях Богатирській 1, Народного ополчення, 14, Озерній, 3, Краснова, 25.
-Чи цікаво займатися благоустроєм столиці?
-Мені ця робота подобається і я розумію, як розв’язувати проблеми у столиці. Ситуація така, що нині є необхідність у роботі КП «Київблагоустрій». Але моя особиста мета — зробити так, щоб у мегаполісі не було потреби у постійних демонтажах. В країнах, де є дієві закони, у громадян не виникає бажання встановлювати аби де незаконні ятки, кіоски, МАФи. У нас має бути так само!
Нині інспекторам благоустрою стало трохи легше працювати завдяки диджиталізації. Кожен має свій планшет і акаунт, що дозволяє позбутися паперової роботи, швидше опрацьовувати звернення. Інспектор бачить задачі, може їх вирішувати — планшет допомагає отримувати інформацію, бо «підв’язаний» під програми для роботи з балансоутримувачами. Нині розпочали пілотний проєкт: якщо киянин десь побачив сміття й повідомив у Контакт-центр 15-51, то інспектор одразу отримує й фото й адресу, контролює, як балансоутримувач прибирає.
У Києві працює близько 100 інспекторів благоустрою, але, на мою думку, їх має бути набагато більше. Кількамільйонне місто з великою територією потребує ефективного догляду, який може забезпечити більша кількість працівників. Нині величезне місто поділено на 98 секторів, і за кожним з них стежить один інспектор, який має проконтролювати все, що відбувається на вулиці. Та змусити балансоутримувачів чи порушників благоустрою навести лад.
Нагадаємо: В інтерв’ю «Вечірньому Києву» перший заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олексій Кулеба розповів, що столиця має отримати нові прозорі й зрозумілі всім правила торгівлі.
Джерело: Вечірній Київ
