Вісник Кагарличчини — На Кагарличчині кілька днів горів торф

Вперше в історії Кагарличчини на її території сталося загоряння торфу. Зазвичай, найближче торфовища горять поблизу Обухова. Але кліматичні зміни останніх часів та, ймовірно, людська недбалість, призвели до стихійного лиха й на території Кагарлицької громади. Його впродовж трьох днів долали чотири підрозділи рятувальників із Кагарлицької та сусідніх громад.

Торф у Сущанах гасили три дні

Пожежа розпочалася 28 вересня на «Тхорівському» ставку в селі Сущани. Про загоряння Кагарлицьким рятувальникам повідомили того ж дня о 8:40. Горів торф на місці колишнього водного дзеркала місцевого ставу. Водойма пересохла ще років 15 тому. Але остаточно мулисте дно висохло на порох лише нещодавно, утворивши торфовище. От воно і зайнялося. Площа пожежі склала понад 2 гектари.

Що стало причиною загоряння – чи то самозаймання, чи людська недбалість (адже нині маємо «сезон» паління бадилля на городах), покаже слідство. Але клопоту пожежа завдала чималого.
Спочатку за викликом прибули рятувальники 19-ї державної пожежно-рятувальної частини міста Кагарлик. А оцінивши обстановку, запросили підмогу. Тож торфовище гасили ще й підрозділи із 20—ДПРЧ м. Ржищів, 13-ДПРЧ м. Богуслав та 14-ДПРЧ м. Миронівка.

На допомогу із підвезення води прийшли й комунальне підприємство Кагарлицької міськради «Кагарликміськрембудсервіс», ПСП «Переселенське-К» та ПрАТ «Агрофорт».

Незважаючи на всі зусилля, приборкати стихію вдалося лише через три дні – о 16:00 30 вересня.

На щастя, від пожежі ніхто не постраждав. Але як вона вплинула на здоров’я жителів Сущан, особливо тих, хто має проблеми із дихальними шляхами, питання неоднозначне.

Гасіння торфовищ – одне з найскладніших

«Звісно, специфіка гасіння торфу є однією із найскладніших, – розповідає Олександр Раснюк, тимчасово виконуючий обов’язки начальника 3 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНСУ в Київській області. – У першу чергу це стосується глибини прогарів. Тобто кількість вже зітлілого торфу, котрий знаходиться під землею. Дивлячись на місце пожежі зовні, можна нічого не запідозрити, але під 10 сантиметровим шаром грунту може знаходитися прогар. У випадку в Сущанах він становив до 0,5 метра. А на складніших пожежах, як гасили в Обухівській громаді, бували і від 1,5 метра. Це становить загрозу для життя та здоров’я пожежного, тому працювати потрібно вкрай обережно».

Олександр Раснюк розповів, що по Сущанах, щоб погасити 1 квадратний метр торфовища, йшло близько 2-3 тонни води. А загальна площа була понад 2 гектари. Ще однією із проблем у гасінні торфовищ є те, що торф може горіти без прямого доступу кисню. І у випадку гасіння з перервами торф висушує вже погашену частину пожежі.

«Завдяки допомозі аграріїв ми забезпечили безперебійну подачу води на гасіння протягом трьох днів, – констатує Олександр Раснюк, який і керував гасінням пожежі. – Орієнтовно витрачено до 800 тонн води, котрі взяті із місцевого ставу. Це значно зменшило рівень води у водоймі, про що потрібно задуматися».

Зазвичай до таких пожеж призводить людське недбальство. Якщо бездумно, заради незрозумілої забави, спалювати очерети і траву, то це стане поштовхом до розвитку і поширення нових торфових пожеж у Кагарлицькій громаді. А вже це, своєю чергою, завдасть значних збитків і економіці, і довкіллю, і здоров’ю людей.

Джерело: Вісник Кагарличчини — Головна