Відродження давнього саркофага Київської Русі у Вишгороді

Днями на території храму святих страстотерпців Бориса і Гліба у Вишгороді відбулася значуща подія для всіх, хто цінує історичну спадщину України. В рамках ініціативи Вишгородського історико-культурного заповідника було проведено роботи з демонтажу старовинного пірофілітового саркофага ХІІ-ХІІІ століть і його перенесення на новий металевий каркас. Цей артефакт є унікальною пам’яткою часів Київської Русі, і тепер, завдяки зусиллям реставраторів, він буде збережений для майбутніх поколінь.

Історія саркофага

Саркофаг був виявлений випадково у 1853 році на городі вишгородського священника Михайла Сікачинського, який жив неподалік від Борисоглібського храму. При розкопках біля поховання було знайдено бронзову церковну печатку, а на пальці небіжчика — перстень. Це могло вказувати на те, що похований був високоповажним священнослужителем або ж князем. Проте є ймовірність, що ці предмети могли потрапити до могили випадково.

Коли у 1863 році за проєктом видатного архітектора Костянтина Тона було зведено цегляний храм святих страстотерпців Бориса і Гліба, саркофаг встановили біля північної стіни храму на спеціальному постаменті. Однак із часом, під час радянської доби, плити саркофага були розтягнуті місцевими мешканцями по городах. Лише після реконструкції церкви у 1990-х роках ці унікальні елементи знову було знайдено, зібрано і повернуто до храму, але вже біля південної стіни.

Овруцький шифер — матеріал саркофага

Саркофаг був виготовлений із так званого овруцького шиферу або пірофіліту — матеріалу, який є однією з найбільш рідкісних сланцевих порід і зустрічається лише на Овруцькому кряжі, що на півночі Житомирщини. Цей камінь відзначається як міцністю, так і легкістю в обробці, що робило його ідеальним для виготовлення саркофагів та інших предметів у Київській Русі. Завдяки своїм властивостям овруцький шифер мав великий попит і навіть експортувався за межі держави.

Саркофаги з цього матеріалу зазвичай використовувалися для поховання князів і церковних сановників. Сама конструкція саркофагів була досить простою, але водночас надзвичайно надійною. Вона складалася з шести плит, які скріплювалися між собою залізними скобами. Подібні саркофаги широко використовувалися на території Русі та становили одну з найпоширеніших форм поховань у той час.

Сучасні реставраційні роботи

З часом природні фактори і вплив погодних умов почали руйнувати старовинну пам’ятку. Дерев’яний каркас, на якому було встановлено саркофаг у 1990-х роках, виявився нестійким — він покосився під вагою масивних плит, що могло призвести до їх подальшого руйнування. З метою збереження цього унікального артефакту Вишгородський історико-культурний заповідник прийняв рішення про демонтаж саркофага і його перенесення на новий, більш міцний металевий каркас. Цей крок був частиною загальної стратегії з охорони історичних пам’яток Вишгорода.

Під час проведення реставраційних робіт було оцифровано всі елементи саркофага, що дозволить в подальшому використовувати ці дані для наукових досліджень та збереження культурної спадщини. Завдяки новому металевому каркасу саркофаг тепер буде захищений від руйнівної дії часу і погодних умов.

Підтримка місцевої влади

Особливу роль у збереженні саркофага відіграла підтримка місцевої влади. Вишгородська міська рада та її голова Олексій Момот надали допомогу у вигляді механізованої техніки, включаючи кран-маніпулятор, який використовувався для демонтажу старого каркаса та встановлення нового. Завдяки їхній підтримці ці важливі роботи вдалося здійснити швидко і безпечно.

Крім того, у реставраційних роботах брали участь співробітники Вишгородського історико-культурного заповідника. Директорка заповідника Влада Литовченко, завідувач відділу археології Дмитро Бібіков, а також завідувач відділу охорони пам’яток Іван Зоценко провели значну наукову та організаційну роботу для збереження цієї унікальної пам’ятки.

Візит Блаженнійшого Митрополита Епіфанія

14 жовтня 2024 року, під час святкування дня Вишгородської ікони Божої Матері, храм святих страстотерпців Бориса і Гліба відвідав Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Православної Церкви України Епіфаній. Він очолив Божественну літургію, а після завершення служби ознайомився з унікальним артефактом — саркофагом ХІІ-ХІІІ століть. Директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко особисто представила йому пам’ятку і розповіла про її історичне значення та проведені заходи щодо збереження.

Цей візит підкреслив важливість робіт зі збереження культурної спадщини, які здійснюються у Вишгороді. Адже подібні артефакти не лише розповідають нам про минуле, а й слугують важливим нагадуванням про необхідність дбайливого ставлення до історичних пам’яток.

Висновок

Збереження саркофага ХІІ-ХІІІ століть у Вишгороді є важливим кроком у захисті національної культурної спадщини. Завдяки зусиллям науковців, реставраторів та місцевої влади, цей унікальний артефакт буде доступним для майбутніх поколінь. Вишгородський історико-культурний заповідник продовжує активно працювати над збереженням пам’яток, які є частиною нашої історії і культури.

Джерело: Новини Вишгорода