Відбулася зустріч родин безвісти зниклих із координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими

Сотні українських військовослужбовців вважаються зниклими безвісти. Більшість із них живі та перебувають у полоні. Поки пошук захисників триває, їхні рідні тижнями, місяцями і гадки не мають, що з ними. Проте вони не кинуті напризволяще. Адже в Україні створено координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Юлія Приймак, керівниця центрального регіонального центру координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, завітала до Борисполя зі своєю командою для того, щоб допомогти з пошуком безвісти зниклих рідних та полонених.

Є безвісти зниклі і у нашій громаді. Саме тому 12 липня у Борисполі відбулася загальна зустріч з їх родинами.

«Сьогодні ми зібрали родини, які мають когось у сім’ї у статусі безвісти зниклого або полоненого, — розповів заступник міського голови Євгеній Грона. — Індивідуальні зустрічі були з багатьма родинами. А сьогодні вперше зібрались на загальну нараду разом із координаційним штабом. Головне управління розвідки, СБУ, МВС, прикордонні служби об’єднались для того, щоб допомогти родинам знайти своїх рідних та близьких, які мають статус безвісти зниклих. В Борисполі завдяки роботі координаційного штабу троє бориспільців уже повернулися з полону. Це колосальна робота, яка не зупиняється і має свої результати».

Робота координаційного штабу

Керівник центрального представництва координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлія Приймак зазначила на зустрічі: «Розумію і знаю, що рідні та близькі провели багато роботи з пошуку безвісти зниклих. І ми налаштовані докласти максимум зусиль, щоб кожен захисник та захисниця повернулися живими додому. На початку повномасштабного вторгнення за наказом Президента України було створено координаційний штаб, очільником якого є Кирило Буданов. Штаб включає в себе сім робочих груп, які займаються питанням повернення додому як військових, так і цивільних. Це групи, що займаються переговорними, обмінними процесами, спілкуванням з родинами та близькими тощо. Координаційні штаби включають в себе представників ЗСУ, НГУ, МВС, військкоматів, терцентрів комплектування. Крім того, в координаційних штабах є консультанти та юристи, що надають рідним кваліфіковану допомогу.

Виплати, проходження служби, повернення з полону, реінтеграція та допомога військовим, які повернулися додому — все це є завданням штабу. Досвід України сьогодні в проведенні обмінних процесів є унікальним. Адже під час війни та бойових дій обмінні процеси не відбуваються відповідно до Женевської конвенції. Стаття 118 говорить про те, що обміни можуть відбуватися тільки після повного закінчення бойових дій та підписання певних угод. Незважаючи на це, сьогодні Україна робить усе, щоб наші захисники та захисниці повернулися додому».

Співпраця з родинами

Штаб координує процеси обміну військовополонених та повернення додому цивільних громадян України. Особливо це стосується дітей, яких силоміць вивезено від батьків на територію Російської Федерації. Свого часу відбувся великий жіночий обмін. Сам процес повернення складається з багатьох етапів, серед яких і перемови з представниками Росії. Крім того, координаційний штаб займається супроводженням оборонців, які повернулися з полону. Це питання лікування, реабілітації, проходження служби та ін.

Окрема робоча група штабу займається спілкуванням із родинами, адже важливо з’ясувати всі обставини та допомогти із заповненням документів, юридичними та іншими питаннями.

Одним із ключових питань у цій сфері є сповіщення рідних про хід службових розслідувань, щоб вони могли розуміти, на якому етапі знаходиться розшук. Не всі рідні мають можливість доїхати до обласних центрів, тому потрібна робота з представниками координаційного штабу на місцях, у тому числі в районних центрах та селах, де люди можуть мати проблему з логістикою чи інтернетом, що ускладнює отримання інформації про зниклого.

Як уникнути шахрайства

«Перше і головне, про що ми говоримо рідним — потрібно звертатися за допомогою лише до спеціалістів координаційного штабу, — наголошує Юлія Приймак. — Тому якщо людина отримує будь-яку інформацію про безвісти зниклого рідного, потрібно про неї розповісти спеціалістам координаційного штабу та представникам СБУ, щоб не потрапити на гачок шахраїв.

Шахрайство з майном, викраденням людей, вимаганням грошей — все це може трапитися з будь-ким. Потрібно розуміти, що є медійні військовополонені, про яких говорять, місце перебування яких знають. Але це дуже нечисленна категорія.

А от шукати оборонця, який зник на передовій, через соціальні мережі недоречно. Адже так можна йому нашкодити. Хоча б тим, що він міг в полоні представитися цивільним, а тепер його ворог може ідентифікувати як військового. Інформацію з соцмереж та наш медійний простір весь час моніторять окупанти, щоб дізнатися прізвища, назви військових частин та звання полонених.

Можуть також бути різні методи маніпуляції, пов’язані з тим, щоб схилити наших громадян до співпраці з агресором, обіцяючи звільнення оборонців з полону. І це не значить, що вони знають, де знаходиться безвісти зниклий українець. Просто, дослідивши інформацію в соціальних мережах, шахраї бачать, що в людини горе та маніпулюють обіцянками звільнення з полону, вимагаючи співпраці. Якщо з вами трапилася така історія, потрібно повідомляти про це в координаційний штаб, щоб мати змогу убезпечити себе від шахраїв, викрити їх, а також не нашкодити безвісти зниклому рідному».

Планується відкриття центру підтримки родин у Борисполі

На зустрічі говорили й про центр підтримки родин у Борисполі. «Також плануємо в Борисполі відкривати центр підтримки сімей військовослужбовців, щоб вони мали більше можливостей для отримання всієї необхідної інформації. Це буде місце, де громадські організації та фонди, які співпрацюють з координаційним штабом на умовах меморандуму, зможуть надавати консультацію та юридичну підтримку людям. Ці центри будуть займатися не лише допомогою рідним, а й соціалізацією полонених, які повернулися на Батьківщину. Крім того, ми співпрацюємо з міською радою, з міським головою, департаментом соціальної політики, які також можуть надавати необхідну інформацію», — резюмувала Юлія Приймак.

Хто така особа, яка зникла безвісти за особливих обставин

Особою, зниклою безвісти за особливих обставин, вважається особа, яка зникла безвісти у зв’язку із:
• збройним конфліктом;
• воєнними діями;
• тимчасовою окупацією частини території України;
• надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.

Як надається статус особи зниклої безвісти за особливих обставин

Близькі родичі зниклої безвісти особи подають заяву про розшук до відповідного територіального органу Національної поліції України.
Відомості про цей факт вносяться до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Саме з моменту внесення відомостей до реєстру про факт зникнення, особа вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама