Великдень на шпальтах «Вечірнього Києва»: архівні фото

До Великодня ми публікуємо архівні фото перших згадок про святкування одного з найголовніших християнських свят в газеті «Вечірній Київ».

Статус Великодня в Радянському Союзі був достатньо дивним, з одного боку, табуйованість релігійної тематики, з іншого — масове відмічання свята по всій країні та закриття очей з боку влади. Навіть серед партійної номенклатури Великдень був достатньо популярним сімейним святом, яке не афішувалось на широкий загал.

Оголошення про «Вечір Атеїста». 1961 рік.

Одним із головних методів боротьби з Великоднем в радянські часи була контррелігійна пропаганда та спеціальні антирелігійні заходи — «Вечори атеїста», які досить регулярно проводились у Києві напередодні християнських свят.

Після Хрущовської «відлиги», для якої була характерна радянська науково-технічна пропаганда, цензура в пресі щодо релігії почала поступово слабшати. Проте реальні зміни можна було відчути лише наприкінці 1980-х років, коли СРСР вже рухався до неминучого розпаду.

В період брежнєвського «застою» масові Великодні святкування серед населення були очевидними для влади, але якщо з відвідинами храмів у СРСР ще могли боротись, то зі святкуванням вдома аж ніяк. У магазинах вільно продавались напередодні свята «весняні кекси» (тобто звичайні паски), які масово скупляли, а крашанки були такою ж традицією, як і зараз. В останні роки Радянського Союзу навіть особливо і не приховували — це було суто домашнє, сімейне свято.

Вперше про релігію на сторінках «Вечірнього Києва»заговорили в 1989 році, тоді був опублікований діалог між Патріархом Філаретом та одним із апологетів радянського атеїзму.

На першій шпальті «Вечірки» в 1991 році з’являється перше поздоровлення з Великоднем, що свідчить про те, яку популярність майже одразу отримує Великдень — стає одним із головних свят весни для киян.

З проголошенням Незалежності ситуація кардинально змінилась, саме свято перетворюється з сімейного на майже державне, воно стає більш масовим та звичним.

На сторінках газети з’являються короткі описи традицій, рецепти пасок, розклад святкових богослужінь. Великдень впевнено витісняє 1 травня (з яким воно нерідко перетинається в календарі), яке перетворилось із пропагандистського свята на звичайний вихідний день посеред тижня.

Замовчування Великодня та політика атеїзму в СРСР не принесла помітних результатів, на сьогодні Великдень є в трійці найпопулярніших свят (згідно з опитуванням КМІС), наряду із Різдвом та Новим роком. Натомість більшість радянських свят вже давно пішли в небуття.

Джерело: Вечірній Київ