Вареники на столі та колодка на нозі: як святкувати Масницю

В Україні завершується святкування Масниці чи Колодія. Коріння цієї традиції сягають ще доби трипільської культури. Масляний тиждень, що символізує проводи зими й радісне очікування весни. Цьогоріч ці дні припали на період від 8 до 14 березня.

Олеся Наумовська, кандидатка філологічних наук та завідувачка кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розповіла про походження свята, його традиції та звичаї.

Історія свята

«Масниця має дохристиянське походження. Це свято стоїть на межі весни й зими, тому народ пильно стежив за змінами в погоді й за допомогою обрядів активно закликав весну», — розповідає пані Олеся.

Перші згадки про Масницю у наших предків датуються IV ст. н. е. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у IX—XII століттях, на теренах Київської Русі.

Хронологія святкування

Всеїдний тиждень. У цей час можна їсти все скоромне (м’ясо, молочні продукти і т.д.), навіть у пісні дні — середу та п’ятницю. Цей тиждень також називали «блудним», було повір’я, що якщо одружитися у цей час, то один з подружжя буде зраджувати.

Переступний тиждень дуже сприятливий для одруження молоді, яка ще не встигла побратися. У середу та п’ятницю люди вже мають дотримуватись посту. Останній день Переступного тижня — М’ясопусний, або «Ніжкові заговини». За традицією, господині готували холодець зі свинячих ніжок, а також інші м’ясні страви — від ковбаси до сала. Із початку Сиропусного тижня і до Великодня люди не вживали м’яса.

«Бабський тиждень» або Колодія особливий час жіночих прав. Фото: https://www.facebook.com/mamajeva.sloboda

Масний тиждень. Протягом цих днів дозволяли вдруге одружитись вдівцям та вдовицям. Масний тиждень ще називали Бабським або Колодія, тому що це був час панування жіноцтва, а чоловіки мали виконувати усю домашню роботу.

За традицією у кожній господі мала бути миска вареників з сиром. Крім того, жінки збирались у будинку одної із подруг, або могли щодня ходити у шинок, а чоловіки сиділи вдома та готували.

Кожний день Масного тижня був розписаний. Жінки брали колодку та проводили обряд. Колодка символізувала вегетативну функцію: початок весни та пробудження природи.

У понеділок — народження колодки. Жінка народжувала колодку, імітувала судоми та пологи, потім її пеленали, як дитину. У вівторок її хрестили. У середу відбувались похрестини (святкування хрестин). У четвер дерев’яна колодка святкувала Масницю. У п’ятницю помирала, у суботу її ховали, відбувалась ціла похоронна процесія. У неділю її закопували.

Окрім вегетативної функції, колодка мала і фалічну символіку, адже хлопцям, які не одружились, прив’язували колодку до ноги. Хлопець мав носити її до того часу, поки він не побереться. Колодка могла бути довгою та важкою. Проте хлопець міг відкупитися грошима, горіхами або пригощанням в шинку.

За допомогою колодки дівчата та хлопці могли висловлювати симпатію один до одного. Наприклад, якщо дівчина була закохана в хлопця, вона прив’язувала колодочку до лівої руки хлопця.

«Забавки були найрізноманітніші: хлопці створювали „живого коня“ та могли знімати ворота. Жінки, наприклад, переодягались в чоловіків та вбрані в козацький одяг могли заїжджати на коні в хату або в шинок. Загалом це був тиждень свята, гулянь, пісень, гостин та вечорниць до ранку», — розповідає Олеся Наумовська.

Радянське нав’язування святкування Масниці

«За час „Совєцького Союзу“ радянська влада намагалась нав’язати російську культуру та світогляд. Тому сьогодні усі звикли до назви Масляна та святкування цього свята певним чином, не українським: з „блінами“, забавами „стінка на стінку“, „кулачні бої“. Українці ж святкували по-інакшому», – ділиться експертка.

У Києві, за часів Радянського Союзу, відбувались масштабні гуляння в парку Рильського та на Виставкому центрі. Це супроводжувалось типовими для російського звичаю млинцями та водінням ведмедя. Російське святкування не лише заміняло традиційне українське, а й насаджувало свої звичаї, тож тепер багато хто навіть не уявляє свято Колодія по-інакшому.

Млинці чи налисники?

«Щодо млинців досить полемічний момент: одні дослідники вважають, що млинці на Київській Русі передували вареникам і ймовірно у цьому є певний сенс. Проте, українська традиція не мала круглих млинців, а на столах як правило були налисники або вареники з сиром», — розповідає викладачка.

Круглі та трикутні млинці почали поширюватись на теренах України за часів радянської доби. Тому і назва «Масляна» — нехарактерна для українців.

Олеся Наумовська радить приділяти Масниці неабияку увагу.

«Це свято несе в собі лише весняні та теплі настрої. Протягом тижня варто, щоб в кожному домі панував гарний настрій і чудова атмосфера, постійно були гості й спілкування. Крім того, це прекрасний час для становлення романтичних стосунків між молоддю», — додає наостанок експертка.

Джерело: Вечірній Київ