Валентина Купрієнко: творчість, яка надихає

Валентина Купрієнко: творчість, яка надихає
22 Червня 2024, 15:02
Поділитися:

Ця відважна та водночас талановита жінка брала участь у ліквідації техногенної катастрофи, за що має державні нагороди. Свого часу міська влада Борисполя вручила Валентині Купрієнко як керівнику міської громадської організації осіб з обмеженими можливостями нагрудний знак «Почесний ветеран міста Борисполя» за багаторічну плідну громадську діяльність. Також Валентина Купрієнко має Почесну відзнаку I ступеня Княгині Ольги «За вагомі здобутки на ниві літератури та гідну працю на благо держави України». «Вісті» зустрілися з поетесою, щоб поспілкуватися про роки життя та творчість.

Життєва нива

Валентина Купрієнко народилася і виросла в с. Ставрівка Іванківського району, на Поліссі. У 1976 році закінчила Розважівську середню школу, а в 1981 році — Київське культурно-освітнє училище, отримала спеціальність диригента-хоровика самодіяльного хору. Далі, в 1992 році, завершила навчання в Київському державному інституті культури, де отримала спеціальність організатора-методиста культурно-освітніх заходів.

«Понад 20 років я працювала у сфері культури, була бібліотекарем, завідувачкою клубу, потім інспектором відділу культури, директором районного Будинку культури, — розповідає Валентина Купрієнко. — Приємні спогади залишилися про часи, коли працювала директором Будинку культури. Організовувала різноманітні спортивні заходи, були у будинку курси шиття, курси друку на машинці, фотокурси, проводилися театралізовані заходи. Вся ця творча робота мене дуже надихала».

Ще в Іванківському районі Валентина Купрієнко активно займалася громадською діяльністю, тричі її обирали депутатом Розважівської сільської ради.

«Коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС, разом із колегами я брала участь у ліквідації наслідків аварії, — розповідає Валентина Купрієнко. — Тоді, у далекому 1986 році, мені було лише 28 років, була молодою мамою двох діточок, яких доводилося залишати на матір чоловіка, щоб самій їздити у Чорнобиль. Вже тоді як депутату Розважівської сільської ради, разом з іншими депутатами мені довелося організовувати та вивозити людей із зони ураження. Два роки поспіль тривала ця діяльність. Завдання були різні: працювали як над тим, щоб вивозити матерів з дітьми, так і над тим, щоб підтримати моральний дух військових та цивільних, які працювали на ЧАЕС над ліквідацією наслідків аварії. Навіть книги возили військовим. Тоді ніхто не думав про радіацію, оскільки вона була невидимою. Всі намагалися якось підтримати всіх. Чорнобиль — це часточка мого життя, це і молодість, і споглядання трагедії водночас, і намагання якось вплинути на ситуацію та бути корисною. Дуже багато спогадів із тих часів, які я виплескувала у свої вірші про Чорнобиль», — розповідає поетеса.

Валентина Купрієнко: творчість, яка надихає

Від Полісся до Бориспільщини

Валентина Купрієнко має дві малі батьківщини: Іванківський район та Бориспільщину.

«Я переїхала жити до Борисполя у кінці 90-х років. Сина після навчання в академії направили до Борисполя на роботу. Ось так наша родина й опинилася у цьому місті, — розповідає Валентина Купрієнко. — Тут я почала займатися підприємницькою діяльністю. З часом почала відроджувати у собі бажання писати вірші, вони надихають мене по життю. І от вже вийшло чотири збірки та календар, наразі редагується моя книга «Життя прожить — не поле перейти», також пишу й дитячу книжку. Намагаюся вичерпувати те, що є у моїй душі, та ділитися цим у своїх віршах».

У поетеси багато патріотичних віршів, є також поезія про маму, про сім’ю, про війну. Вона вишиває ікони бісером, молиться за Україну, і це заспокоює їй душу.

Бути потрібною людям

Валентина Купрієнко любить допомагати людям, як голова громадської організації допомагає пенсіонерам, чим може. Особливо, коли почалася війна, вишукувала можливості, щоб підопічні мали змогу отримувати гуманітарну допомогу. В організації є ліквідатори, їх вдови та особи з інвалідністю. Всі вони потребують тієї чи іншої допомоги.

«Я голова Бориспільської міської організації осіб з інвалідністю, очолюю її з 2015 року. У нас 44 ліквідатори на аварії на ЧАЕС, також вдови ліквідаторів, це теж малозахищена категорія людей, ну і, звісно, особи з інвалідністю, які не можуть пересуватися, такі в нас теж є, — розповідає Валентина Купрієнко. — Памперси, пелюшки, продовольча допомога — потреб у людей дуже багато. Загалом 114 осіб в організації. Тому намагаємося підтримувати один одного, не полишати та допомагати.

Моє кредо — бути потрібною людям.

А в житті мрію про мир в Україні, щоб всі військові повернулися додому. Це найзаповітніше бажання».

Валентина Купрієнко: творчість, яка надихає

Творчість

Її поезія багатогранна: пейзажна, філософська, громадянська, романтична та дитяча.

Любов до рідного краю, України, матері, дітей і внуків, спогади про дитинство, кохання, біль за долю народу — все це і не тільки лунає у віршах поетеси.

«Я Поліського краю дочка» — це перша поетична збірка, яка побачила світ у 2016 році. Вона складається із семи розділів: «Рідний край», «Калейдоскоп життя», «Я молюсь за тебе, Україно!», «Цвіте жасмин у мами під вікном», «Душі так хочеться любові», «Чорнобіль», «Їжачок знайшов грибок».

Друга збірка Валентини Купрієнко — «У цвіті калини краса України» — жанрово складається із ронделів. Третя — «Посміхаюсь до сонечка». Четверта — «Роса у павутинні».

Наразі на редагуванні знаходиться п’ята збірка поезій «Життя прожить — не поле перейти», а ще пишеться шоста дитяча збірка поезій. Також був виданий календар на 2024 рік «Вплітаю квіти у ронделі».

Поетеса створила чималий доробок громадянської патріотичної лірики, основним мотивом якої є біль за Україну і всеосяжна віра в її світлу долю.

НАША УКРАЇНА

Наші ліси, поля, моря і береги —

Це рідний край, моя країна.

Моя дитино, Україну бережи

І пам’ятай про мову солов’їну.

Цвітуть сади, виспівують птахи,

У горах рута пишно розцвіла.

«У кожного свої земні шляхи»,

Колись бабуся нам заповіла.

Свої шляхи, свої дороги,

А Україна в нас навік одна:

Вона всі наші болі і тривоги

Бере на себе …й всіх оберіга.

Валентина Купрієнко: творчість, яка надихає

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама