Унікальний театр потребує допомоги

Опубліковано: 20 червня 2020

Минулого року читачі газети мали змогу ознайомитися з одним культурним, але незвичним проектом, який реалізувала режисер Уляна Штурба. Мова йшла про заснування і подальший розвиток інклюзивного театру «Perfeco in Kilaba». Нагадаємо, що у цьому театрі грають діти з особливими потребами. Завдяки сцені вони мають змогу самовиразитися, підвищити свою самооцінку, відповідно оволодіти корисною справою, навчитися гнучкості, здатності адаптуватися, не боятися бути смішними тощо. А найголовніше те, що діти з інвалідністю мають змогу рости і розвиватися разом зі здоровими однолітками, не відчуваючи себе на узбіччі життя.

Інклюзивна вистава «Колискова для дракона» мала у глядачів шалене захоплення і підтримку. Діти повністю розкрили свій акторський потенціал і продемонстрували раніше приховані таланти. Відтоді минув рік. У режисера, засновниці театру Уляни Штурби на часі — нові амбітні творчі плани. Щоправда, карантин вніс до них свої корективи, але навіть за цих умов театр жив своїм неповторним життям. Ось що розповіла пані Уляна:
— Дійсно, коронавірус вплинув на плани 2020 року, але не настільки, щоб ми припинили свою діяльність. По-перше, ми зареєстрували громадську організацію «Театральна спілка для дітей з інвалідністю».
Завдяки їй зможемо залучати спонсорів, меценатів, тобто, небайдужих людей із чуйним серцем. Щоб створювати нові культурні проекти, звісно, потрібні кошти. У нас є плани вивести театр з міського до всеукраїнського рівня і навіть на міжнародну сцену. І це не прожекти, а цілком реальні плани. Більше того, є мрія створити акторську школу при театрі. Як засвідчила наша практика, є всі підстави створити вже власну авторську методику роботи з альтернативним актором. Я переконана, що наші надбання знадобляться тим ентузіастам в Україні і поза її межами, хто захоче створити інклюзивний театр.
На карантині нам довелося стати винахідниками, як і більшості, думаю: вигадували нові цікаві формати для роботи з дітьми, творчі форми, архівували і, нарешті, взяли участь у перших театральних фестивалях.
Класи з нейрографіки з педагогом-психологом театру Євгенією Негоденко дозволили глибше зрозуміти природу кожної дитини, її талантів, потаємних скринь. Завдяки роботам з нейрографіки до наших практичних робіт приєдналася анімація, яка дуже захопила дітей. Суть цього методу в нейрографічній лінії, яка спонтанна і не повторює себе на кожній ділянці свого шляху. При цьому включається дрібна моторика рук, пов’язана з нейронними мережами мозку. Марьяшина обожнює чорний колір, але несподівано її чорні монстри перетворилися на різнокольорових нейрончиків. Дива! Тож частіше грайте зі своїми дітьми в гру «на що схожа хмаринка», вони багато чому вас навчать!
Для покращення вимови і автоматизації вже поставлених звуків працювали над скоромовками з логопедом Ларисою Фіголь. Виявилось, що ця дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів і звуків, що створюють труднощі для швидкої й виразної вимови, захоплює дітей, і серед нас є відтепер особливі шанувальники цього жанру, наприклад Еммануїл і Марія. До речі, з Марією ми нарешті записали відеокурс з артикуляційної гімнастики для дітей, аби наші акторські інструменти були завжди налаштовані!
Щоб перевірити отримані навички і вилити їх у творче русло, записали серію віршів на вимову, з малюнками дітей. А про їхнє нестримне бажання пізнавати світ через гру ще раз впевнились у роботах над загадками. І працюючи з масками тварин, діти теж відкрили свій акторський потенціал, виявили схожість і відмінності між людиною і тваринами.
Також довелось організовувати допомогу у заняттях зі шкільних предметів, з англійської у програмі zoom з викладачами-волонтерами. Проводили майстер-класи. Навчилися пекти та прикрашати великоднє печиво разом із феєю солодощів (за суміжністю директором нашого театру) Анною Стрілець, розмальовували писанки.
Ще в нас була музична вікторина з музикантом і композитором Едуардом Приступою, з яким співали наживо. І це не єдиний співак, з яким попрацювали. Ще був Євген Литвинкович під час нашої участі у фестивалі мистецтв «Талановиті діти України». Так, ми нарешті почали фестивалити! Ще й із таким запалом! Карантин, як не дивно, надав нам можливість взяти участь у театральних фестивалях, адже всі вони цьогоріч проводились дистанційно або онлайн. Ми подали нашу виставу «Колискова для дракона», яка була створена за фінансової підтримки Українського культурного фонду та сприяння відділу культури, молоді та спорту Вишгородської РДА.
Першим у житті нашого театру став фестиваль Gold Europe Festivals (Чехія). Там отримали Гран-прі! Ото були раді, до небес! А потім був наш другий Гран-прі у фестивалі «Запах життя» Oma fest.
І нарешті ми почали проходити майстер-класи від проекту «Талановиті діти України» і проводили час у компанії зірок, навчалися у них. Був клас із хореографії від фіналістки проекту «Танцюють всі-5», хореографа Тіни Кароль, Аліси Зайцевої. Клас із вокалу із супер-фіналістом «Х-Фактору» Євгенієм Литвинковичем, майстер-класи зі сценічної мови від актора театру на Михайлівській Артура Пісковського та від актриси Академічного молодого театру Іванни Бжезінської. Також ми зустрілися онлайн з кастинг-директором ТРК «Україна» Олександром Пилипенком, який відкрив таємнички про те, як нам потрапити у кіно!
І нарешті отримали результати конкурсної програми. І знаєте що? Ми стали лауреатами І ступеня у фестивалі мистецтв «Талановиті діти України». Для нас це має особливе значення!
Діти з обмеженими можливостями здатні підкорювати серця глядачів, мають право на творчість і можуть збагатити культурне життя нашої країни! Для нас це дуже почесно, надихає і змушує рухатись вперед!
До сказаного пані Уляною варто додати той факт, що дійсно інклюзивний театр є лише у Вишгороді. Ніде більше в Україні подібних немає. Навіть у столиці таких театральних колективів не існує. А потреба соціуму в подібних закладах дійсно є, бо, на жаль, кількість дітей на інвалідному візку не зменшується, а навпаки, зростає. І чим більше дітей з особливими потребами буде залучатися до активних форм життя, тим духовно здоровішим буде наше суспільство.
Сьогодні інклюзивний театр базується у будинку культури «Енергетик». Благо, є кімнатка, поруч — простора сцена. Не вистачає лише головного — фінансів. У найближчій перспективі театр постане перед низкою викликів, продиктованих адміністративною реформою. За місяць-другий Вишгородський район зникне з мапи України. Зникнуть, відповідно, районна рада і райдержадміністрація, тобто, ті, хто мав би піклуватися про театр. У цій ситуації єдино правильним рішенням буде отримання статусу комунального закладу майбутньої Вишгородської об’єднаної громади. Утримання театру для бюджету ОТГ — це буквально копійки, зате користь — колосальна.
Якщо загуглити в Інтернеті за ключовими словами «дитячий інклюзивний театр», то пошукова система викине один єдиний результат на всю Україну. І місце його розташування — місто Вишгород. Нам є чим пишатися. А якби ще театру фінансову підтримку — ціни б йому не було. То ж для небайдужих людей ми надаємо банківські реквізити цього неповторного унікального мистецького колективу. Поспішаймо робити добро.
Володимир ТКАЧ

Картковий рахунок для фізичних осіб: #5169 3305 2208 7581 
Банк отримувача: АТ КБ «ПриватБанк» 
Призначення платежу: 
«Благодійний внесок на поточні витрати громадської організації. Без ПДВ» 
Отримувач: ГО «Театральна спілка для дітей з інвалідністю». 
Для юридичних осіб: Банк отримувача: АТ КБ «ПриватБанк» 
ЄДРПОУ: 43141513 МФО: 321842 
розрахунковий рахунок#
UA543218420000026001020100480
Призначення платежу: 
«Благодійний внесок на поточні витрати громадської організації. Без ПДВ». 
Отримувач: ГО «Театральна спілка для дітей з інвалідністю».

Джерело: ТОВ "Газета "Вишгород"