У Вишгороді відбулася науково-практична конференція з QR-кодування

Науково-практична конференція «Історико-культурна спадщини Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація та популяризація», відбулася 16 жовтня у м. Вишгороді та стала черговою віхою однойменного проєкту, який впроваджує Вишгородський історико-культурний заповідник за підтримки Українського культурного фонду.

Нині QR-кодами оснащено 22 пам’ятки історії та археології краю, проведена велика робота з їх популяризації. Наступний етап проєкту – дослідження ефективності впроваджуваної пілотної методики, відстеження того, наскільки напрацьований досвід корисний для дослідників, фахівців музейної й туристичної галузей.

До великої зали адмінбудівлі Вишгорода на конференцію прибули науковці, дослідники, краєзнавці, керівники музейних та архівних установ, науково-дослідних закладів, музеєзнавці, представники органів влади, лідери Туристичного кластеру Вишгородщини.

Під час фахової дискусії учасники конференції обговорили питання підвищення туристичної привабливості Вишгородщини і сучасні методи, які застосовуються у цьому процесі,  інноваційні підходи до музейної та пам`яткоохоронної роботи, актуальні проблеми пам’яткознавства та краєзнавства у музейній справі, взаємозв’язок культури і туризму, а також поділилися результатами нових археологічних дослідження доби Давньої Русі та середньовіччя, історико-краєзнавчих і етнографічних  досліджень Вишгородщини та Київщини.

Конференцію відвідали представники управління культури, національностей та релігій Київської ОДА: заступник начальника – начальник відділу культури, мистецтв, охорони культурної спадщини  Сергій Васильонок та головний спеціаліст відділу культури, мистецтв, охорони культурної спадщини  Наталя Остапенко.

Заступник начальника управління культури, національностей та релігій Київської ОДА Сергій Васильонок наголосив на важливості проєкту для всієї Київщини. «Мене як представника КОДА також цікавить консолідація міської, районної, обласної влади для просування Вишгородщини як туристичного продукту. Туристу також  треба забезпечити хороші умови проживання, харчування, транспортну інфраструктуру тощо. Це можемо зробити тільки спільно. У Вишгороді є Туркластер. Кластерність у туристичній сфері досить перспективна, і цей напрямок треба розвивати. Аби ширше популяризувати Вишгородський край, треба започатковувати заходи, фестивалі… Туристи сюди приїжджатимуть і знайомитимуться з великою історичною і культурною спадщиною краю. Вважаю, що цей проєкт варто підхопити іншим закладам культури області».

Як зауважила директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко, ключовим завданням проєкту є посилення інтересу до історії суспільства, зокрема молоді. «Нині на Вишгородщині – майже 200 пам’яток, які мають історико-культурну цінність і були б цікавими жителям краю і туристам. На Київщині Вишгород є першим містом, яке застосувало для презентації свого історико-культурного надбання QR-коди. Важливо було не лише промаркувати об’єкти, а й зацікавити проєктом людей. На це була спрямована низка заходів. З них найпопулярніший – «Доторкнись до історії»: відомі люди України, зірки мистецтва і кіно, діячі культури, представники органів влади популяризували об’єкти  QR-кодування. Це знайшло широке відображення у пресі й соцмережах, з численними передруками і перепостами. Спільно з Туркластером Вишгородщини маємо зробити Вишгород важливим містом на туристичній мапі Київщини. Наступний етап нашої роботи – аналіз, дослідження ефективності  QR-кодування. Сподіваємось, що наш досвід стане в пригоді колегам».

Завідувач Історичним музеєм ВІКЗ Дмитро Шевченко звернув увагу на те, що нові інформаційні технології дедалі активніше впроваджуються в музейне життя, і вплив їх потрібно вивчати задля вдосконалення. «Ми уже отримали дані, які маємо проаналізувати, аби зрозуміти, наскільки ефективна наша пілотна методика. Це- одна з основною цілей проєкту. Всім, хто дотичний до технологій у музейному житті, статистичних методів варто залучатися до збору, обробки, аналізу даних».

В. о. голови Вишгородської районної держадміністрації Олексій Данчин зауважив, що проєкт «Історико-культурна спадщини Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація та популяризація» – дуже потрібна справа для Вишгорода  і району. «Є міста, у яких на шляху розвитку туристичної галузі доводиться створювати об’єкти, які не мають історичної цінності, але приваблюють туристів. А Вишгород має багато історичних цікавих об’єктів, які за допомогою сучасних ІТ-технологій необхідно широко популяризувати. Вишгородська РДА й надалі підтримуватиме такі ініціативи».

Міський голова Вишгорода Олексій Момот звернув увагу на те, що QR-кодами зацікавились городяни. «Насамперед хочу подякувати Владі Литовченко і її команді, а також команді Туристичного кластера, всім, хто в синергії сучасними методами підкреслює історичну значимість Вишгорода і Вишгородщини, хто робить її цікавою і привабливою для туристів. З маленьких кроків з часом отримаємо дуже важливий результат. Від QR-кодування, особисто  я в захваті. Приємно, що й українські зірки його популяризують. І можу запевнити, що міська влада створюватиме умови, щоб наша Вишгородщина була дійсно привабливою, цікавою».

Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко зауважив, що ініціатива Вишгородського історико-культурного заповідника є показовою щодо того, як можна зацікавити молодь вивчати свою історію. «Мене переповнює гордість, що у наша багата історія й культура через століття донесена до молоді, що вдало обраний інструмент популяризації цінностей. Дякую всім, хто до цього причетний».

Директор Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році Іван Вікован назвав проєкт QR-кодування справжньою  родзинкою у справі туризму. «Наш музей також підхопить цю справу – щоб люди знали, які тут знамениті місця. Мені приємно, що до проєкту увійшли не лише пам’ятки, древнього Вишгорода, а й місця, пов’язані з визволенням нашого міста. На мою думку, досвідом ВІКЗ можуть скористатися й інші музеї Київщини, а їх у нас чимало», висловив побажання Іван Вікован.

Засновниця Туристичного кластеру Вишгородщини, голова правління «Вишгородської місцевої федерації роботодавців у сфері туризму»  Крістіна Коваль поінформувала, що у пілотному проєкті туризму майбутнього одна складова – історико-культурна спадщина краю, інша – сучасні інструменти подачі інформації. «Заплановано створити велику туристичну дестинацію Вишгородщини, основна ідея якої – сталий розвиток регіону. Дуже важлива річ – демонстрація туристичного потенціалу району сучасними інструментами  у межах формування та реалізації стратегії розвитку туризму Вишгородщини. Створено Федерацію роботодавців Вишгородщини. Цей вектор дії нам підказав фахівець з Німеччини Ганс-Ульріх Трозієн. Подібна федерація у Німеччині показує спільнодію  бізнесу, який впливає на економічну складову міста чи села, допомагає органам самоврядування. Ми прагнемо застосувати кращі європейські практики. Уже підписали перші меморандуми з партнерами Туркластеру».

Депутат Київської обласної ради Андрій Пещерін підкреслив, що частка туристичної галузі у світовій економіці зростає, і це дуже перспективний напрямок й для Київщини. «Кожне десяте робоче місце – у сфері туризму. Майже у 40 країнах світу туризм займає перше місце у наповненні національного бюджету. Чим більше зростатиме туризм – тим більші можливості матиме Вишгородщина для розвитку місцевих громад. У нас є чудовий ресурс, є ВІКЗ, є Межигір’я,  є великі природні ресурси тощо. І є потреба розвивати галузь: так, на Лівобережжі Вишгородщини без туризму взагалі важко уявити спроможність місцевої громади. У співпраці науковців, фахівців, громадських активістів, місцевої влади, і з сучасними ІТ-інструментами створимо якісний туристичний продукт».

В рамках науково-практичної конференції відбувся ІТ Travel Forum Vyshgorod. Учасники конференції були одностайні у тому, що цифрові технології допомагають популяризувати історико-культурні пам’ятки, а також підвищувати туристичну привабливість регіону, і є перспективними для широкого впровадження.

Також під час роботи науково-практичної конференції було презентовано фотовиставку «Славетні жінки княжої доби», автором якої, а також  дизайнером образів, костюмів та прикрас, стилістом є Катерина Потлова.