У Києві обрізатимуть дерева тільки по завданню спеціалістів та саджатимуть місцеві види дерев

У Києві підготували нові правила догляду за зеленими насадженнями, обстежують та лікують дерева, ремонтують та готують до відкриття нові парки та сквери. Про це «Вечірньому Києву» докладно розповів генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

Олексій Король

— В останні дні в столиці Ви відкрили три відремонтовані сквери. Де наразі ще проводяться роботи і який об’єкт відкриють наступним?

— Усього в цьому році в роботі у Київзеленбуду 60 парків і скверів. Найактивніше нині працюємо над облаштуванням парку «Радунка» біля однойменного озера, а також ремонтуємо сквер на вул. Лятошинського, 26-б. Але першим відкриємо сквер на вулиці Ентузіастів, 31. Основні роботи з капремонту виконали ще минулого року, а зараз облаштовуємо сучасний дитячий майданчик для різних вікових груп. Активно йде робота над оновленням скверів у Святошинському районі: на вулиці Наумова, 33, на вулиці Чорнобильській, 3. Це найближчі плани на відкриття нових об’єктів протягом 1,5-2 місяців.

Починаємо капітальний ремонт скверу у Тверському тупику, який, нагадаю, громаді та міській владі вдалося відвоювати у забудовника. Продовжуємо роботи у парку «Привокзальний» та у парку «Прибережний» біля затоки Берковщина. У списку є й інші об’єкти на капремонт. Нещодавно розпорядженням КМДА був затверджений новий адресний перелік був. Тож попереду ще проведення тендерів.

— Нові правила по догляду за зеленими насадженнями — що це таке?

— Нові правила, які ми разом із вченими, арбористами та юристами розробили для Києва, стосуються догляду за кронами дерев. Зараз в Україні діють Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах, ухвалені ще в 2006 році. Правила не враховують сучасні технології і підходи в сфері садово-паркового будівництва, серед яких наприклад розширення асортименту за сортовими ознаками рослин, що можуть бути використані для міського озеленення, не передбачають технічні тонкощі здійснення важливих доглядних робіт за зеленими насадженнями, що вкрай важливо враховувати при виконанні робіт з метою створення і якісного утримання. Тому ці правила, в принципі, застарілі, хоча з ними в чомусь можна змиритися. А от догляд за кроною в правилах детально не прописаний, проте саме ці процедури найбільше викликають питань у профільних спеціалістів та громадськості. Особливо у випадках дуже глибокого кронування дерев або омолоджувальної обрізки сильного ступеня, коли залишається майже пеньок і не зрозуміло чи відросте зелене гілля чи ні. Або коли ми, крім стовбура, у тополі більше нічого не бачимо. Це років три вже найбільше бентежить людей. На всі запитання, незрозумілі та непрофесійні дії ми відповідаємо новими правилами. Прописуючи нові правила, ми мали на меті охорону та збереження зелених насаджень та утримання їх у здоровому стані, створення і формування високо декоративних, стійких до несприятливого міського середовища, насаджень.

Обстеження дерева проводять професіоналиЛікування 60-річного куща бузку

— Аналогів правилам, підготовленим за ініціативи Київзеленбуду, в Україні немає?

-Так. І якщо вони будуть прийняті Київрадою на рівні нормативного документу для столиці, то матимуть вже не рекомендаційний характер, а обов’язковий до виконання. Наші нові правила догляду за кроною розроблені на основі чинних правил утримання зелених насаджень, на підставі наукових розробок і на підставі рекомендаційних матеріалів німецьких науково-дослідних розробок з ландшафтного розвитку і будівництва. Ми чітко прописали додаткові технічні умови по догляду за деревами.

— Чому ці правила важливі?

— Дерево — це живий організм і всі складові його — коріння, кора, стовбур, гілки, листя мають бути живими. І потребує кваліфікованого догляду. Будь хто, будь як доглядатине може.

Тому догляд за кронами дерев «Комплекс заходів з обрізки крон зелених насаджень» спрямований на підтримання, забезпечення та відновлення нормального росту та розвитку рослин. Саме таку термінологію ми вводимо в практику. Ми у нових правилах розділяємо, за рекомендаціями науковців та практиків, три види обрізки дерев: санітарну (сухі, аварійні гілки, не перспективні гілки), омолоджувальну обрізку (стосується перестійних дерев, щоб подовжити їм життя, омолодження й розвиток, а не загибель) й формувальну обрізку (стосується посадок в алеях, на транспортних розв’язках та топіарних форм). Адже, окрім функції підтримки життєздатності, декоративних та естетичних властивостей повинна бути ще й безпека у парках, на дорогах, розв’язках, біля ліній електропередач. Цього ж вимагають зокрема й Правила безпеки дорожнього руху.

— Проект нових правил ще буде обговорюватися?

— Так. Проект будемо виставляти для широкого обговорення не тільки фахівців, хоча на першому етапі залучали їх до створення. Документ має декілька складових: професійну, де ми даємо рекомендації з малюнками, яким чином правильно проводити обрізку. Має й юридичну складову, що вводить поняття і терміни, визначає унормований порядок ведення робіт, і відповідальність за невиконання цих правил. Участь громадськості в цій справі вкрай важлива, адже без контролю громадськості, її залучення, без роз’яснювальної роботи, ми не можемо бути певні, що наш проект сприймуть правильно.

Столичний парк «Пуща Водиця»

— У нових правилах прописані суворі заборони?

— Ми у документ вклали принцип максимального збереження крони дерева як живого організму, а не як штучного елементу благоустрою, наприклад лавки чи арт-об’єкту. І є чіткі заборони стосовно того що не можна здійснювати виконуючи заходи по догляду за кроною.Прописали багато інших практичних, глибоко професійних рекомендацій та тонкощів, які не передбачають правила утримання зелених насаджень та, до яких раніше не прислуховувалися — розподіл по видам обрізки зберігся та деталізувався, кожен окремий вид обрізки включає в себе ряд технічних тонкощів, що є вкрай важливими для врахування та безпосередньо впливає на подальшу долю дерева. Разом з тим акцентуємо увагу на тому, що всі дерева в місті мають підлягати догляду за кронами, без винятку, надзвичайно важливо робити це в потрібний час, вік і етап розвитку дерева. Все це повинно потім міститися у завданнях на обрізку.

— Що таке «завдання на обрізку»?

— Ми пропонуємо ввести документи, які балансоутримувач зелених насаджень отримуватиме після проведення обстежень. Він розумітиме, яким чином обрізати, а не так як зараз: «попиляй мені так, щоб я на п’ять років про це дерево забув». Так не буде. А буде як у завданні прописано: які гілки, як, і чим обрізати. Тому що обрізати гілки першого порядку не можна, якщо їх діаметр складає понад 15 см, не можна обрізати обростаючі гілки бензопилою, в таком випадку застосовується виключно ручний інструмент.

У столиці є також екотоп водно-болотних угідь

— Це, перш за все, стосується керуючих компаній?

— Це стосується всіх. Наразі чинні правила взагалі не передбачають отримання якогось акту чи завдання на обрізку. Ні керуючим компаніям, ні районним зеленбудам, ні КП «Плесо», ні будь кому в Україні зараз не дають таких завдань на обрізку. А у Києві плануємо привчати людей отримувати від фахових організацій рекомендації і втілювати їх. Пиляючи дерева без рекомендацій будеш приречений потрапити під адміністративний штраф, або навіть кримінальне провадження, в залежності скільки і яких дерев ти фактично прирік на смерть внаслідок своїх непрофесійних дій. Фіксуватимемо стан дерева до видачі рекомендацій й слідкуватимемо, чи рекомендації виконані та який дали результат.

— Скільки триватиме обговорення?

— Ми винесемо проект нових правил на розгляд постійної комісії Київради з питань екологічної політики: може вони створять робочу групу, а може питань і не виникне. Сподіваюся, що депутати нас підтримають в тому, аби відбулася фахова дискусія по кожному розділу разом з науковцями й практиками — арбористами. Важливо, щоб фахівці в тому брали участь. Обговоримо кожну конструктивну правку. Потім винесемо документ на сесію Київради.

— Ви придбали для обстеження стану дерев столиці апарат арботом: скільки разів вже його використовували?

— Обстежили за півтора місяці понад 40 вікових дерев, яким потрібне було ґрунтовне дослідження стану. А також дерева, що ростуть на «знакових місцях». Наприклад, біля Софії Київської. Рослини тут мали певні ознаки ушкодження. Але дослідження серцевини показало, що вони у задовільному стані й доцільно застосовувати різні заходи лікування та підтримки без видалення та значного втручання.

Апарат для дослідження дерев арботом

Потрібно розуміти, що арботом має технічні параметри, й ним не можна обстежувати більше 20 дерев за день. В середньому витрачаємо на кожне дерево до 20 хвилин, на великому стовбурі можна виставити до 18 датчиків, два рази перевірити показники, подивитися на різних висотах ситуацію по всьому дереву. Якщо дані співпадають, можна говорити, що дерево в хорошому стані. За кордоном пристрій арботом використовується для дослідження стану дорослих сформованих дерев. Неможливо та й не доцільнодосліджувати ним дерева діаметром 14 сантиметрів. Але у киян є таке: «Обстежте нам все!».

— Столицю поділили на дев’ять екотопів. Що з цим робитимете далі?

— Цей поділ визначає, які види рослин маємо садити, як їх розвивати, щоб вони були стійкі й життєздатні в конкретних умовах, добре приживлювалися. Поділ на екотопи дає відповідь, що по районах краще ростиме, що закуповувати й садити, яку ґрунтосуміш використовувати.

Наприклад, садити багато хвойних порід дерев на правому березі, зокрема, сосен — не потрібно, а на лівому березі треба. Там вони гарно приживаються. Ялини краще садити саме у парках.

Виокремивши на території Києва дев’ять екотопів, ми підкреслюємо й зберігаємо біорізноманіття. Наприклад, у нас є навіть екотоп «болотно-водні угіддя», який містить унікальну рослинність, притаманну вологим місцям, і її там можна садити й надалі.

У парках саджатимуть аборигенні дерева й інтродуценти

А ще маємо створити унікальний біотоп — урбанізований міський. Чому ми говоримо, що у нас особливе місто? Тому, що маємо й фактично степ, лісові насадження, водно-болотні угіддя, є й типове перенагріте місто — з бетоном, асфальтом, є Дніпро, до якого поліські ріки заносять характерну біоту, є Дніпровський екологічний коридор міграції птахів, є національний природний парк в межах міста, є унікальні й заповідні дніпровські острови. Завдання стоїть все це зберегти.

Наукова розробка з поділу на екотопи вже себе зарекомендувала тим, що сприймаємо її не як містобудівний документ, а довели, що це екологічний документ, який є головною складовою Програми розвитку зелених зон. Саме її потрібно покласти в основу проекту Генплану міста як зелений каркас столиці. Тому для нас було важливо відповісти на цілу низку екологічних питань, провівши таку наукову роботу.

Модна рослинність на клумбах — злаки

-У столиці в данину моді люди все більше саджають інтродуцентів, розповсюджуються інвазивні рослини. Що з цим робити?

— Так, нам зараз розповідають про дуже модну лучно-степову рослинність, багаторічні трави та злакові рослини. Панує тренд «Нова хвиля» від нідерландського ландшафтного дизайнера Піта Удольфа. Він пропагує в містах садити багаторічні злаки. Але у Києві й на його околицях й так багато злаків. Наше місто знаходиться однією частиною у лісостеповій зоні, а іншою — у зоні Полісся. І степ наступає. Тому застосовуємо степові злакові культури обережно, лише на невеликих тематичних клумбах, й не тулимо де попало.

Щодо дерев. Я обожнюю Сінгапур, але не буде у нас тої рослинності, яка там буяє, й годі садити по подвір’ях екзоти, щось вигадувати. У Києві інші умови. Нам треба максимально культивувати свої рідні аборигенні породи — дуб, клен, ясен, липу, тополю. Інтродуценти можемо собі дозволити висаджувати лише там, де це обґрунтовано практично та не складе значної загрози екосистемі (біотопу), наприклад робінію псевдоакацію, або платани, які ще 10 років тому були у столиці екзотами, а вже стали нормою, бо через зміну клімату вони в нас добре ростуть.

Нагадаємо: раніше керівник Київзеленбуду розповів, як столиця прагне досягти звання найзеленішого міста Європи та світу.

Фото пресслужби Київзеленбуду та автора

Джерело: Вечірній Київ