У Борисполі відбулася зустріч освітян і батьків щодо питань освітньої реформи

30 січня у Борисполі відбулася зустріч освітян, батьків школярів, а також представників швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти». Розмова була про вступи до ліцеїв, вишів, реформу Нової української школи, а також про професійно-технічну освіту. Завітали на зустріч і «Вісті».

За словами заступниці Бориспільського міського голови Людмили Бистрої, зустріч організована для побудови діалогу між освітянами і батьками та їх обізнаності щодо освітньої реформи, яка має завершитися у 2027 році.

У Борисполі у 2027 році в межах реформи «Нова українська школа» (НУШ) заплановано створення 4 профільних ліцеїв, які забезпечуватимуть навчання у 10–12 класах. Решта закладів освіти громади перейдуть у статус гімназій. Реформа спрямована на впровадження трирічної профільної середньої освіти, де учні самостійно обиратимуть предмети та напрямки для майбутньої професії.

Учні 10-12 класів обирають свій профіль навчання, поглиблено вивчаючи предмети, що їх цікавлять, і формуючи власну освітню траєкторію.

За словами начальниці управління освіти і науки Катерини Шабан, у Бориспільській громаді визначили чотири академічних ліцеї: Бориспільський академічний ліцей, ліцей «Перспектива» ім. Володимира Мономаха, Бориспільський ліцей «Лідер» і ліцей ім. Костянтина Могилка.

Ліцеї можуть діяти лише за наявності не менше 100 учнів на паралелі: орієнтовно чотири 10-х класи, чотири — 11-х і чотири — 12-х.

Головними спікерами зустрічі виступили Сергій Яцковський та Алла Бондар — експерти Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, який спрямований, серед іншого, й на підтримку реформ в освіті.

Із березня 2025 року команда експертів DECIDE провела понад 200 зустрічей і 260 онлайн-консультацій. До них долучилися майже 8700 учасників із 469 громад 22 областей України. Наразі вони завітали до Борисполя, щоб обговорити питання освітньої реформи.

Так, під час зустрічі спікерами піднімалися питання про формування профілів навчання у академічному ліцеї. Зокрема, про те, що реформа профільної середньої освіти спрямована на поліпшення якості освіти й надання учням можливості обрати профіль навчання, який відповідає їхнім зацікавленням та планам на майбутнє. Тому питання формування профілів потрібно розглядати не просто як якесь організаційне чи кадрове рішення, а як механізм реалізації права дитини на якісну профільну середню освіту.

Відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 р., підходи до формування профілів навчання визначаються типовою освітньою програмою, яку затверджує МОН, та освітніми програмами закладів освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти, і реалізуються через модельні навчальні програми та навчальні програми з певних освітніх компонентів (навчальні предмети, інтегровані, зокрема міжгалузеві, курси, навчальні модулі тощо).

Оскільки йдеться про визначення освітньої траєкторії учнів, кадрову політику ліцею та ефективність використання ресурсів громади на роки вперед, рішення щодо формування профілів у академічному ліцеї має бути спільним стратегічним вибором засновника, тобто Бориспільської громади в особі міської ради, і ліцею, та базуватися на реалістичному аналізі.

На зустрічі йшлося про те, що один із найбільших ризиків — формування профілів без реального попиту здобувачів освіти.

Також ішлося про те, що однією з пасток може стати мінімальна кількість профілів. Адже менше трьох профілів — це недотримання вимог законодавства. З іншого боку — бажання зробити якомога більше профілів часто призводить до розпорошення ресурсів: нестачі вчителів, перевантаження педагогів, зниження якості навчання. Водночас важливо надати можливість здобувачам освіти обирати профілі із різних кластерів (мовно-літературного, STEM, суспільно-гуманітарного).

Іншою помилкою було б запровадження в академічному ліцеї профілів без належного методичного обґрунтування.

Йшлося також про те, що важливо не допустити ситуації, коли профіль запроваджується на один-два роки. Адже профільна середня освіта здобувається три роки і складається з першого циклу — профільно-адаптаційного (10-й рік навчання) та другого циклу — профільного (11-12-й роки навчання), що створює передумови для врахування вікових та індивідуальних особливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

На думку експертів, окремої уваги потребує комунікація з батьками та громадськістю. Власне, для цього на зустріч були запрошені батьки, які мали можливість задати питання щодо освіти школярів.

Яна Брусенцова, експертка проєкту DECIDE, нагадала про те, що Закон України «Про повну загальну середню освіту» передбачає три типи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти: початкова школа — здобуття початкової освіти; гімназія — здобуття базової середньої освіти; ліцей — здобуття профільної середньої освіти.

Фактично Законом передбачено, що тип закладу освіти відповідає рівню освіти, який він забезпечує, здійснюючи освітню діяльність.

Бориспільська громада загалом готова до впровадження реформи старшої профільної школи. Вже опрацьовані стратегічні питання: як правильно змоделювати мережу закладів освіти; як врахувати демографічні виклики і водночас фінансову спроможність громади, щоб утримувати заклади освіти?
Проте наразі в Україні перед кожним керівником органу управління освітою громади насправді є численні управлінські виклики, які необхідно подолати, щоб у 2027 році повноцінно запрацювала мережа академічних ліцеїв.

Зустріч з батьками та освітянами стала майданчиком для відвертої розмови про освітню реформу. Що найбільше хвилювало батьків?

У фокусі — питання, які безпосередньо потребують прийняття рішень у громаді уже найближчим часом. Що чекає на майбутніх десятикласників у 2026 році? Як забезпечити безперервність навчання в перехідний період і до чого готувати школи вже зараз? Субвенція НУШ-2026: як працюватиме механізм пілотного ліцею, яким у Борисполі буде ліцей «Перспектива»? За якими критеріями обирали заклад, який став частиною національного пілотування нового Держстандарту профільної середньої освіти? Чи буде спеціальна підготовка для вчителів, які викладатимуть інтегровані курси?… Було озвучено ці та багато інших питань. Діалог з батьками вийшов предметним. Серед найважливіших, на думку батьків, питань, постають такі, як забезпечення реальної профільності навчання, зокрема, чи встигне управління освіти та науки сформувати до 2027 року додатково профіль із найбільшим попитом, чи діти повинні будуть обирати із того, що є. Посадовці дали схвальну відповідь. Важливим було і відкрите на сьогодні питання про підвезення учнів із сіл до ліцеїв. Чи буде воно вирішеним, покаже час. Хвилювало батьків і питання, чи вистачить місць учням 9-х класів, які вирішили продовжити навчання в ліцеї, на що вони також отримали схвальну відповідь від чиновників. Така зустріч із батьками не остання, адже до 2027 року питання щодо освітньої реформи ще виникатимуть не раз.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама