У Борисполі створено Раду безбар’єрності: чи допоможе це долати бар’єри маломобільним?

Питання безбар’єрності — проблема «з бородою»

Для населених пунктів із старою забудовою створення комфортних умов для людей з інвалідністю завжди було проблематичним. Лише в останні десятиліття забудовники почали облаштовувати підходи до багатоповерхівок пандусами, презентуючи це як додатковий плюс для інвесторів. А із лютого 2020 року така вимога вже була передбачена у законодавчому полі: нові будинки не повинні прийматися в експлуатацію, якщо вони не відповідатимуть будівельним нормам та державним стандартам, включаючи безперешкодний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Усі офіційні установи — приміщення міської ради, райдержадміністрації, пенсійного фонду, інших комунальних закладів — теж повинні бути обладнанні пандусами. Підприємці, зацікавлені в тому, щоб відвідувачі не оминали їхніх закладів, вкладали і вкладають кошти у облаштування пандусів. Протягом кількох попередніх років з’явилося чимало підйомників для подолання сходинок перед входом до цих закладів.

А от безперешкодний доступ маломобільних груп населення до багатоповерхівок старої забудови так і залишається проблематичним. Для будинків із ліфтом — це «проблема шести сходинок», тобто підйому до ліфтового майданчика. Для п’ятиповерхівок, де і ліфта немає, і сходові прольоти вузькі, шляхи вирішення питання знайти взагалі складно.

Війна принесла додаткові виклики і в рази примножила актуальність цієї проблеми. Окрім того, до об’єктів, яким необхідно забезпечити безбар’єрність, додалися ще й укриття.

24.07.2024 року рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради було створено Комітет забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, який був консультативно-дорадчим органом. Таким самим тимчасовим консультативно-дорадчим органом є і Рада безбар’єрності. Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 10 лютого 2025 року було визнано таким, що втратило чинність, рішення про створення Комітету забезпечення доступності, а натомість створено Раду безбар’єрності і прийнято Положення про Раду безбар’єрності Бориспільської міської територіальної громади. Це положення мало чим відрізняється від попереднього. Зокрема, перелік основних завдань Ради збільшився лише на один пункт.

Основними завданнями Ради є:

• забезпечення та здійснення контролю щодо відповідності об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури вимогам чинних будівельних норм на території Бориспільської міської територіальної громади;
• підготовка пропозицій виконавчому комітету, міській раді, підприємствам, установам та організаціям з питань створення для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення безперешкодного доступу до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;
• надання аналітичної, інформаційної та консультативної допомоги з питань, що належать до його компетенції;
• сприяння розвитку середовища життєдіяльності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
• розробка пропозицій щодо удосконалення нормативів та стандартів стосовно безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;
• проведення моніторингу стану виконання органами місцевого самоврядування покладених на них завдань, або визначених самостійно завдань щодо створення безбар’єрного простору.

Очолюють Раду безбар’єрності:

Дмитро Гопанчук — заступник Бориспільського міського голови;
Вячеслав Толкач — начальник головного управління житлово-комунального господарства та транспорту виконавчого комітету міської ради, заступник голови Ради;
Тетяна Селентій — головний спеціаліст відділу планування управління містобудування та архітектури міської ради, секретар Ради.
До складу ради входять ще 17 осіб — керівники управлінь, відділів, установ, депутати, представники громадських організацій.

Про потреби і можливості

Усі ці консультативно-дорадчі органи створюються задля реалізації розпорядження Кабінету Міністрів України № 366-р «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року», яке було видане 14 квітня 2021 року.

У межах цієї загальнодержавної програми до 2030 року по всій Україні необхідно забезпечити доступність для людей з обмеженими фізичними можливостями в усіх закладах, установах, бібліотеках, управліннях соцзахисту, у комунальних закладах. Це стосується людей, які мають інвалідність по зору, по слуху, проблеми опорно-рухового апарату і не можуть пересуватися без візка. Навіть тоді, у 2021 році, можна було аналізувати, радити, рекомендувати, але можливості реально створювати безбар’єрний простір на території усієї громади були обмежені. Немає законів, які б змушували підприємців реконструювати свої заклади на предмет доступності. Облаштування пандусів чи підйомників у багатоповерхівках вимагало співфінансування. Для реконструкції дорожньо-транспортної структури потрібні були кошти з міської казни…

Мета, завдання і реалії

У прийнятому положенні йдеться, що Рада безбар’єрності утворена з метою координації роботи, пов’язаної зі створенням безперешкодного доступу до об’єктів соціальної інфраструктури (житла, громадських і виробничих будинків, а також інших будівель та споруд, у тому числі спортивного призначення, місць відпочинку, культурно-видовищних та інших закладів), користування дорожньо-тротуарною мережею, транспортом, засобами зв’язку та інформації, у тому числі засобами, що забезпечують дублювання звуковими сигналами світлових сигналів, пристроями, що регулюють рух пішоходів через транспортні комунікації — об’єкти соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

У плані дорожньо-тротуарної мережі протягом попередніх років Бориспільською владою зроблено чимало. Під час будівництва чи реконструкції тротуарів перед виходом на проїжджу частину облаштовувалися пологі спуски, закладалися тактильні смуги для людей, які погано бачать. Майже по всій довжині вулиці Київський Шлях, де капітального ремонту тротуарів не було, пологі спуски зроблено перед пішохідними переходами через прилеглі вулиці, які виходять на головну транспортну артерію Борисполя. Але реконструкція дійшла не скрізь. У деяких місцях на таких переходах ще залишилися невисокі бордюри. А до тротуару, який починається із вулиці Глібова (біля медамбулаторії №4), пологий спуск є, а сам тротуар біля бордюру пошкоджений.

Недопрацьоване питання і щодо забезпечення дублювання звуковими сигналами світлових сигналів світлофорів для людей, які погано бачать. У Борисполі є щонайменше два перехрестя, де зелений сигнал світлофора для переходу дороги дублюється озвученням. Нещодавно на перехресті Київський Шлях — вул. Момота коротке озвучення «Перехід дозволено» змінили на повний варіант: «Перехід через вулицю Київський Шлях дозволено» та «Перехід через вулицю Момота дозволено». Зате трохи далі в бік виїзду на Київ, на перехресті вулиць Київський Шлях — Камінського так і залишилося коротке: «Перехід дозволено».

Наприкінці минулого року міська влада придбала і встановила чотири електропідйомники — один встановили у приміщенні виконавчого комітету, два в укриттях на вул. Київський Шлях, 2-а та на вул. Оврашка, 6, а четвертий — у дев’ятиповерхівці на вул. Київський Шлях, 39. Це було вирішення проблеми «шести сходинок» — у під’їзді проживають двоє людей з інвалідністю, які пересуваються на візках. Коли обговорювалося питання про Раду безбар’єрності, прозвучала рекомендація комунальним службам надавати інформацію про багатоповерхівки, у яких проживають люди з інвалідністю, для яких необхідно встановлювати підйомники. Збір такої інформації — одне із завдань Ради безбар’єрності. А от забезпечення самої безбар’єрності напряму залежить від можливостей міського бюджету.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама