Туманний ранок над гніздом №7
Цю місцину досліджували з 1978 по 1983 роки.
Вже тоді вона розорювалася колгоспом. Втім, розмір поселення ранніх слов’ян зафіксований на цифрі 3 га з культурним шаром до 1 метра.
Всього на поселенні розкопано біля 25 жител. З них 20 – I тис. нашої ери, 5 – не ідентифіковані (тоді, прим. авт.)
Крім властиво слов’ян є сліди «бронзи» і скіфів.
Що стосується магістральної інфи, залишки на поселенні можна розділити на 2 частини:
- 1. Київська культура (рубіж II-III ст. до 2-ї половини V ст.)
- 2. Ранньосередньовічні комплекси кінця V – середини VIII ст.)
ЩО ЗНАЙШЛИ?
- Залишки землянок, печей, госп. ям.
- Кераміку, прясла, кістки, фібули, серпи.
Власне, ЩО ЦІКАВОГО у цьому поселенні?
- Можу помилятися, але, здається, частина дослідників ототожнює носіїв київської археологічної культури з документально зафіксованами ВЕНЕДАМИ.
- Воно не існувало сиротою. В той же час біля нього було ще 2 поселення. Одне – метропольне, інше, як і це – периферійне. Вся разом ця територіальна група пам’яток I тис. вважається (чи називається) «гніздом ранньослов’янских поселень» ОБУХІВ.
***
… Колись із подібного туману (на фото) виринали постаті сарматських вершників.
Сьогодні це поодинокі дачники, мутні пацанчики на «Жигулях» і ранкові спуртсмени, котрим не спиться. Один з них сьогодні і зафіксував вхід до балки, над котрою +- півтори тисячі років тому щасливо, але недовго жили наші умовно-безумовні (чи безумовно умовні?) предки.
Відео
