Туалет у відрі та «їдальня» в ліжку: як працює заклад стаціонарного догляду за людьми похилого віку в Любарцях та що там хочуть змінити

У наш нелегкий час багато людей потребують особливого догляду. Саме для цього у громаді є відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центру (далі — відділення стаціонарного догляду), куди на постійне або тимчасове проживання приймаються підопічні. «Вісті» завітали до закладу у Любарцях, щоб поглянути на умови проживання та поспілкуватися з підопічними та персоналом закладу.

Перебувати у закладі можуть громадяни похилого віку, особи з інвалідністю (які досягли 18-річного віку), одинокі хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які за станом здоров’я не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, соціального обслуговування, медичної допомоги.

Також установа надає послугу екстреної допомоги. Це коли знаходять безхатченків, їх поміщають до закладу на 30 днів, і за цей час управління починає оформлювати документи, по можливості шукає родичів.

Заклад розрахований на близько 30 підопічних. Має невеличке приміщення та гарну територію, де посаджені дерева та є можливість збудувати ще один повноцінний корпус.

«Непотрібні» люди

Долі у підопічних закладу найрізноманітніші. Наприклад, 84-річна Галина Винагородська народилася на Житомирщині, в селі Ходарків. Працювала жінка де доводилося, життя було складне, адже дитинство провела в дитячому будинку, була без батьків. А в 16 років вийшла заміж, оскільки, як каже, ніде було діватися. Спеціальності ніякої не було, тому працювала скрізь, де була можливість. І Канівську ГЕС будувала, і в їдальні офіціанткою працювала, і в готелі. А останні 30 років проживала в селі Мирному, де працювала в їдальні. Опісля потрапила жити в Любарці в цей будинок.

«Чотири роки тут знаходжуся, — розповідає Галина Винагородська. — Маємо сніданок, обід, полуденок та вечерю. Спілкуватися люблю з персоналом. Звикла до них. Всі, хто тут працює, добрі люди. Адже не кожна людина захоче доглядати за кимось. Тим більше тут багато лежачих, які взагалі не ходять. А це дуже важко. А працівники мають терпіння до кожного, з усіма привітні. Я люблю проводити час на подвір’ї, тут гарна природа, є крісла на терасі для зручності, є лавочки на території. Зараз також ми допомагаємо ЗСУ, чим можемо, ріжемо стрічки для сіток та мріємо про перемогу».

У закладі є різні підопічні, багато хто після інсульту. Є такі, що три дні чекали допомоги після інсульту в себе вдома, ніхто з рідних їм не допоміг. Хоча, наприклад, людина збудувала будинок, має дитину, але нікому не потрібна, тому знаходиться тут. Багато хто не говорить після інсульту, є лежачі. Декого провідують сусіди, а не родичі. До когось рідня передає якусь разову допомогу.

«Є надважкі людські долі, — розповідає Надія Семчик, нещодавно призначений начальник управління соціальної та ветеранської політики. — Наприклад, жінка з Борисполя, мала чоловіка, двох синів, які давно виїхали до РФ. На фоні цього вона захворіла. Одного разу в її будинку сталася пожежа, і жінка залишилася безхатьком. Пенсії не мала, жебракувала по місту. До цього вже двічі перебувала у закладі, але тікала, адже психічний стан у неї нестабільний. Проте ми намагаємося допомогти їй та кожному, чим можемо».

Їдальня вже є, на черзі санвузол

За словами Надії Семчик, це установа, яка вимагає додаткової уваги. В першу чергу перед Надією Семчик як начальником управління постало завдання знайти правильного керівника, який би опікувався та вболівав за підопічних. І це вдалося зробити. За менше ніж місяць роботи на посаді Денис Пільтяй із захаращеного приміщення за допомогою волонтерів без використання жодної копійки з міського бюджету облаштував для підопічних повноцінну їдальню, якої взагалі не існувало.

«Мені імпонують плани Дениса Сергійовича і результати його роботи, — розповідає Надія Семчик. — Персонал навіть сам зізнається, що не очікували, що прийде молода та активна людина та буде настільки вмотивованою. Спочатку дуже агресивно всі підопічні сприймали чергову зміну керівництва, адже, за їх словами, треба вже щось робити, а не роками просто їздити сюди, як це було до цього весь час. Проте ставлення до нового керівника змінилося лише за місяць: адже і підопічні, і персонал бачать увагу, турботу і зміни. І це приємно».

У планах — подальше покращення умов перебування в закладі. Наприклад, кухню вже перенесли в інше місце. Попередня була в аварійному стані. «У закладі була потреба у їдальні. Наразі тут проживає 26 підопічних. Близько половини — це лежачі. Всі мешканці у своїх кімнатах мають ліжко, тумбу для речей, на якій вони до цього їли, але ж поруч знаходяться у кожного відра для туалету, теж для кожного своє. А в палаті по 4-5 осіб. Один їсти збирається, а хтось в цей час хоче в туалет. І ці процеси в кімнаті могли відбуватися одночасно. По-перше, це дуже некомфортно. По-друге, дихати в таких кімнатах іноді просто неможливо. Повітря важке. Тому, звісно, такі умови доволі гнітючі. Як наслідок, у підопічних подекуди не виникало бажання встати, кудись піти. Адже навіть ніде було поїсти комфортно. Але зараз вже навіть посміхаються, виходять в двір, зустрічають. Це мотивує працювати далі, — розповідає Надія Семчик. — Ми знайшли волонтерів і можливість без жодної копійки з місцевого бюджету облаштувати приміщення, яке буде комфортним для перебування. А це важливо. Після їдальні у планах облаштувати за допомогою благодійників санвузол».

Плани на майбутнє

«Ми маємо бажання втілювати в життя установи щось нове, щоб покращити життя наших підопічних. Ми маємо людей, які багато років, незважаючи на труднощі, низьку заробітну плату, віддано працюють у цій установі, — розповідає Мар’яна Ярмак, директор Бориспільського міського центру надання соціальних інтегрованих послуг. — В такій ситуації дуже важливо, коли є злагоджена робота всього ланцюга, від керівника управління, директора центру надання соціальних інтегрованих послуг до простого працівника. Наразі маємо таку унікальну ситуацію. Надія Семчик — мотиватор кожного з нас, своїх підлеглих, тому віримо, що разом зможемо втілити багато планів у життя».

Для повноцінного життя закладу важливо помічати потреби підопічних та допомагати їм. Наприклад, у відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання у Любарцях за підтримки Бориспільського міського центру надання соціальних інтегрованих послуг була запрошена мобільна бригада лікарів-офтальмологів, які приїхали 30 квітня та безкоштовно здійснили огляд підопічних, перевірили зір не лише підопічним, але й персоналу. Тепер шукають волонтерів, щоб придбати окуляри тим підопічним, які цього потребують.

«Ми розуміємо, що в країні війна, тому важливо працювати над залученням у соціальну сферу іноземного капіталу, шукати благодійників та інвесторів, які мають бажання допомагати. Гранти — це наразі єдиний наш вихід для втілення нашої мрії — побудови нового приміщення стаціонару, — розповідає Надія Семчик. — Також у планах утеплити існуюче приміщення та переробити дах, який вже протікає. І звісно, у планах зробити реабілітаційну установу, тому що в країні війна, повертаються хлопці, які потребують саме такої допомоги».

Офіційно

До стаціонарного відділення безоплатно приймаються такі категорії:
— особи з інвалідністю I групи;
— громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III групи, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб.
У відділенні стаціонарного догляду громадяни перебувають на повному державному утриманні, одержують соціальну послугу стаціонарного догляду та відповідно до встановлених норм забезпечуються:
— житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м’яким і твердим інвентарем і столовим посудом;
— раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі з урахуванням віку і стану здоров’я, у межах натуральних норм харчування, передбачених для мешканців інтернатних установ;
— цілодобовим медичним обслуговуванням;
— слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами відповідно до медичного висновку;
— комунально-побутовим обслуговуванням.
До відділення стаціонарного догляду громадяни приймаються на підставі рішення, прийнятого управлінням соціальної та ветеранської політики Бориспільської міської ради відповідно до законодавства, та висновку про стан здоров’я.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама