Цензура в Борисполі? Табу на «Валентинів день» за дзвінком «зверху»

image
19 Лютого 2019, 21:42
Поділитися:

Усі, хто хотіли на День закоханих подивитися виставу «Валентинів день» у Бориспільському муніципальному театрі, дізналися, що її знято з репертуару. Що стало причиною — з’ясовували «Вісті».
На афіші біля входу в театр стрічкою заклеєна назва вистави «Валентинів день» (вистава російською мовою). Хоча сесія міської ради ідею мораторію на заборону російськомовного культурного продукту не підтримала.
«Прикро, що вистави не буде»
Директор театру «Березіль» Світлана БЕВЗ розповіла, що виставу заборонили дзвінком «зверху»:

«Відразу після сесії міської ради, де обговорювали питання мораторію, нам зателефонували з міської ради і сказали, щоб ми зняли цю виставу, бо вона російською мовою. Я підтримую ідею впровадження, розповсюдження і пропагування україномовного культурного продукту, у нас майже всі вистави — україномовні. Але незрозуміло, навіщо забороняти улюблену глядачами п’єсу про кохання і філософію стосунків. У Київському театрі ім. Лесі Українки ставляться вистави як українською мовою, так і російською, і їх ніхто не забороняє.
Режисер вистави «Валентинів день» Самініна Ганна — відомий митець, провідна театральна і телеактриса, режисер у театральному центрі ім. Леся Курбаса, педагог, викладач. Актриса, що грає у виставі, – Інна Бульботко — є улюбленицею не лише в Борисполя, а й столиці. У виставі бере участь актриса театру і кіно Карина Чернявська. У інтерв’ю українському каналу вона сказала: «Я граю в Бориспільському театрі «Березіль, де в мене чималий список зіграних ролей, і я цьому рада». Прикро, що вистави не буде».

«Не знаю, хто телефонував з вимогою заборонити виставу»
На якій підставі заборонили виставу, чи не є практика «телефонного тиску» поверненням у радянські часи — з такими питаннями «Вісті» звернулися до заступника міського голови Людмили ПАСЕНКО:

«Ми керуємося квотами, які прийняті Верховною Радою щодо популяризації української мови, і намагаємося зробити так, щоб культурний продукт був державною мовою: вистави, концерти, зустрічі. Є класика, яку потрібно слухати і дивитися мовою оригіналу. Наприклад, був концерт пам’яті В. Висоцького — його пісні потрібно слухати мовою автора. Зараз готуємо вечір пам’яті воїнів-афганців, тож там пісні теж російськомовні, — це історія, від якої не відмовилися.
Коли на сесії депутати порушили питання про захист україномовного продукту і згадали муніципальний театр «Березіль», ми обговорювали це питання з начальником управління культури, молоді і спорту Наталією Погребною і вирішили, що з театром потрібно більше працювати, щоб всі вистави були україномовні.
Шкода, що керівника театру не запросили на сесію, де порушували це питання. У нас немає цензури і системи погодження репертуару. Я не знаю, хто телефонував до театру з вимогою заборонити виставу, тому не можу коментувати цю ситуацію. Директор театру прийняла рішення зняти виставу з репертуару».

Коментар ГО «Центр інформації про права людини» (зареєстрована Міністерством юстиції України у 2012 р.), метою діяльності якої є захист прав людини, верховенства права і ідей громадянського суспільства в Україні.

— У рішеннях рад використовується термін «російськомовний». Обмеження свободи вираження поглядів може відбуватися виключно з метою захисту національної безпеки та територіальної цілісності. Ці порушення повинні бути заборонені будь-якою мовою, у тому числі і українською. Якщо припустити, що йшлося про певні культурні блага, що створені російською мовою, то йдеться про заборону на території окремих областей чи районів будь-яких книг, художніх альбомів, аудіовізуальних творів, виробів художніх промислів, театральних та циркових вистав, концертів, культурно-освітніх послуг, що поширюються російською мовою.
Таке обмеження можливе виключно за законом. Тобто це повноваження Верховної Ради, а не обласних чи районних рад. На практиці воно не може бути виконаним, оскільки суперечить численним законам, і суб’єкти інформаційної політики зобов’язані виконувати саме ці закони, а не рішення обласних чи районних рад.
Це приклад прямої дискримінації за мовною ознакою, він є протизаконним, суперечить Конституції та законам України, міжнародному праву та здоровому глузду. Така заборона порушує закон про національні меншини в Україні та Рамкову конвенцію Ради Європи про захист національних меншин, що була ратифікована Україною у 1997 році. Політичні силі, котрі її ініціюють, у черговий раз демонструють нехтування правами людини.

Експерт центру Володимир ЯВОРСЬКИЙ.

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама