Трьох воїнів-захисників Бориспіль проводжав в останню путь

І знов кривавий урожай жахливої війни… Знов біль і сльози рідних, друзів, побратимів… Знову Бориспільська громада проводжала в останню путь своїх захисників… На Книшовому меморіальному парковому комплексі, де проходять прощання із загиблими воїнами, здається, що земля вже не встигає висихати від сліз.

19 червня там було особливо багатолюдно. Бориспіль проводжав у засвіти трьох бійців, трьох молодих, сильних, успішних людей, сповнених мрій і сподівань. Вони назавжди повернулися на рідну землю, де і залишаться назавжди молодими.

ЄВГЕНІЙ МАКСИМЧУК
(24.12.1988-13.06.2023)
Випускник Бориспільської загальноосвітньої  школи №1 імені Юрія Головатого (нині Бориспільський ліцей імені Юрія Головатого). Будував успішну кар’єру адвоката, займався спортом.
Учасник бойових дій в зоні АТО/ООС. (2015-2016 рр.), де отримав поранення, яке щодня нагадувало про війну… Коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення агресора на територію суверенної, незалежної України, на початку березня пішов до військкомату. Старший солдат зенітного артилерійського взводу батальйону охорони загинув 13 червня 2023 року внаслідок ворожого мінометного, артилерійського обстрілів на Донеччині під час штурму ворожих позицій. Коли серце нашого Героя перестало битися, йому було всього 34 роки.

ДМИТРО ШЕВЧЕНКО
(19.02.2002-14.06.2023)
Випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») та ДПТНЗ “Бориспільський професійний ліцей”.
Любив техніку, легко її ремонтував. Вільний час присвячував грі на фортепіано і гітарі, дуже гарно малював, любив вишивати бісером. Будував плани на майбутнє, але їм так і не судилося здійснитися…
Наприкінці лютого 2022 року Дмитро пішов до військкомату, став до лав Збройних Сил України. Солдат, стрілець взводу охорони, 14 червня 2023 року під час штурму ворожих позицій на Донеччині внаслідок ворожого гранатометного обстрілу отримав поранення, несумісні з життям… Герою виповнився 21 рік, у нього залишились мати, дружина та маленька донечка.

ТИМОФІЙ ВИСІДАЛКО
(14.07.1980-13.06.2023)
Випускник Щасливської ЗОШ (нині Щасливський ліцей).
Тимофій народився на Вінниччині, та останні роки життя провів на Бориспільщині: спочатку проживав у селі Проліски, а згодом переїхав у село Чубинське Пристоличної громади.
Опанував професію кресляра-конструктора, згодом вивчився на кухаря. Потім працював будівельником-висотником. Після початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України. Служив солдатом, вожатим службових собак взводу охорони роти. 13 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя нашого Героя обірвалося… Йому було 42 роки. У Тимофія залишилися люблячі батьки, сестра, син.

Усі хлопці обіцяли рідним обов’язково повернутися додому з перемогою. Але не судилося…

Бориспільський міський голова Володимир Борисенко, висловлюючи співчуття рідним та близьким загиблих, запевнив, що ми пам’ятатимемо подвиг їхніх героїв і всім, чим можливо, допомагатимемо родинам. Також він повідомив, що цього дня у нашому місті приспущені прапори, у Борисполі день жалоби…
Усі троє загиблих захисників були побратимами, служили в одній військовій частині. Від військової частини зі словами скорботи і співчуття рідним виступив командир взводу другої роти охорони 9 батальйону охорони старший лейтенант Юрій Бойко. Слова давалися йому нелегко. «Сьогодні скорботний день не тільки для нашого 9 батальйону, а й для усієї громади Бориспільщини, — наголосив командир. — Ми проводжаємо в останню путь наших захисників, які з перших днів російської навали вступили до лав ЗСУ. Вони віддали свої життя заради того, щоб ми стояли з вами тут, щоб наша Україна була визнана в усьому світі, щоб наш народ жив і процвітав».

Біль і надії громади Бориспільщини висловила у своєму виступі Віра Мазура — директор навчального закладу, у якому здобував освіту один із загиблих — Дмитро Шевченко. «Сторицею ллється кров, сторицею ллються сльози матерів, молодих дівчат, дружин, дітей. Так формується наша історія, — наголосила педагог. — Історія нашої вільної держави пишеться кров’ю і сльозами. Матері народжували цих дітей для іншого — для щасливої і світлої долі. Низький уклін батькам, родинам, які виховали таких захисників із великим, щирим, патріотичним серцем. Уклін вам, любі діти-захисники. Сьогодні ви оберігаєте нас уже з небес. Спочивайте з миром. Коли країна народжує таких героїв, ми були, є й вітчизна буде разом з нами».

Поминальний молебень за загиблими відправили священнослужителі Свято-Миколаївського храму.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама