Тетяна Герасименко: “Мені хочеться щоб кожен мешканець, разом зі мною, хотів розвивати наш край”

Староста Забуянського старостинського округу Макарівської громади Тетяна Герасименко розповіла інформаційному агентству “MKV” про проблеми та досягнення округу.

Пані Тетяно розкажіть читачам про себе. Звідки Ви родом?

Народилася я в селищі Кодра Макарівського району Київської області.

В якій школі навчалися? Який предмет був найулюбленішим? Хто з вчителів залишив найкращі враження?

Навчалась у Кодрянській ЗОШ І–ІІІ ст. Для мене, як здається і для багатьох інших, важливе місце посідає перша
вчителька – Інна Ігорівна Гордецька. Завдяки їй, у мене залишились гарні спогади про початкову школу, оскільки вона, окрім основних предметів, прививала нам любов до музики. Інна Ігорівна майстерно грала на сопілці, а деякі її пісні залишились в моїй пам’яті досі.

Яку вищу освіту маєте?

Я маю вищу юридичну освіту, і моя професійна нива завжди була пов’язана з юридичним напрямком.

Які посади Ви займали до того як стати старостою?

Я почала свою трудову діяльність в 2007 році у ВДВС Макарівського РУЮ з посади спеціаліста ІІ категорії і пропрацювала у даній структурі до 2015 року та звільнились з посади головного державного виконавця. Хочу сказати, що посада державного виконавця далеко не жіноча, і саме на ній у мене відбулись перші професійні загартування характеру, витримки, а інколи й наполегливості, оскільки, наприклад виконання рішення суду по виселенню людей з їхніх домівок, це завжди емоційний та не легкий процес.

У 2015 році я вирішила зміни роботу, і пішла працювати в ТОВ «Агро-Холдинг МС», де пропрацювала півроку спеціалістом земельного відділу, і потім стала начальником земельного відділу із земельним банком 29 000 га. Це була для мене зовсім невідома аграрна сфера, але це та галузь, в яку я закохалась з перших дніві. Це був чудовий професійний розвиток та класний колектив, який завжди працював однією командою, бо в аграрній сфері по іншому не можна працювати.

Я вдячна долі, що вона мене звела з хорошою людиною, добрим господарем та людиною, яка сама віддавалась своїй праці на 1000 % і вчила цього своїх підлеглих, це Юрій Михайлович Карасик. Життя склалось так, що у 2020 році я звільнилась, і тепер працюю в Макарівській селищній раді на посаді старости сіл Забуяння, Волосінь, Макарівська Буда та Соболівка.

Щоб ефективно вирішувати питання треба чітка взаємодія між керівництвом громади, бізнесом та жителями

Чи легко далося рішення обійняти посаду старости в Забуянні?

Легко. Із Забуянням мене доля звела у 2011 році, коли я одружилась із Михайлом Герасименком. Мій чоловік шалено закоханий у свій рідний край, і для нього добробут у нашому Забуянському окрузі завжди мав величезну цінність. Коли у 2013 році мій чоловік вперше став головою Забуянської сільської ради, я почала разом з ним жити планами на розвиток нашої громади, та проблемами, які потрібно було вирішувати. Саме з цього часу почалась моя турбота, любов та бажання змін на краще у нашому окрузі.

Яка територія Забуянського старостинського округу і скільки мешканців тут нараховується?

На сьогодні в Забуянському окрузі чотири села – Забуяння, Волосінь, Макарівська Буда та Соболівка, на території яких проживає 760 місцевих жителів, а якщо врахувати «дачників», то буде близько 980 чоловік.

Забуянський старостинський округ є одним з найбільших в громаді, як Вам вдається вирішувати переважну більшість проблем на такій території?

Дійсно питань і проблем, які потрібно вирішувати дуже багато, але я вважаю, що головне, щоб було бажання працювати та розуміння, що потрібно для покращення умов життя на нашій території, а також взаємодія з керівництвом, жителями та підприємствами, які працюють на нашій землі.

Староста – це посадова особа місцевого самоврядування. Чи встигли ви за цей час після призначення відчути себе чиновником?

Я ніколи не відчувала, і не відчуваю себе чиновником. Для мене головний критерій, це людяність. Я вважаю, що при будь якій посаді потрібно бути в першу чергу людиною. Якщо ти відносишся до оточуючих так, як хочеш, щоб відносились до тебе, то
завжди будеш розуміти, допомагати, підтримувати та вирішувати питання, які виникають на твоєму життєвому шляху.

На сьогодні важко уявити розвиток будь якої громади без патріотичного виховання та культурного розвитку. Як ці фактори розвиваються у вашому окрузі?

Нині в нас працює дитячий садочок та середня школа і керівники цих закладів Руслана Сулима та Марина Гончарова разом зі своїми колективами роблять величезний внесок у розвиток дітей нашої громади.

Я без зайвої скромності, можу сказати, що наша школа одна з найкращих у Макарівській громаді.

Також у нас веде гурток Оксана Мудренко, де діти мають змогу творчо розвиватись. Мені дуже хочеться, щоб у нас нарешті запрацював Будинок культури, і наша молодь мала змогу культурно розвиватись. А можливо, дасть Бог, створимо
свій співочий колектив, оскільки у нас багато талановитих мешканців.

Перший рік роботи не був легким, але ми змінюємо села громади на краще і будемо робити це надалі

Зі створенням Макарівської громади, стали помітні кроки у відродженні спортивного життя. Як це питання вирішується в Забуянському окрузі?

Молодь не стоїть осторонь і організувала собі місце для гри в настільний теніс. Я вважаю, що це гарний початок та приклад того, що при бажанні можна зробити все. Я завжди буду підтримувати та при можливості допомагати таким потягам до спорту та розвитку.

Також потроху відновлюється у молоді інтерес до футболу. Цього літа привели до ладу місцевий стадіон.

Чи вдається на посаді старости залишатися з принципами з якими ви існували до цього будучи звичайним мешканцем громади?

Звісно, що принципи змінились, змінюються і вважаю, що будуть змінюватись. Оскільки поки ти не відчуєш, як це все робиться, як то кажуть із середини, ти ніколи цього не зрозумієш. Зараз моє бачення та принципи змінилось повністю. Я стала патріотом свого округу. І мені хочеться, щоб кожен мешканець разом зі мною хотів розвивати наш край, щоб кожен любив свою землю і відносився до території громади, як до своєї особистої і до майна громади як для свого особистого. Щоб жителі шанували, те що ми маємо, і щоб кожен робив, у межах своїх можливостей, покращення для нашого округу.

Головне завдання старости – представницькі функції від мешканців до влади – депутатів і селищного голови. Чи відчуваєте ви ефективну комунікацію і підтримку Макарівської селищної ради і селищного голови?

Так, звісно я відчуваю підтримку Макарівського селищного голови Вадима Токаря та депутатського корпусу. У Забуянні цьогоріч було зроблено капітальний ремонт дорожнього покриття на вулиці Молодіжна і тепер мешканці цієї вулиці та всі дітки і їх батьки нашого садочка мають нову асфальтовану дорогу.

Також ми додали вуличне освітлення на вулицях Садовій та 1-го Травня. Я впевнена, що це гарний початок, оскільки це лише перший рік роботи нашої територіальної громади, і він не легкий. Тож будемо працювати над подальшим розвитком та змінами на краще у нашому окрузі.

Я розумію, що не можливо за один рік зробити всі дороги, освітлення і вирішити багато інших питань, які накопичувались десятиліттями. Проте, я вважаю, що при бажанні та розумному підході до вирішення питань з часом ми змінимо наші села на краще, і з кожним роком позитивних змін буде набагато більше.

Жителі звертаються з різних питань, у вирішенні всіх питань я відчуваю підтримку з боку керівництва громади

Староста, в тому числі, здійснює нагляд за благоустроєм. Чи відчуваєте ви труднощі з утилізацією сміття в старостинському окрузі? Як це питання взагалі вирішується у Вас?

На жаль, проблема з утилізацією сміття є і в нас. На території села Забуяння та Макарівська Буда стоять контейнери для сортування вторинної сировини. У селі Соболівка також стояли дані контейнери, проте ми були змушені поки що їх забрати, оскільки не було дотримано умов сортування і жителі в контейнери викидали побутове сміття.

Взагалі це дуже болюче питання, бо навіть там де залишились контейнери знаходяться ті, хто не хоче сплачувати за вивіз сміття і надалі викидає побутове сміття у сортувальні контейнери. І вже піднімалось питання про те, що в разі недотримання даного сортування ми будемо змушені їх прибрати. Хоча я все-таки сподіваюсь, що з часом ми зможемо привчити населення до потреби сортування. Побутове сміття у нас вивозиться у мішках з наліпками. Також, як і в багатьох інших селах, у нас на жаль є стихійні сміттєзвалища, на яких ми неодноразово фіксували вивіз сміття і навіть притягували до відповідальності місцевих жителів.

Будемо намагатись прибрати дані місця, проте поки наше населення не зрозуміє, що вони власноручно забруднюють свою землю.

З якими питаннями до вас частіше звертаються жителі села? Чи зважає депутатський корпус і селищний на такі звернення?

Основне питання, з яким звертаються жителі, це звісно дороги. На сьогодні це перше питання, яке постає в діалогах. Але також є багато питань по приватизації земельних ділянок, оформленні спадщини, отримання соціальних допомог, отримання довідок, також завжди актуальні питання освітлення. Як я вже зазначала раніше, можу сказати, що у вирішенні всіх питань відчуваю підтримку з боку керівництва громади.

Неможливо старості, який цього не допустить, нав’язати статистичну роль в громаді

Старости – головний чинник для того, щоб в ОТГ розвивались усі села, а не тільки адміністративний центр. Чи ефективно працює, на ваш погляд, наразі ця модель? Чи не відводять старостам статистичну роль у громаді?

На мою думку, у Макарівській громаді зважають на думку старост. Неможливо старості, який цього не допустить, нав’язати статистичну роль в громаді. Я вважаю, що відкривають двері тому, хто стукає. І якщо мені потрібно, то я про себе нагадаю не один десяток разів. Оскільки сіл багато, і абсолютно всім потрібно вирішувати багато питань, не може керівництво громади знати краще за нас, тих хто на місцях, що нам потрібно, на коли і скільки. Саме через це, старости мають повідомляти про свої проблемні питання керівництву та завжди цікавитись можливостями для їх вирішення.

Не буде все і відразу, і це розуміє кожний, хто знає, як це робиться не словом, а ділом. Але я бачу, що питання моєї громади не залишаються без розгляду, і для мене це основний чинник. Оскільки ми одна громада, то добробут і благополуччя кожного села окремо, це показник розвитку громади в цілому.

Як у вас налагоджено комунікацію з приватними підприємцями?

З підприємцями в нас є комунікація. І в загальному, всі допомагають в межах свої можливостей. Наразі нелегкий час, враховуючи пандемію та економічний стан в країні, але категоричної відмові від співпраці не було від жодного підприємця, тому я щиро дякую всім, хто допомагає нашому Забуянському округу.

Головне завдання місцевої влади – це вдосконалення послуг і задоволення потреб мешканців у культурних, освітніх, медичних послугах тощо. Чи відчуваєте ви сприяння відповідних відділів селищної ради у цьому питанні?

У нашому окрузі функціонує дитячий садочок, середня школа та амбулаторія. Наші діти мають змогу отримувати дошкільний розвиток та навчатись у школі, а наші жителі мають змогу отримувати медичну допомогу. Це гарний показник того, що наша селищна рада турбується про наших мешканців.

Також з цього року наші жителі мають змогу подавати документи та вирішувати всі питання щодо нарахувань соціальних допомог на місці, їм не потрібно їздити в Макарів, для подачі документів, це також позитивні зміни для комфорту нашого населення.

Насамкінець, Ваші побажання тим, хто читає це інтерв’ю.

Я, від щирого серця, хочу побажати всім міцного здоров’я. Хай у Ваших родинах завжди буде добробут, злагода, благополуччя, мир та достаток. Мрійте, ставте перед собою цілі та досягайте їх.

Також хочу подякувати кожному для кого не байдужа доля нашого округу. Пам’ятайте, що лише спільними зусиллями ми зробимо наші села чистими, процвітаючими та комфортними для проживання. Адже успіхи села – це перш за все успіхи його жителів – працелюбних та добрих людей.