Таємниці Київського моря: чи варто чекати техногенного апокаліпсису?

В 1959 році розпочалося створення Київського водосховища, більше відомого киянам, як “море”. Все для того, щоб використовувати запаси води для Київської ГЕС, та добувати електроенергію. Проект став одним з наймасштабніших в історії Радянського Союзу. Будівництво йшло ударними темпами, і вже у грудні 1964 року Київська ГЕС дала перший промисловий струм.

Звучить вражаюче, чи не так? Та є й зворотня сторона.

Для того, щоб з’явилося Київське море, комуністи затопили 92 га землі, на яких було 52 населених пункта з 33 тисячами жителів. Докладно про це ми писали тут.

Сьогодні ви дізнаєтесь про ціну цих клятих мегават для всіх навколо.

Що кажуть екологи

Екологи вже не перше десятиріччя ледь не рвуть на собі волосся. І їх можна зрозуміти. До будівництва київського водосховища швидкість течії Дніпра була до 80 см/с.  Зараз же – не більше 25 см/с. А біля греблі штучного моря ще менше. 

“Зараз ми можемо констатувати факт, що річка припинила свою основну течію. Ця ідея грандіозного будівництва каскаду ГЕС, наповнення електроенергією країни, надання можливості всім користуватися цією електроенергією, на сьогоднішній день виглядає брутальним знищенням найпотужнішої водної артерії України”, – розповідала в інтерв’ю Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Що важливо: розповідала не зараз, а віз і нині там.

Зарегулювання стоку призводить до того, що не тільки течія Дніпра уповільнюється, а й притоки Дніпра перестають жити самостійним життям.

“Каскад водосховищ по Дніпру і на інших річках, в першу чергу, припиняє проточність води. Вона зупиняється, застоюється, і в ній починаються деградаційні процеси”, – додає вона.

На замітку любителям відпочити на Київському морі: при температурі повітря в +30 градусів вода у водосховищі починає цвісти, а риба –  дохнути. Це ідеальне середовище для розмноження інфекцій, які ви можете легко “підхопити” під час купання. 

Ось як це виглядає:

В такій ситуації порятунком могло б стати повне закриття та спуск водосховища – адже, повернувшись у природне русло, річка самоочиститься. Останніми десятиліттями у світі це популярна практика.

Здавалося б, найпростішим вирішенням питання є демонтаж Київської ГЕС. Та не все так просто. Втім, про це пізніше.

Як Київське море врятувало від глобальної біди

Київське море на 60% наповнене дніпровською водою, ще 40% припадає на річки Прип’ять, Ірпінь та Тетерів.

Коли в 1986 році стався вибух на Чорнобильській АЕС, радіонукліди потрапили в Прип’ять.  Якби не Київське море, то вони б “заразили” не тільки  Дніпро, а й Чорне море.

Швидка течія Прип’яті, потрапивши в Київське водосховище, різко впала через його невелику глибину (40% площі не більше 2-4м). Радіація ж осіла у вигляді намулу на дні “моря”, де знаходиться і досі.

Саме через це демонтаж Київської ГЕС неможливий. Якщо осушити Київське море, то радіоактивний пил вітром рознесе на значну відстань, що спричинить катастрофічні наслідки. Окрім того, почнуться проблеми з водопостачанням та електроенергією, яку виробляє ГЕС.

Помилка секретарки 

Подейкують, що в 1980 році сталася одна історія. В обідній час посеред робочого дня по радіо повідомили, що потужний водний потік прорвав греблю на дамбі київського моря, і ось-ось столицю затопить. Ця новина викликала паніку та страх киян.

Втім, пізніше виявилось, що на Кременчуцькій ГЕС проходили навчання цивільної оборони, в рамках якої інженер передав в Кременчук інформацію про прорив греблі. Але секретарка сприйняла новину за чисту монету і повідомила співробітникам радіостанції про прорив греблі. Судячи з усього, навчання вдались на славу.

Що знаходили на дні Київського моря?

На величезній території, яку було затоплено, знаходились кладовища. Багатьох мертвих перепоховали, та не всіх. Тому в перший час після початку будівництва водосховища люди бачили труни, що пропливають хвилями Київського моря.

За весь час існування водосховища, водолази чого тільки не знаходили на дні: дерева, човни, частини будинків і речі переселенців, які ті не встигли вивезти. Все тому, що під час будівництва дно Київського моря очищували, м’яко кажучи, не дуже ретельно. 

Окрім того, в 2017 році в акваторії Київського водосховища, північніше від лиману Ошитки, на відстані 1,5 км від берега на глибині 1,5 м підводні мисливці виявили  дві німецькі авіабомби SC-250, кожна з яких важить по 250 кг та містить 128 кг в тротиловому еквіваленті. Небезпечні знахідки знешкодили. 

Скоро апокаліпсис?

Багато екологів та міжнародних експертів занепокоєні тим, що згідно проектної документації термін експлуатації Київської ГЕС становить 100 років. То ж до кінця терміну, а значить потенційної небезпеки, залишився 41 рік. І тут починається найцікавіше.

З 2011 року  в Мережі час від часу спливають прогнози псевдоеколога на ім’я Василь Кредо, який називав Київську ГЕС “одним з найнебезпечніших об’єктів на Землі”, і заявляв, що аварійність споруди складає 93%.

За його словами, якщо греблю прорве, то в перші три хвилини Оболонь накриє 4-метрова хвиля. За дві хвилини затопить Троєщину, ще через 10 – Поділ, а потім і Русанівку.

Але є нюанс. В ЗМІ Василь Кредо згадується як керівник «Міжнародної громадської групи незалежних фахівців з прогнозування наслідків катастроф». Втім, такої просто не існує. 

Cам же Василь виявився “людиною-оркестром”. На фейсбук-сторінці він називає себе письменником-богословом, філософом-прогнозистом, екологом-катастрофологом і світським ченцем та вказує, що працює “Почесним керівником у Київській міській школі ораторського мистецтва молоді”.  А ще він живе в ізольованій келії та не користується телефоном. Класний експерт, коротше кажучи.

Що кажуть справжні експерти?

Інженери-будівельники запевняють, що апокаліптичні сценарії сильно перебільшені. І що зруйнувати греблю може хіба що ядерний вибух. А до того часу, як закінчиться строк експлуатації, екологи щось вигадають. Що ж, звучить обнадійливо.

В Укренерго зазначили, що раз на 5 років Міжвідомча комісія проводить комплексне обстеження всіх споруд Київської ГЕС. Остання перевірка відбулась в 2019 році. Висновки показали, що гідротехнічні споруди та обладнання Київської ГЕС в працездатному стані і можуть виконувати своє функціональне призначення.

Київська ГЕС обладнана автоматизованою системою, яка цілодобово контролює основні показники стану гідротехнічних споруд станції.

Після того, як російські окупанти знищили Каховську ГЕС, багато українців переймаються: чи може спіткати така ж доля Київську. У відомстві запевняють, що пошкодити її навіть ракетою досить складно. Але, якщо це все ж станеться, то жодних катастрофічних наслідків не буде.

“Сама станція та гребля спроектовані і побудовані у 60-х рр. з урахуванням тогочасних загроз, зі значним запасом міцності та стійкості, зруйнувати чи суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ураженням ракетою не так просто. У випадку ж пошкодження металевих затворів греблі, може відбуватися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища, внаслідок чого відбудеться короткочасне підтоплення деяких територій в нижньому б’єфі гідровузла. Зони підтоплення  будуть незначними і відомі службам ДСНС та місцевим органам влади, тому місцеві мешканці будуть повідомлені завчасно”, – кажуть в Укргідроенерго, і закликають не довіряти сумнівним джерелам.

Нагадаємо, що раніше ми писали про те, що каже командувач Об’єднаних сил ЗСУ з приводу  захисту Київської ГЕС від ворожих атак. Деталі за посиланням.