Світло, що не гасне: пластуни передали Віфлеємський вогонь родинам полонених та зниклих безвісти

Громадське об’єднання родин зниклих безвісти, полонених і загиблих захисників України «Жінки ТРО» вже давно і плідно співпрацює із Центром життєстійкості Борисполя. І саме затишне приміщення Центру на вул. Головатого, 15 стало тим місцем, де жінки зустрічали Віфлеємський вогонь, який принесли представники скаутської організації «Пласт-Бориспільщина».

20 грудня у Центрі життєстійкості відбувся урочистий захід «Світло, що не гасне». Вогонь, який пройшов тисячі кілометрів, який передавали із рук в руки, від серця до серця, спочатку додав живого світла у напівтемне приміщення Центу (адже саме в цей час там тривало стабілізаційне відключення електроенергії), а потім живі промінчики розійшлися по свічниках усіх присутніх. Це полум’я миру, полум’я пам’яті, полум’я, на якому тримається надія.

Мама героя, який зник безвісти, прочитала лист своєму сину: «Коли прийде Віфлеємський вогонь», у якому кожне слово було пронизане світлом і надією. У листі, зокрема, йшлося: «Коли я запалю свічку від Віфлеємського вогню, вона стоятиме в твоїй кімнаті. Бо ця свічка — як дорога, дорога до нас із татом, до життя, яке на тебе чекає. Я тримаю світло для тебе, я тримаю світло замість тебе…».

«Там, де темрява зустрічається зі світлом, там, де біль не ламає, а гартує, там, де наші серця б’ються в унісон з тими, кого ми чекаємо кожного дня. Ми віримо, що цей вогонь освітить дорогу нашим рідним, ми дочекаємося їх. Нехай кожна свічка буде світлом для тих, кого ми чекаємо.

Це не просто світло, це не просто вогонь, це ми, родини, це ми, Україна, що тримається разом. Це вогонь миру і віри. Українське світло не згасає, наші серця не здаються, наше світло не має кордонів. Віфлеємський вогонь вирушить до родин зниклих безвісти і полонених героїв. До тих, хто зараз у темряві. Нехай він торкнеться кожного, хто чекає своїх рідних додому. Бо світло перемагає темряву», — такі слова звучали від присутніх.

Під завісу зустрічі пролунала спільна молитва. Учасники зібрання молилися разом під слова пісні-молитви «Боже мій, на Тебе надія моя…».

«Ми зустрінемо це Різдво з вірою в повернення кожного нашого героя,— зазначила у коментарі голова громадського об’єднання родин зниклих безвісти, полонених і загиблих захисників України «Жінки ТРО» Олена Скитюк. — Цей вогонь дуже важливий для наших родин. Це тепло, це світло — це символ віри і надії. Ми віримо, що цей вогонь обов’язково прокладе дорогу нашим рідним додому, і ми їх дочекаємося. На цій зустрічі були присутні родини зниклих безвісти, полонених не тільки з Борисполя. Також приїхали родини з Києва. У нашому об’єднанні також є родини загиблих. Ми продовжуємо далі разом підтримувати один одного».

Віфлеємський вогонь миру запалюють щорічно перед Різдвом у місті Віфлеєм. Цій традиції більше 35 років. З 1986 року скаути світу за традицією передають Віфлеємський вогонь по всьому світу. Вперше цей вогонь приїхав в Україну у 1992 році, а офіційно ця акція відбувається з 1998 року. Пластуни несуть Віфлеємський вогонь у лікарні, громадські та соціальні установи — до людей, які його потребують. Цей вогник нагадує, що навіть у найтемніші часи світло переможе темряву.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама