Сучасні неРви та історичні неВри в контексті Обухова і околиць
І якщо Залізняка з його закопуванням до 5-6 століття н.е. і всіх цих антів-склавинів ше можна прожувати, то “слов’янізація” населення України починаючи з “середньої бронзи” (тшинецька культура, залишки знайшли на Педині, до речі) і далі: білогрудівська, чорноліська, милоградська, зарубинецька…) мені здаються черговим витком ідеологізації історії.
Втім, я не фахівець, тому просто фіксую свої відчуття – беруть НЕРВИ.
Мене ж у статті О. Трачука ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПЛЕМЕН НЕВРІВ І СКІФІВ-ОРАЧІВ У КОНТЕКСТІ ЕТНОГЕНЕЗУ СХІДНОГО СЛОВ’ЯНСТВА цікавить, безумовно, його обухівський контекст.
Отже, НЕВРИ.
- Він якось діалектично відділяє (і водночас об’єднує) ранньозалізну милоградську культуру (неврів) від підгірцівської (наз. від наших Підгірець). Останню він називає «скіфами-орачами», втім, власне скіфами не вважає.
- Я чомусь завжди думав шо це два локальні різновиди однієї археологічної культури, язики котрих з Полісся сягали Обухова і Ходосівки.
ОБУХІВ
Що стосується власне милоградської культури в Обухові відносно нещодавно зернову яму її носіїв було розкопано по вулиці Лермонтова. Здається, схожі знахідки були на Київській (тре уточнювати). Втім, про щось достоту крупніше я не чув.
ОКОЛИЦІ
Більш очевидним є зауважене Трачуком «Таценківське гніздо», котре складалося з 3-х поселень 7-6 ст. д.н.е.
ОБУХІВЩИНА
Крім Таценківського в наших краях він відзначає ще три гнізда: «Трипільське», «Халепське», «Витачівське».
ПЕРИФЕРІЯ
Згідно з автором Обухів, Таценки, Трипілля і загалом, поселення неврів по Стугні були периферією по відношенню до якихось крупних міжплемінних центрів раннього заліза на кшталт Хотівського чи Ходосівських городищ.
***
Чим цікаві неври, крім того, що це епоха лісостепових городищ-гігантів?
Для мене тим, що деякі дослідники вважають їх попередниками моїх улюблених племен зарубинецької культури.
Але про них в Обухові згодом.
-
Залишки заводу у Григорівці: коротка історія про цукор, котрий перестав підсолоджувати -
Обухівські демони на виїзді ласують святою водою у Красному -
Бароко не рококо, Васильків не Обухів -
У темному, темному лісі біля Григорівки стояла темна, темна капличка… -
Пекарі бога: як і куди розвіялося борошно з васильківської хлібниці