Соціальне таксі для киян з інвалідністю запрацює на постійній основі, — Руслан Світлий

Минулого року Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації запустив пілотний проєкт «Інватаксі для дітей з інвалідністю». Про результати пілоту та перспективи запуску проєкту для киян з інвалідністю на постійній основі журналісти «Вечірки» поспілкувалися з директором Департаменту Русланом Світлим.

— Руслане Валентиновичу, чи правда, що проєкт соціального таксі для людей з інвалідністю новий не лише для Києва, а й загалом для України?

— Це дійсно так. Сама послуга соціального транспорту для нас не нова — наш Київський міський територіальний центр соціального обслуговування надає відповідний сервіс, схожі послуги надають і в інших містах України. Але саме в такому вигляді, як ми впроваджували минулого року, у вигляді таксі, — це зовсім новий досвід для України. І такий проєкт став можливий саме тому, що купівля соціальної послуги передбачена Законом України «Про соціальні послуги», ухваленим на початку минулого року.

— Що передбачає ця послуга — соціальне таксі?

— Те, що людина з інвалідністю може зареєструватися, замовити транспортну послугу і без зайвого клопоту дістатися до медичного чи реабілітаційного закладу, поїхати на навчання чи на вокзал. Повний перелік пунктів призначення для цієї послуги визначений відповідним класифікатором. А взагалі це — можливість людині з інвалідністю безперешкодно брати участь у суспільному і громадському житті, отримувати медичні, реабілітаційні і освітні послуги.

До проєкту залучили комфортабельні та безпечні автомобілі

Головна проблема полягає в тому, що у Київського міського територіального центру соціального обслуговування є лише 25 спеціальних автомобілів, а потреба у транспортних послугах актуальна для понад 8 тисяч киян з інвалідністю. Тому ми і розробили такий проєкт, за умовами якого транспортне підприємство надає соціальну послугу, а місто сплачує її вартість, купуючи послугу у рамках соціального замовлення.

— Тобто ви фактично у перший рік дії цього закону вже змогли втілити його в життя? Чи не довелося вам зіткнутися з проблемами на шляху впровадження пілотного проєкту?

— Коли робиш щось уперше, завжди виринають якісь підводні камені. Наприклад, коли ми на старті пілотного проєкту оголосили про проведення тендеру, заявку на участь в торгах подала лише одна компанія. На щастя, комунальне підприємство «Київмедспецтранс» повністю виконало взяті на себе зобов’язання, і ми змогли відпрацювати всі нюанси. Крім того, водії комунального підприємства мають досвід роботи з людьми з інвалідністю, і ми були впевнені, якщо комусь із наших маленьких пасажирів в дорозі стане погано, то вони нададуть кваліфіковану допомогу.

Загалом нам вдалося правильно сформувати маршрути транспортного перевезення, відпрацювати логістику при перевезенні дітей з інвалідністю до визначеного місця призначення та у зворотному напрямку. А також сформувати сукупність потреб у наданні допомоги отримувачу послуги при посадці та висадці з транспорту. При цьому, маршрути у нас не всі були в межах міста Києва: були випадки, коли ми возили наших пасажирів і по області — до лікувальних установ та санаторно-курортних закладів.

— Наскільки послуга соціального таксі виявилася затребуваною у столиці? Які результати пілотування проєкту?

— Насправді дуже затребуваною. Дуже багато було охочих потрапити у цей пілотний проєкт. Адже, уявіть собі, наскільки важко сьогодні мамі з дитиною, у якої, скажімо, складне порушення психіки і рухової активності, дістатися до міського реабілітаційного центру, якщо сім’я живе на іншому кінці міста.

Наш Київський міський центр реабілітації дітей з інвалідністю проаналізував світову практику у наданні соціальних транспортних послуг, і з’ясував, що ця послуга надзвичайно важлива для здоров’я дітей з інвалідністю та для дітей з високим ризиком набуття інвалідності. Особливо це стосується дітей та молоді з руховими порушеннями, з розладами психіки та поведінки, з високою соціальною дезорієнтацією, та тих, хто перебуває у стані імунодефіциту під час специфічної терапії та тривалому діалізі.

Такі діти просто не можуть користуватися громадським транспортом, а наш соціальний транспорт може фізично перевезти менше однієї тисячі осіб протягом року. І це при тому, що у Києві проживає близько 160 тисяч людей з інвалідністю, з яких близько 12 тисяч — діти, і половина цих дітей потребує соціальної транспортної послуги на постійній основі. А цей проєкт дає нам можливість забезпечити людям з інвалідністю доступ до практично всіх об’єктів громадського та цивільного призначення.

— У пілотному проєкті участь брали тільки діти?

— Так. Ми від початку планували проєкт, який включатиме соціальну транспортну послугу і для дітей, і для дорослих людей з інвалідністю. Його повна назва «Інватаксі для дітей з інвалідністю, людей з інвалідністю». Втім, з огляду на кошти, які ми могли використати для відпрацювання пілотного проєкту, участь у ньому взяли лише діти з інвалідністю.

Планувалося, що це буде 170 дітей з різними нозологіями і з різних районів Києва. Комісія, яка відбирала учасників пілоту, враховувала також і те, звідки і куди буде їхати дитина, — це було потрібно для того, щоб відпрацювати всі проблемні питання з логістикою, врахувати ситуацію на дорогах тощо.

Всього за час роботи пілотного проєкту — з 1 жовтня по 31 грудня — послугою скористалися 140 дітей з інвалідністю, які здійснили 600 поїздок до визначеного місця призначення та у зворотному напрямку.

Майже півтора сотні дітей з інвалідністю вже стали пасажирами соцтаксі

— Я так розумію, що зараз ви готуєтеся запустити соціальне таксі для ширшого кола людей з інвалідністю. На якому етапі нині цей проєкт?

— Покладаючись на успіх пілотного проєкту, ми враховуємо всі нюанси і плануємо незабаром запустити цю послугу для всіх киян з інвалідністю, які потребують транспортного перевезення. Наш Департамент розробив нормативну базу для запуску повної версії проєкту «Інватаксі для дітей з інвалідністю, людей з інвалідністю». Проєкт практично готовий, зараз він проходить процедуру юстування. На жаль, на державному рівні поки що відсутні стандарти і норми для надання такої соціальної послуги, як таксі для людей з інвалідністю, що певною мірою уповільнює нашу роботу.

Але вже зараз можна зазначити, що після того, як ми запустили пілотний проєкт, надійшла інформація про зростання інтересу до нього у приватних перевізників. Тож з обережним оптимізмом можна говорити про те, що коло учасників тендерних торгів цього року буде значно ширшим.

Ми плануємо, що автомобілі, які будуть брати участь у цьому проєкті, матимуть спеціальне маркування. Також, зважаючи на специфіку стану здоров’я споживачів цієї послуги, Департамент соціальної політики веде перемовини про надання можливості соціальному транспорту користуватися правою смугою дороги — щоб ці автомобілі не простоювали у заторах та наші пасажири не отримували додаткового стресового навантаження.

— Як можна долучитися до участі в проєкті людині, яка потребує соціального таксі?

— Зі стартом проєкту ми надамо телефони кол-центру, за якими можна буде формувати заявку. А взагалі Регламентом передбачено, що людина, яка потребує транспортної соціальної послуги, має зареєструватися у диспетчера як потенційний клієнт, подати заяву і копії документів.

Це паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, довідка МСЕК (для дітей з інвалідністю — медичний висновок), індивідуальна програма реабілітації або висновок ЛКК, який містить показання для забезпечення інвалідним візком (для тих, кому групу інвалідності встановлено до 1.01.2007 р.). Потім вона просто телефонує завчасно і замовляє послугу.

— Для споживачів ця послуга буде безоплатною?

— Ми будемо забезпечувати транспортною соціальною послугою всіх, хто її потребує, — за соціальним замовленням. Тобто, за послугу буде сплачувати місто. Але це для тих споживачів, чий місячний сукупний середній дохід не перевищує 2 прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб. Також послуга буде надаватися на диференційованій основі та її можна буде отримати платно.

Так визначено Законом України «Про соціальні послуги»: стаття 28 цього Закону передбачає, що соціальні послуги надаються зі встановленням диференційованої плати, якщо середньомісячний сукупний дохід отримувача послуги перевищує два, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

На платній основі коштом отримувача або третіх осіб послуга буде надаватися понад обсягами, що визначені державним стандартом. А також, якщо середньомісячний сукупний дохід отримувача послуги перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

***

Раніше в інтерв’ю нашому виданню Руслан Світлий розповідав про роботу столичних служб соцзахисту у період сувого карантину та підтримку незахищених киян. Невдовзі столиця також планує розпочати співпрацю із приватними компаніями, які надають соціальні послуги.

Відомо також, що найближчі три роки у Києві розбудують мережу закладів для дітей з інвалідністю.

Джерело: Вечірній Київ