Сміттєпереробний завод під Борисполем: чи не «зарубають» ідею?

Раніше Бориспіль уже намагався залучити інвестора для будівництва підприємства з переробки сміття. Американські інвестори навіть земельну ділянку придбали, але невеличка негативна замітка у пресі звела всі зусилля нанівець. Сьогодні здійснюється чергова спроба вирішити проблему цивілізованої утилізації непотребу.

Гіркий досвід

Мешканці села Глибоке на Бориспільщині багато років страждають через сусідство зі сміттєзвалищем, тому всі питання, що стосуються утилізації сміття, сприймаються ними гостро. Не дивно, що інформація про перспективи будівництва на Бориспільщині сміттєпереробного заводу насторожила мешканців села. Щоб відповісти на всі їхні запитання, у сільському будинку культури відбувся виїзний прийом керівників Бориспільської ОТГ (до якої входить Глибоке) на чолі з секретарем міської ради Владиславом Байчасом за участі заступників міського голови Євгенія Грони і Сергія Лещенка та старости села Олександра Сивця.
Євгеній Грона, відкриваючи зібрання, наголосив, що всі починання міської влади спрямовані на те, щоб поліпшувати життя людей. А подібні питання виникають від того, що люди мають замало інформації. Він зазначив, що питання сміттєвої гори поблизу Глибокого хвилює всіх. Але його не можна вирішувати зопалу. «Якщо ми завтра закриваємо звалище, куди люди возитимуть сміття? У ліси, в лісопосадки… Потім на ліквідацію стихійних смітників витрачатимуть кошти громади. На сьогодні у світі існують технології та механізми, які можуть безпечно утилізувати побутовий непотріб і навіть переробити ту кучугуру. При цьому все відповідатиме санітарним нормам», — запевнив він.

Екологічно безпечний та без запаху

Ще перед війною міська влада мала план впритул зайнятися питанням утилізації сміття. «Війна почалася 24 лютого, а через два тижні ми мали їхати в Німеччину та Чехію, дивитися сміттєпереробні заводи, — розповів секретар Бориспільської міської ради Владислав Байчас. — Це сучасні криті приміщення, куди заїжджає машина, висипає у загальний котел сміття і з нього автоматично відділяються метал, папір, дерево, пластик, органіка… Жодного запаху при цьому немає. Усі фракції йдуть на переробку — деякі переробні процеси можуть виконуватися на місці, а певна частина відходів у запакованому вигляді відправляються на інші підприємства. З органіки виготовляють біопаливо. Залишається лише 10% залишків, які потрібно спалити. У Києві є сміттєспалювальний завод «Енергія», уже запланована його реконструкція. Міський голова Києва Володимир Кличко пообіцяв Борисполю квоту на спалювання сміттєвих залишків у випадку будівництва сміттєпереробного заводу».
За його словами, на сьогодні ще достеменно не відомо, де саме в Київській області побудують нові заводи. Поки це питання існує на рівні намірів Уряду та Президента. Єдине, що можна стверджувати, це екологічна безпечність заводів, адже партнери з Євросоюзу тримають питання на контролі. Це одна з основних вимог для вступу в ЄС.

Меморандум — лише заява про наміри

На найпоширеніші питання людей щодо того, звідки привозитимуть сміття на переробку, хто буде власником заводу, чому вже сьогодні людей не вчать правильно сортувати відходи тощо організатори зустрічі поки відповісти не змогли. Адже, за їхніми словами, меморандум лише перший крок, який демонструє бажання громади вирішувати сміттєву проблему. Відомо лише, що завод планують зробити спільним підприємством, і Бориспільська громада буде одним із його співзасновників. Коштуватиме будівництво близько 10 млн євро, і наразі тривають пошуки інвестора, адже місто таких коштів не має. Владислав Байчас наголосив, що для закордонних інвесторів важлива думка людей і, якщо під час зустрічі з ними буде озвучена позиція «проти», від будівництва вони відмовляться. Якщо інвестор знайдеться, на громадські слухання з ним будуть запрошені, крім мешканців громади, представники екологічних служб, облдержадміністрації та адміністрації Президента України.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама