Школа: така-сяка охорона, ГПД та свавілля батьків

image
14 Вересня 2019, 17:38
Поділитися:

Фото Сергій Марченко

Реформування освіти триває другий рік, а в поточному навчальному році з’явилися й інші нововведення. У батьків бориспільських школярів виникають запитання щодо змін у міській системі освіти. Відповіді на них «Вісті» дізнавалися в управлінні освіти і науки Бориспільської міської ради.

Вимоги НУШ не діють

Ключова реформа Міністерства освіти та науки — створення нової української школи (НУШ) для учнів молодшої школи.

Дениско, першокласник однієї із бориспільських шкіл, цьогоріч навчається згідно з новими освітніми стандартами. За словами його мами, Катерини, у класі сина не дотримані вимоги НУШ, які вказані на сайті Міносвіти.

«За правилами НУШ для першокласників має бути створено вісім навчальних осередків: змінні тематичні осередки (фліп-чарти, стенди для діаграм), місце для ігор, куточок живої природи, осередок відпочинку з килимом для гри, крісла-пуфики тощо. У бориспільських школах цього я не зустріла. Одномісні парти розставлені парами, вчитель працює без ноутбука і мультимедійної дошки. Невже купівля техніки ляже на плечі батьків?» — хвилюється молода мама.

Обіцяють оргтехніку.  За словами Тетяни Павленко, начальника управління освіти і науки Бориспільської міської ради, на 2019-2020 навчальний рік на потреби закладів освіти міста передбачено 2 млн 745,2 тис. грн (із них 30% надходження з міського бюджету, решта субвенції та дотації з держбюджету).

«Цих коштів вистачить на повноцінне забезпечення освітніх закладів. Хочу сказати батькам учнів, що у вересні-жовтні ми очікуємо на надходження чергової частини оснащення для шкіл (в тому числі ноутбуків)», — наголосила керівник.

Тож складатися грошима на купівлю обладнання для класу батькам не варто, в міському управлінні освіти обіцяють, що невдовзі усі класи будуть забезпечені ним.

Ініціативи батьківських комітетів — це їхні забаганки

Благодійний внесок для школи, у фонд класу, купівля ксероксу, лінолеуму чи фарби — все це було і лишається на плечах батьків. Тобто батьківські комітети на власний розсуд вирішують, що потрібно для класу та яку суму необхідно внести «у складчину». Ті, хто відмовляються від добровільно-примусової сплати, потрапляють до «чорного» списку.

Такий підхід у міському управлінні освіти та науки називають батьківськими забаганками.

«Перш ніж щось купувати для класу, батьки мають поцікавитися в адміністрації закладу, чи доречна така ініціатива. Ніхто не змушує батьків здавати гроші на потреби школи», — пояснила начальник управління.

Із 1 жовтня нещеплені діти будуть вдома

«Уже з 1 жовтня усі діти, які не отримали щеплень, не будуть допущені до освітнього процесу», — нагадує Тетяна Павленко. За її словами, якщо батьки хоч і запізно, але почали проводити вакцинацію, то до школи дитина буде допущена. У випадку категоричної відмови від щеплень без вагомих причин школярі здобуватимуть освіту поза межами комунальних навчальних закладів.

«Підручниками та іншими необхідними для навчання речами школа дітей, які навчатимуться вдома, забезпечить», — підсумувала Павленко.

«За охорону можна не платити»

Кожен навчальний заклад Борисполя перебуває під охороною, за цю послугу сплачують батьки. Чоловіки перед пенсійного, а інколи пенсійного віку у формі охоронця перебувають на території освітніх закладів, проте за безпеку дітей та збереження їхніх речей (велосипедів чи змінного взуття) відповідальності вони не несуть, а лише за майно, що належить школі. Також вони не контролюють, хто заходить на територію та з якою метою.

Усі навчальні заклади Борисполя є комунальною власністю громади, то чому їхня охорона сплачується виключно за кошти батьків, які також є платниками податків до міського бюджету — це питання обговорюється батьками.

Тетяна Павленко переконує, що платити за охорону в освітніх закладах не обов’язково.

«Я проти приватних охоронців. Вони не несуть жодної відповідальності. Незрозуміло, які повноваження мають. Кожен заклад окремо укладає із приватною фірмою договір щодо охорони, управління освіти не має до цього відношення», — наголосила Павленко та додала, що наразі розглядається питання поновлення посади охоронців (сторожів) у кадровому складі шкіл за кошт міського бюджету.

ГПД не для всіх

Бориспільські школи перевантажені. Наприклад, у НВК «Гімназія «Перспектива» цьогоріч навчається 1 тис. 550 учнів, а заклад офіційно розрахований на 900 дітей, тому із групами продовженого дня (ПГД) складно. За словами Тетяни Павленко, перевантаженість освітніх закладів стала перешкодою для організації таких груп.

«Часто учні другої зміни змушені закінчувати навчання після 18.00, тому в школах не вистачає кабінетів для проведення уроків, а що вже говорити про перебування дітей із ГПД», — пояснила Павленко.

Домашнє навчання

Хоумскулінг — модне слово сучасних українських батьків, яке означає домашнє навчання. Нині освіта в Україні може бути не лише загальношкільною, а ще й індивідуальною, дистанційною та екстернатною. Хоумскулінг відноситься до сімейної (домашньої) форми навчання, «…як способу організації освітнього процесу дітей самостійно їх батьками» (цитата із закону Про освіту).

За словами Тетяни Павленко, при домашній формі навчання лише батьки відповідають за успішність дітей. «Вчитель надає програму з переліком необхідних навичок та вмінь, опісля чотири рази на рік (один раз у семестр) дитина відвідує школу для моніторингу знань», — пояснює Павленко. Вона уточнює, що перевірка знань учня відбувається у вигляді підсумкової контрольної роботи. Якщо учень отримає навіть один бал, цього буде достатньо для твердження, що дитина вдома навчається.

840 педагогів працюють у освітніх закладах міста. За даними управління освіти Бориспільської міської ради, вакансії педагогів закриті всі, проте мало хто з них має одну ставку (як правило, вони суміщають 1,25 або 1,5 ставки). У школах не вистачає вчителів фізики, хімії, інформатики та трудового навчання. 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама