Щорічна вакцинація тварин-дієвий засіб профілактики сказу

Сказ – небезпечна інфекційна хвороба, на яку можуть хворіти теплокровні тварини (коти, собаки, сільськогосподарські та дикі тварини). В дикій природі сказ поширений серед лисиць, вовків, єнотів, куниць, борсуків, кажанів.

Єдина можливість уникнути смерті – щеплення.    У хворих на сказ тварин змінюється поведінка. Дикі тварини втрачають страх, наближаються до людської оселі, нападають на домашніх тварин або на людей. Хворі домашні тварини можуть бути неспокійними або пригніченими, відмовляються від їжі та води, кусають, дряпають хазяїв, нападають на інших людей.  При появі скаженої тварини необхідно негайно сповістити заклади санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби.  Хворі на сказ тварини небезпечні вже до початку прояву захворювання. Тому не слід підбирати навіть здорових на вигляд бездоглядних тварин.  Збудник сказу (вірус) знаходиться в слині хворої тварини. Небезпечними можуть бути не тільки укуси, але й заслинення та подряпини. З місця пошкодження по нервовій тканині вірус просувається до головного мозку, де вражає важливі життєві центри, що призводить до загибелі.  У тварин прихований період захворювання триває 7-8 днів (у людини – до 1 року). Ось чому небезпечними можуть бути навіть здорові на вигляд тварини. Слід уникати небезпечних контактів з дикими та бездоглядними тваринами. Важливо виконувати Правила утримання тварин: вигулювати собак тільки на повідках, в намордниках, у сільській місцевості – тримати на прив’язі або у вольєрах.

Джерело: Сайт Міської Ради міста Фастів