Розвиток пасічництва в Україні. Версії Скуратівського

1. Загальні засади
– Бджільництво — давній вид господарської діяльності, тісно пов’язаний із побутом, економікою та державним устроєм.
– Одомашнення бджіл було повільним і тривалим процесом.
– Ключовим критерієм періодизації розвитку пасічництва є еволюція вулика.
2. Основні періоди розвитку пасічництва
1) Початковий (дикий, земляний) період
Найдавніший етап.
– Людина добувала мед шляхом знищення диких гнізд (у землі, пнях, скелях).
– Методи: роздовбування, випалювання, заливання водою.
– Наслідок — масове винищення бджіл.
2) Хаотичний період
– Пов’язаний з лісовим бджільництвом.
– Бджоли гніздилися високо в деревах (4–6 м).
– Добування меду залишалося хижацьким.
– Масове знищення бортей і диких бджіл.
– Водночас мед і віск набувають економічного значення (податки, торгівля Київської Русі).
3) Стійкий (бортницький, стільниковий) період
– Виникає охорона бортей та право власності на бортне дерево.
– Формується бортницьке звичаєве право (з IX ст.).
– Борті маркують клеймами — знаками власності.
– З’являються бортники як окрема соціальна група.
– Розвиваються способи доступу до борті:
1.тичка («лаз»),
2. драбини,
3. шкіряні та мотузяні пристрої («лезиво», «алезь»).
4. Починається вдосконалення природних дупел.
4) Період одомашнення (напівкочівний)
– З XIV ст.
– Поява штучних бортей і перших самостійних вуликів.
– Відокремлення борті від дерева → колода.
– Формуються сільські, загородні й домашні пасіки.
– Бджільництво поступово виходить за межі лісу.
– Широке використання магічних і ритуальних практик.
5) Раціональний період
– Перехід до системнішого догляду за бджолами.
– Розвиток інструментів і технологій.
– Зменшення руйнування гнізд.
– Усвідомлення необхідності збереження бджолиної сім’ї.
6) Рамково-вуликовий (промисловий) період
1814 р. — винахід рамкового вулика П. І. Прокоповичем.
Основні нововведення:
– рамки,
– штучна вощина,
– медогонка,
– заставна дошка.
1. Можливість добування меду без руйнування гнізда.
2. Формування раціонального пасічництва (середина XIX ст.).
3. Рамковий вулик стає основою сучасного бджільництва.
3. Типи вуликів в Україні
– Борті — природні й вирубані в деревах.
– Колоди — найпоширеніші, особливо на Поліссі.
– Дуплянки (пні) — у малозаліснених регіонах.
– Сапетки — плетені, з очерету, соломи, лози (південь України).
– Рамкові вулики — з кінця XIX ст. домінують.
4. Регіональні особливості
– Полісся — колодне бджільництво.
– Південь України — сапеткові вулики.
– Слобожанщина, Поділля — дуплянки, сапетки, рамкові вулики.
– Подібні форми існували у білорусів, литовців, балканських слов’ян.
5. Соціально-культурний аспект
– Пасічники — особлива, шанована соціальна група.
– Високі вимоги до моральності, охайності, поведінки.
– Пасіки як осередки побуту, традицій і мистецтва.
– Оздоблення вуликів (фігури, розписи, декоративні форми).
– Пасіки інколи набували вигляду етнографічних музеїв.
6. Новітній період (XX ст.)
– Визнання важливості бджільництва для сільського господарства (запилення).
– Державна охорона бджільництва.
– Масове відновлення пасік після воєн.
– Розвиток громадського й колективного пасічництва.
– Зростання наукового та практичного інтересу.
7. Висновок
– Пасічництво в Україні пройшло шлях від хижацького добування меду до раціонального промислу.
– Еволюція вулика є ключем до розуміння цього розвитку.
– Традиційні форми бджільництва мають велике наукове, культурне й господарське значення.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Форми пасічницьких будівель. Версії Скуратівського

• Традиційне бортницьке право в Україні. Версія Скуратівського

• "Родове гніздо" Чайковських і причини міграції галицько-волинської шляхти на Наддніпрянщину у 17-18 ст.

• Грунти Київської області як точка відліку нашої історичної перспективи

• Трипілля як приклад радянської пропаганди та брендування території

Source link