Розвозив їжу блокпостами Броварщини: історія загиблого фіксера Богдана Бітіка

26-го квітня в Херсоні в районі Антонівського мосту від ворожої кулі загинув український фіксер італійської газети «La Repubblica» Богдан Бітік. Куля прошила синій жилет із написом «Преса», пройшла крізь тіло Богдана та поранила італійського журналіста Коррадо Дзуніно, що був поруч. Богдана поховали в Пухівці, де живе його брат і де він допомагав розвозити їжу блокпостами Броварщини. У Національний спілці журналістів України (НСЖУ) поспілкувалися із родичами фіксера та розкрили сторінки незвичайної книги життя Богдана Бітіка.

Він приїхав в Україну незадовго перед повномасштабним вторгненням – до цього 21 рік провів в Індонезії. Після 24-го лютого 2022 р. Богдан подався у волонтери, розвозив обіди українським бійцям, які боронили Київ та Броварщину. Допомагав іноземним журналістам, які приїжджали в Україну висвітлювати події війни.

«Він був дуже талановитою людиною. Володів англійською, китайською, індонезійською, в’єтнамською мовами. Завжди був готовий прийти на допомогу… Мав багатьох друзів – і не лише в Україні, а по всьому світові. Сьогодні наша родина – в глибокій скорботі, особливо мати… Вона, як кожна єврейська мама, дуже близька зі своїми дітьми. Ми з Богданом, наші сини – це вся її родина, всі, хто в неї є», – розповів пресслужбі НСЖУ брат Богдана Борис Бітік.

Біографія

Богдан Олегович Бітік народився 12 січня 1977 року в Києві. Він був лінгвістом, вивчав східні мови в Київському національному університетів імені Т.Шевченка. Викладав у Сяменьському університеті в Китаї. Там познайомився з майбутньою дружиною індонезійською китаянкою Ерлією.

Перебравшись із дружиною в Індонезію, Богдан розпочав власний бізнес – виробляв ротангові меблі. Згодом це стало сімейним бізнесом родини Бітіків, і до 2010 року сім’я стала найбільшим постачальником ротангових меблів в Україну.

Богдан отримав індонезійську державну нагороду за те, що допоміг врятувати кількох українок із сексуального рабства. Їхні родичі почали шукати дівчат і звернулися в українську поліцію, а та – в Інтерпол.

«Однокласник нашого покійного батька працював в Інтерполі, і він попросив допомогти. Громадян України в Індонезії тоді були одиниці. Богдан практично самотужки знайшов дівчат і витягнув їх із рабства, допоміг повернутися на батьківщину», – розповів брат Богдана.

Коли меблі, які виробляла компанія Богдана, стали продаватися гірше, він змінив напрямок діяльності та почав працювати у В’єтнамі інструктором із кайтсерфінгу – морського виду спорту, катання на дошці, що рухається завдяки силі повітряного змія.

Війна та італійські друзі

Богдан приїхав на Батьківщину, коли стало очевидно, що в Україні от-от має початися війна. На той час його брат працював шеф-кухарем у заміському клубі поблизу Пухівки, що на Броварщині. Під час оборони столиці, Борис готував їжу для бійців, а Богдан допомагав розвозити її блокпостами.

Одного разу він поїхав до Львова, оскільки його знайомі військові попросили перегнати машину звідти до Києва. У Львові він познайомився з іноземними журналістами, з цього і почалась робота Богдана фіксером, адже як поліглот він ідеально підходив для неї.

Так він познайомився з репортером італійської «La Repubblica» Коррадо Зуніно, з яким здійснив цілу низку поїздок на фронт. Богдан також супроводжував одного з японських журналістів.

Смертельна ворожа куля

Він побував і під Херсоном, і в Ізюмі, і під Бахмутом.

Шоста поїздка як фіксера стала для Богдана фатальною. Він чомусь не одягнув бронежилет, хоча завжди робив це.

«Богдан завжди заїжджав до мого товариша, військовослужбовця, в частину і брав спорядження – кулезахисний жилет, шолом… Чому він у той день був без спорядження, я навіть не уявляю», – розповів Борис.

Антонівський міст … Місце загибелі Богдана Бітіка

Куля снайпера пройшла крізь тіло Богдана, його легені й влучила в Коррадо.

«У мене є фото, де Богдан лежить на мосту в синьому жилеті з написом «Преса». Росіяни точно бачили, що стріляють у представників медіа», – наголосив Борис.

Поховали Богдана Бітіка в селі Пухівка на Київщині.

В Україні у Богдана залишились мати, брат та племінники, а в Індонезії – дружина та їхній 21-річний син Олександр.

«Вбивство українського продюсера Богдана Бітіка та поранення італійського журналіста Коррадо Зуніно під час їхньої журналістської роботи в Херсоні є новим воєнним злочином росіян. А також є свідченням небезпеки нашої професії», – написав у Фейсбуці голова НСЖУ Сергій Томіленко.

ФОТО – НСЖУ

Читайте також:

Броварський екс-журналіст про війну на Харківщині та Миколаївщині в складі батальйону «Стугна»

Захищаючи Україну, загинув журналіст із Броварів Олександр Савоченко

Під час окупації села Шевченкове загинула журналістка Оксана Гайдар

Школярка з Броварів перемогла на Всеукраїнському журналістському конкурсі. ФОТО, ВІДЕО

Читати далі: Розвозив їжу блокпостами Броварщини: історія загиблого фіксера Богдана Бітіка , автор Андрій Захарченко

Джерело: Трибуна – Бровари