Рідна хата – батьківський поріг

“Трипільська хата” – один з найбільш улюблених сюжетів вітчизняних фанатів “folk histoty” і тому подібних фантазій. Згідно з ними саме “подібність” трипільської хати і сучасної “мазанки” свідчить про зв’язок і спадкоємність культур.

Значно менше у цьому впевнені вчені, але, хто такі ці вчені і їх знання із заданої теми? (іронія). Всього-навсього люди, позбавлені фантазії, котра цілком здатна замінити емпіричні знання (сарказм).

Втім, саме вчені вже 100 років пробують відтворити якомога правильніший образ помешкання тих часів. Це, як пише Н. Бурдо у праці “РЕКОНСТРУКЦИЯ ЖИЛИЩ И ПОСЕЛЕНИЙ

ТРИПОЛЬСЬКОЙ КУЛЬТУРЫ: ОТ РИСУНКОВ В. ХВОЙКИ ДО 3D-МОДЕЛИРОВАНИЯ” (http://surl.li/dfviz) не так вже й просто.

Принаймні, з огляду на те, що, що цілих хаток розкопано не було. Більше того, серед зафіксованого археологами лише частини будівлі. Більше того, часом їх недостатньо для правильного моделювання, або, хоча би, його спроб.

Втім, за 100 років було накопичено досить багато матеріалу і здійснено спроб відтворити житло тих часів. Вони різні і, ймовірно, серед них є більш чи менш схожі на ті, що існували в українському лісостеповому Правобережжі в енеоліті.

Наскільки вони схожі на мазанку баби Параски по сусідству? МОЯ ВЕРСІЯ – не більше ніж на будь-яку мазанку в будь-якій іншій культурі починаючи з натуфійської.

***

З ЦІКАВОГО: крім іншого в кінці статті авторка наводить перелік типових ознак типового житла в ті часи (5-3 тисячоліття до н.е.). Він цікавий. Можливо, характерний для “саманної” культури, в цілому (відсутність фундаменту, дерево і глина).

Особисто мені найбільш цікава в них двоповерховість.

Ну і те, чому їх спалювали через якийсь час.