"Перунові дуби": історія однієї оригінальної гіпотези

ОБУХІВСЬКЕ ФЕНТЕЗІ
Дуби як і капища – одна з улюблених тем українських фанатів «альтернативної історії». В Обухові попадаються клієнти, котрі вірять у те, що
1. Їх спеціально сіяли, ростили, “морили” (ймовірно, маклауди).
2. Тут на верфі, прям в баби у городі, робили «бойові кораблі русичів» (позаяк Обухів існував ще до своєї появи і стояв на Дніпрі, sic!).
3. В місті досі легко зустріти 800-1000 річні екземпляри і тд. (фантасти визначають на око, скіки сказав, скіки і є. Рулетки і розрахунки для них не підходять).
Найпротивніше у конспірології тільки те, що в Україні її носії завжди мають вищу освіту. Але, це окреме питання.
***
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
Для мене дубові насадження як і обухівські кладовища є маркерами освоєння території – перші зникають, другі – з’являються. Безумовно, їх картографування корисне для розуміння динаміки колонізації долини р. Кобрина.
Коротко: Постугання (термін вчора вичитав у Яковенко) – природній ареал чудових дубово-грабових і липових лісів. Час появи – після льодовика. Початок вмирання – Русь, темп – ВКЛ-Посполита, ну а за часів Рос. імперії – Рад.Союзу відбулася майже повна зачистка.
***
ОБУХІВСЬКИЙ ЕКОЦИД
Обухів і терени довкола знають дві історії цього екоциду. Це вирубка реліктових дубів у Безрадицькій пущі у 18 ст. і залишків дубрав біля Обухова на початку 20 ст.
І навіть урочище «Дуброва» у Гудимовому лісі сьогодні може похвалитися чим завгодно, тільки не дубами.
Ну а ті, що є біля Обухова, максимум років 150-200 річні (залишки панських маєтків 19 ст.) або зовсім молоді, насаджені з антиерозійною метою в середині 20 ст.
***
БОГА НЕМАЄ
Фабула цієї частини тексту проста – ніколи і нічого не було священним в тому розумінні як це подаються фолькісторики. За потреби ліси вирубувалися, балки випалювалися, кладовища і церкви розбиралися на будматеріали і тд. І все тому, що головна мета людини – комфортне існування. Прикладів подібного в Обухові і за його межами – мульйон.
Іншими словами, діяльність людства ЗАВЖДИ була антиекологічною, від мезоліту і до сьогодні. І головне, що цікавило – ресурси і можливості їх освоєння. І тому тема так званих «священних дубів» цікава, але, з наукової, а не фольклорно-пропагандистської точки зору.
***
“МОКРИЙ КУЛЬТ”
Інфи по ній, як, до речі, і по капищам, обмаль. Саме це дає можливість фантастам занурюватися в глибини власної шизоісторії. На противагу їм розберемо стару (1992 року) статтю Забашти і Пошивайла «Перунові дуби».
Вона не про Обухів, її локалізації інша. Втім, питання не у місці, а у гіпотезі, котру висувають автори. А вона, як мінімум, оригініальна і можливо (не точно) – придатна для екстраполяції.
Спойлер:
1. Знайдених так званих «перунових дубів» всього кілька штук. До 5, наскільки я зрозумів. На час написання статті цілих 3.
2. Ні, їх не «морили» у воді і щелепи були радше свійської, ніж дикої свині. Якщо між ними тоді була вагома різниця.
3. Не факт, шо це був культ саме Перуна, більше того, слов’ян.
4. Так, ймовірно, це маркери якогось тодішнього аграрного культу.
5. І найцікавіше: автори пов’язують їх (дуби) з водними токами. Про це, на їх думку, свідчить розташування дерев – завжди на березі, дуже близько до води.
***
А тепер до КОНСПЕКТУ:
Стаття публікує результати польових і лабораторних досліджень новознайденого ритуального дуба, що був встановлений у стовбурі щелепою свині. Знахідка розглядається в контексті її сакрального, епічного та календарного значення.
Існування «Перунових дубів» пов’язується з аграрно-промисловим циклом та релігійно-міфологічними уявленнями.
Археологічні знахідки (Дуб з Количівки, 1984 р.)
1. Місце та дата виявлення: Залишки ритуального дуба були виявлені у 1984 році в селі Количівка Чернігівського району, у заплаві річки Десни, в садибі А. Я. Дегтяря.
2. Опис об’єкта: Це був залишок дуба (або його частина), який перебував у болотистій заплаві річки Десни, на стійкій глині.
– Стовбур: Довжина збереженої частини стовбура складала близько 2,23 м.
– Отвір: На одній стороні стовбура був вирізаний чотирикутний отвір (11 см на 26 см).
– Щелепа кабана: У деревині дуба була зафіксована нижня щелепа дикого кабана (свині).
– Кілочок: У відбитку чотирикутного отвору було знайдено конусоподібний напівкруглий кілочок.
3. Датування:
– Радіовуглецевий аналіз дуба з Количівки (зрізаного, судячи з його форми, в першій половині року) датує його 980 роком.
– Дендрологічний аналіз показав, що рубка (або зрізання) дуба відбулося у вегетативний цикл (друга половина квітня — кінець жовтня). Кінець дуба (з щелепою) був зрізаний в осінньо-зимовий сезон.
Інтерпретація та культове значення
1. Знахідки «Перунових дубів» та щелеп диких свиней, які супроводжують жертовні комплекси, пов’язують із культовою традицією східних слов’ян.
2. Культ «Перунових дубів» вважається складовою частиною аграрно-промислового циклу (зв’язок із весняним оранням та осіннім збором врожаю).
3. Наявність щелепи, вставленої в дуб, є, по суті, законсервованим моментом жертвоприношення — немовби давня язичницька «капсула часу», що відображає релігійно-міфологічні уявлення аграрного суспільства.
***
ВРАЖЕННЯ:
Мене у цьому всьому зацікавила гіпотеза про “водний характер” цього культу. Слабенька, але оригінальна.
З іншого боку не гірша за купу інших. А їх навіть у науковому середовищі була купа.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Портрет "стайківця" 17 століття: ким були ці люди

• МІСТО-НА-КРАЮ, ЙОГО РІЧКИ І ГОРИ

• Катерина II і міфи про "царицю" в Обухові і Українці

• "Патронімічні" топоніми Обухова і Українки 15-17 століття

• Святі і розбійники Обухова і Українки

Source link