"Городок" – фортеця чи кладовище: нова версія
І друге. Будь-який, навіть не дуже великий об’єкт має свою геологію, географію, історію. Тому, якщо Ви торочите те саме, що і 20 років тому – є проблемка. Позаяк знання – дитина дослідження і перманентного уточнення. Немає дослідження, дитина виростає калікою.
***
ГОРОДОК – ЦЕ ХВАРТЕЦЯ?
До чого це я. Перший текст про гору Городок на Автостанції я написав роки 4 тому. З того часу я встиг не лише розпочати (і призупинити) розробку повноцінного екскурсійного маршруту по ній, але і вмонтував гору в свою досить таки спекулятивну модель заселення долини Кобрини в пізньому середньовіччі.
Одне з питань, котре мене цікавило і котре здавалося дуже простим стосувалося етимології назви. На мою скромну опінію все було просто: городок це «хвартеця». Про це писав на початку 20 ст. дослідник фортифікацій нашого краю Л. Добровольський. Він чітко вказує, на те, шо «форпости в народі називають «городками», інколи – «редутами».
Тоді я прийняв цю позицію як канонічну, тим більше що на горі у 18 ст. точно був форпост, а у 19 є згадка про нього. Але, диявол, як кажуть, криється у деталях. В першу чергу тих, що з’являються на горизонті у вигляді хмари сумнівів.
***
САМО(КРИТИЧНЕ) МИСЛЕННЯ
1. В Румянцевському переписі, котрий припадає на час існування ретраншенмента на горі немає згадок ні про нього, ні назви гори. Уточню – серед чи не півсотні топонімів середини 18 ст. локації «Городок» немає. Педина, де не жили, але садили-косили є, а Городка, на котрому була чималенька така хвартеця – немає. І тут два варіанти:
– Вона у тексті під іншою назвою (там багато неідентифікованих)
– На той час її (назви) ще не було.
– Ну або вона чомусь не вказана (синдром «наводчика» 18 ст.)
***
ПОЛІССЯ – БАТЬКО
І ось чому. Останні дні я уважно читаю різноманітні словники поліського діалекту, а нещодавно пробував припасувати кілька малозрозумілих слів з нього до біляобухівських топонімів.
Не знаю, вони специфічно поліські чи це частина ширшої колись архаїчної лексики, але Гощів, Орель, Козарка, Нетека, Манька, Уюнне, Кругляк, можливо – Кобрина коли краще, коли гірше пояснюються за допомогою діалектизмів/архаїзмів.
Загалом як конструктивіст я продовжую вважати шо 90% будь-якої мікро-топоніміки території це останні 200, ну 300 років. Ранішими можуть бути лише одиниці і то переважно гідроніми.
***
ГОРОДОК – ЦЕ КЛАДОВИЩЕ?
Так от, згідно з одним із цих самих словників поліських діалектизмів «городок це огороджене місце біля церкви, невеликий цвинтар».
Те, що було біля Михайлівської церкви. Принаймні, в 19 ст. коли слово «Городок» вжив де ля Фліз на позначення місця, де за спогадами старожилів була «древня крепость».
***
ПЛЮС-МІНУС
В принципі «городок»-хвартеця і «городок»-кладовище не взаємозаперечні. Хоча би тому, що в основі обох лежить принцип «обгороджування» чогось. Різниця лише в території. Якщо ретраншенмент-«городок» займав частину гори + яр + частину протилежного пагорба, то кладовище було всередині нього (є на картах сер. 18 ст).
Відтак, єдиним сумнівом лишається згадка. У 18 ст з його тимчасово діючою хвартецею її немає. А у 19, коли від неї лишилися ескарпи і погреби, а церква є – є. Тому перша офіційна згадка Городка припадає на 19 ст, хоча, теоретично її можна заглибити у 18. Але, струна буде натягнута.
***
МОЯ ВЕРСІЯ (поточна робоча): я міг помилятися і обухівський топонім «Городок» молодший на 100 років ніж здавалося раніше. Але, це не точно. Бо датувати мікро-топоніми це те саме, що купатися в ополонці – результат часто непередбачуваний.
***
Літературка:
1. Обухівські гідроніми в оптиці архаїчної поліської лексики – https://surl.lu/mywvif
2. Церква, Педина, Городок – https://surl.li/okukyo
3. Життєвий простір Обухова середини 18 століття – https://surl.lu/xnlygx
4. Обухівський “Городок”: дещиця історії і краплина семантики – https://surl.lu/gkchfo
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
-
"Стайки" у Косинки – родимка на обличчі степового бога
-
"Обухівські" євреї у Бабиному яру
-
Обухівська традиція медоваріння і я
-
Наше вуду: від Полтави до Говерли
-
"Бурти" чи "Гурти": урочище, курган і їх семантика
Відео
