Пекарі бога: як і куди розвіялося борошно з васильківської хлібниці

image
10 Серпня 2023, 12:21
Поділитися:


По суті – коротко, ємнісно і вичерпно про неї розповіла (на відео) Людмила Шкулькова, власник музею Васильківської майоліки і знавець васильківської історії.

У мене ж лишилася низка дрібніших питань і спостережень:

  • Мені цікаво, “Бейкер” це тодішня чи сучасна назва і з якої мови? Німецька, іврит, ідиш?
  • Вікі стверджує, шо до появи мурованої синагоги на її місці була дерев’яна. Відтак, моя гіпотеза – місце пройшло еволюцію від непоказної дерев’яної “бейсмедраш” (1 чи 2 таких були в Обухові) до величного кам’яного “клойз”.
  • Під час розмови Людмила згадала, що колись у залі очікування вже вокзалу стояла шафка з релігійними текстами. Вікі підтверджує, що “на східній торцевій стіні був влаштований виступ — «ковчег завіту», вівтарна шафка для зберігання священних сувоїв”.
    На мене ж справила враження інша згадка – як Петя Шварцман робив найкращі у місці пиріжки, продавав їх біля зали очікувань, з другого поверху йому спускали кошик з грошима, а назад піднімали ніштяки
  • І головне. Ви не повірите, у синагозі до цих пір живуть люди. Ну як живуть – поневіряються. Зараз це 4 родини, старші члени котрих, як я зрозумів, провели тут все життя.

Проблема, котра очевидна для всіх (їх, нас, місцевого самоуправління) це каналізація, котра заглушена акурат напроти синагоги і витікає на поверхню.

Очевидно, що це не просто свинство чи святотатство. Це банальна наруга над історичним тілом рідного міста, гріх, котрий не відмолюється в жодній релігії.

Власне, такі речі є найбільш чіткими контурами місцевого самоуправління. Ти можеш скільки завгодно раз натягати на себе капелюхи прогресиста, але якшо за 100 метрів від мерії на 200-річному Будинку декабристів ростуть кущі, за 200 осипається ще старша бароккова церква, за 300 – на Княжому дитинці панують наріки і чигирі, а синагогу заливають нечистоти – вирок очевидний.

Тут може здатися, що я дозволяю собі таку опцію як моралізаторство. Натюрліх. В мені говорить заздрість людини, котра виросла у місті, де цілі кладовища розтягли на фундаменти до тих, хто все ще має можливість спостерігати хай і залишки, але історичного ландшафту території.
***
Ні, я не вважаю, шо давати досужі поради це норм. Втім, переконаний, що відновлення в Україні синагог і повернення до неї євреїв – це необхідність.
***
фото, відео – Ірина Юхимчук, логістика – Igor Che, екскурсія – Liudmyla Shkulkova, духовний провід і сни (шутка) – боги Стугни (теж).



Source link