П’ять кроків до нової української медицини: що пропонує Уряд
Кабінет міністрів визначив головні напрямки докорінних змін у галузі охорони здоров’я на 2019 рік.
Хронічна нестача коштів, відтік кадрів через низькі зарплати, застаріле обладнання і дорогі ліки – проблеми в українській медицині накопичувались десятиліттями. Врешті-решт вони загострилися до того стану, коли навіть різке збільшення витрат вже не дало б позитивного ефекту: реформування потребувала вся система, починаючи з первинної ланки.
Розпочинаючи докорінні зміни в охороні здоров’я, Кабінет Міністрів сформулював два основні стратегічні завдання: по-перше, кожен українець має отримувати вчасну та якісну медичну допомогу, по-друге, медичні працівники мають отримувати гідну оплату за свою працю. Для їх досягнення було визначено п’ять першочергових етапів реформи, про які розповімо більш докладно.
«Я не обіцяю дива всім та одразу. Так не буває. Але я впевнений, поступово ми зможемо зробити життя у нашій країні кращим», – заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, представляючи програму реформи української медицини.
Реформа первинної ланки меддопомоги та сімейні лікарі
Цей етап реформи було розпочато у 2018 році. На зміну дільничним терапевтам, до яких пацієнти були приписані автоматично за місцем реєстрації, прийшли сімейні лікарі. Українцям було надано можливість вільного вибору лікаря в межах всієї країни – для цього з ним потрібно було укласти декларацію на обслуговування. Також громадянин має право в будь-який момент змінити лікаря, уклавши декларацію з іншим спеціалістом – електронна система врахує це автоматично.
Значення цього кроку важко переоцінити. По-перше, держава отримала точну інформацію про те, яку саме кількість пацієнтів обслуговує система охорони здоров’я – це дало змогу прив’язати витрати на кожний медичний заклад до реальної кількості осіб, яких він обслуговує. Запрацював принцип «гроші ходять за пацієнтом»: громадянин підписує зі своїм лікарем декларацію на обслуговування, а держава платить за нього гроші медзакладу, де цей лікар працює.
По-друге, зарплата лікарів зросла в 2-3 рази, адже вона тепер розраховується також в залежності від кількості пацієнтів (на яку, звісно, існує науково обґрунтоване обмеження). Також збільшилися зарплати і медсестер, і допоміжного персоналу.
По-третє, така система спонукає лікарів покращувати якість своїх послуг, щоб конкурувати за пацієнтів.
Відзначимо, що перевагами системи сімейної медицини вже скористались майже 25 мільйонів українців – більше половини. А ті, хто ще не підписав декларацію, можуть зробити це в будь-який зручний час в поточному році.
Забезпечення медпрепаратами, програма «Доступні ліки»
Ще з 2017 року Кабінет Міністрів запровадив державну програму «Доступні ліки», розраховану на людей із хронічними захворюваннями: серцево-судинними, діабетом 2 типу, бронхіальною астмою. Мова йде про перелік із 260 препаратів, з яких 59 – повністю безкоштовні, а інші можна придбати з невеликою доплатою. На даний момент доступні ліки регулярно отримують близько 6,6 млн пацієнтів.
У планах Уряду на 2019 рік – розширити перелік таких ліків та спростити їх отримання. Вже з квітня в Україні запрацює система електронних рецептів, яка дозволить отримувати потрібні медикаменти по всій території України, а не лише в аптеках свого населеного пункту. На це в бюджеті додатково передбачене фінансування в обсязі 1 млрд грн.
Безкоштовні аналізи та діагностика
З 1 липня українці за направленням сімейного лікаря зможуть і безкоштовно проходити діагностику – усього 54 види медичних послуг, починаючи від флюорографії і загального аналізу крові і до таких складних методів, як ендоскопічні та інструментальні дослідження.
Досягти цього вдасться за тим же принципом, що і при реформі первинної ланки медичної допомоги: поліклініки будуть отримувати кошти за обстеження кожного конкретного пацієнта, а не на основі деяких усереднених статистичних розрахунків.
Розвиток та модернізація екстреної медицини
На поточний рік Кабмін виділив понад 1 млрд грн. на трансформацію системи екстреної медичної допомоги. План дій Уряду у цьому напрямку передбачає курси з підвищення кваліфікації бригад «швидої»; підвищення зарплати для лікарів, які пройшли таке навчання; закупівлю нового транспорту з сучасним обладнанням.
Окремим напрямком стане реформування диспетчерських служб екстреної допомоги – всі вони в масштабах країни будуть з’єднані єдиною електронною системою. Мета цих змін – чітке дотримання нормативів з прибуття екстреної допомоги в 10 хвилин для міст та 20 – для сільської місцевості.
Спеціалізовані лікарні, сучасні приміщення і обладнання
У сфері вузькопрофільної медицини Кабінет Міністрів вирішив не розпилювати ресурси, зосередившись на декількох програмах. Перша з них – створення мережі сучасних кардіоцентрів. Задля цього вже третій рік поспіль з бюджету виділяються кошти на закупівлю 13 ангіографів. Таким чином, до 2020-го в Україні буде відкрито 39 центрів кардіо-судинної хірургії, які працюватимуть цілодобово та надаватимуть безкоштовні послуги з діагностики та стентування для пацієнтів з гострим інфарктом міокарду.
Друга програма – створення нових перинатальних центрів, розрахованих на сотні передчасно народжених малюків. Цього року заплановане відкриття такого закладу у Луцьку.
Третя – розширення і модернізація унікальної дитячої лікарні «Охматдит». Минулого року був зведений новий діагностичний корпус, в 2019-му буде добудовано другу чергу лікарні.
Загалом Кабмін збільшив обсяги фінансування охорони здоров’я на 2019 рік на 15 млрд грн. – до 132 млрд.
«Наша скоординована робота повинна полягати в єдиному: якість медичної галузі має бути змінено, умови роботи лікарів, зарплати повинні бути змінені. Ми продовжуємо змінювати принцип роботи медичної системи. Втілені нами зміни в системі охорони здоров’я вже дають позитивні результати і для лікарів, і для пацієнтів», – зазначив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, коментуючи хід медичної реформи.
Наталія Бігарі, сімейний лікар, завідуюча 4 терапевтичним відділенням КЗ БМР Білоцерківська міська лікарня №2:
«Медична галузь України вже зачекалася реформи… Нині за усі 27 років незалежності вперше сімейного лікаря почали поважати.
За останній час реформування влада створила масу нових амбулаторій, які територіально найбільше наближені до населення. У багатьох амбулаторіях зроблені ремонти, вони, знову ж вперше за останні роки, отримали нове обладнання: комп’ютери, техніку – те, на що раніше влада абсолютно не звертала увагу. Тут же є можливості для збору аналізів, і хворому не потрібно їхати у лікарню.
Окрім того при нових амбулаторіях, у селах, будується житло для лікарів. Такого не було протягом усіх років незалежності.
Багато амбулаторій — впевнена, їх кількість буде рости — обладнані палатами денного стаціонару, які раніше існували лише при лікарнях.
Сьогодні пацієнт має можливість записатися на прийом до лікаря, не виходячи із помешкання. Це так звана електронна черга.
Не потрібно забувати і про програму «Доступні ліки», яка дозволяє забезпечити безкоштовними ліками пацієнтів із певними хворобами. Звичайно, можливо, це не весь перелік препаратів, проте ще не так давно такої програми не існувало взагалі.
Окрім того, приємним бонусом для сімейних лікарів, які уклали декларації із необхідною кількістю пацієнтів, є заробітна плата, яка подекуди збільшилася у рази у порівнянні із попередніми роками. Тобто сьогодні нарешті спрацьовує правило: працюєш добре – отримуєш більше. Це призвело до внутрішньої конкуренції між лікарями, вони по-іншому ставляться до пацієнтів, адже розуміють, що від кількості пацієнтів залежить їх заробітна плата і врешті-решт рівень життя».
Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама
