ОУН у Василькові і трансформація антисемітизму у Краї
Тоді одним із географічних символів цього повороту був Васильків, сьогодні Обухівського району. Саме в ньому, здається, в 1941 ОУНівці проголосили Акт Незалежності на наших теренах. Саме тут двіжив легендарний Позичанюк і тд.
Нещодавно я ознайомився з частиною 18 тому «Літопису УПА».
Серед іншого там є
1. Суспільно-політичний огляд Васильківського району Київської області. 8 червня 1947 р.
2. І кілька НАДЗВИЧАЙНО ЦІКАВИХ листів бойовика з позивним «Борис» – ймовірно, керівника місцевого ОУНівського підпілля.
***
МОЇ ВРАЖЕННЯ:
1. Люди титанічної волі і мотивації.
2. Сильний антисемітизм, котрий, втім, ІНШИЙ, не той, шо був ще покоління тому.
– Український антисемітизм початку 20 століття – сільський, селянський, печерний, часто грунтувався на сусідських заздрощах.
– Український антисемітизм «Бориса» по війні – теж класовий, але його євреї вже не сусіди, а керівництво заводів, підприємств, органів, котре експлуатує вчорашніх селян.
3. «Русский солдат Альоша» (Арестович), коли патякає про «Землянку УПА», вкотре демонструє, що Здичавілі просто не здатні осягнути організаційного генія і ОУН, і УПА зі всіма цими розвідками, реферантурами, вишколами і тд.
***
Отже, що представляла собою ВАСИЛЬКІВЩИНА ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН НА НІЙ в 1947?
1. Васильківський район входив до складу Київської області. Місто Васильків було центром району.
2. Діяльність ОУН на Київщині, зокрема у Васильківському районі, у 1947 році висвітлюється в низці звітів та листувань. Цей терен перебував у сфері впливу Крайового проводу ПСК «Одеса».
3. Керівництво: керівником Васильківської підпільної групи ОУН був Роман Піддубний («Марко»), з яким листувався очільник ПСК «Одеса» С. Янишевський («Богослов»).
4. Діяльність підпільника «Бориса» у Київській області, включно з Васильківським районом, відбувалася паралельно і доповнювала суспільно-політичні огляди району за 1947 рік.
***
ЕКОНОМІЧНЕ І СОЦІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ
1. Промисловість: У Василькові діяли такі підприємства, як шкіряні заводи (4 ДШЗ, 5-й, 2-й), машинобудівельний завод «Транспортер», Майоліковий та Трубно-керамічний заводи.
2. Виробництво: Більшість підприємств працювала незадовільно і провалювала виробничі завдання (наприклад, Майоліковий завод виконав квартальний план лише на 34,9%). Райком КП(б)У пояснював це низьким рівнем партійно-політичної роботи та пасивністю робітників.
3. Сільське господарство: У районі було 60 колгоспів. Сільське господарство перебувало в незадовільному стані: 1/3 землі гуляла під бур’янами, а обробіток землі був низьким.
4. Експлуатація та голод: У районі відчувався голод. Селяни не мали стимулу до праці, оскільки, хоча й важко працювали, з колгоспів майже нічого не отримували. Були зафіксовані випадки, коли у селян забирали корів за невиконання молокопоставок.
5. Репресії: За порушення «трудової дисципліни» та збір колосків на полях застосовувалися суворі покарання. Були випадки, коли жінок били за невихід на роботу, а дітей (навіть 3-5 років) арештовували та засуджували до 5 років ув’язнення за збирання колосків.
***
НАСТРОЇ НАСЕЛЕННЯ
1. Опір: Серед населення панував пасивний спротив існуючому режиму та цілковита байдужість до праці на підприємствах.
2. Політична орієнтація: Хоча населення було вороже налаштоване до радянської влади, воно боялося активно боротися, не вірячи у перемогу власними силами, і чекало на «зміни» або «переворот».
3. Демобілізовані: Багато демобілізованих військових, повернувшись додому, були «здивовані» низьким рівнем життя і поганим ставленням влади, внаслідок чого їхні погляди на радянський лад змінювалися на ворожі.
***
ДІЯЛЬНІСТЬ «БОРИСА» (весна-літо 1947)
1. Листування підпільника «Бориса» (справжнє ім’я не зазначено, але діяльність пов’язана з Київщиною, зокрема Васильківським районом) до своїх керівників (М. Мельника та «Василя») розкриває деталі його організаційної та бойової роботи, а також проблеми, з якими він стикався.
2. Прибуття та обставини: «Борис» прибув у терен 29 квітня 1947 року. Обставини він оцінював як тяжкі, хоча й сприятливі для агітації, оскільки більшість людей була проти радянської влади.
3. Тактика: Він вважав, що для закріплення на Київщині необхідні рейдуючі групи по 2–3 особи для ведення агітації, а під осінь — закріплення. Він свідомо вирішив не створювати великих груп на початку через брак засобів для існування.
5. Закріплення: «Борис» планував закріпитися на Київщині та організувати протиокупантські боївки. Він мав 12 хлопців, яких залучив до роботи легально, щоб у разі виявлення перевести їх у підпілля.
6. Робота на заводах: Він налагодив зв’язок із заводами у Василькові («Транспортер», шкірзаводи) та Києві, де його «хлопці» розповсюджували листівки. Він відзначав, що робітництво більш свідоме, ніж селянство, і може бути втягнуте у страйк.
7. Ворожа протидія: Поява листівок викликала «великий шум» на підприємствах. Після акцій у Василькові НКГБ проводило обшуки, що змусило «Бориса» бути дуже обережним.
8. Криза та відчай (липень 1947): У липні він був змушений тікати до Бишевського району, де захворів і ховався у житі, оскільки його переслідували. Він скаржився на брак коштів і харчів, заявляючи, що доводиться «ловити, ходити по зубах, поки щось попадеться в руки». Він навіть думав про самогубство, якщо не вдасться закріпитися: «Якщо неможливо буде, то я вже Вас писав: кулю в лоб і крапка».
***
Література:
ОУН В ОБУХОВІ: ВСІ ВІДТІНКИ ЛІВОГО – https://surl.li/gxfabp
#історіяОбухівщини, #проектМідгард, #громадянськанаука,
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
-
Євреї і "Розкопана могила": можливо, ми чогось не знаємо
-
Від обухівських лісів до французського Руху Опору: коротка історія партизана
-
"Екологічна свідомість предків" – антиісторичний міф
-
Капсанівка – забута частина обухівського штетлу?
-
Де Малишкова криниця і як з неї напитися
