Олеся Пинзеник: «Природні ставки потрібно чистити, а не закочувати їх у бетон»

Депутатка Київради (УДАР), членкиня Постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціальної політики Олеся Пинзеник в інтерв’ю з журналістом «Вечірнього Києва» розповіла про свою депутатську діяльність.

Громадська діячка Олеся Пинзеник відома не лише у Голосіївському районі, звідки її обрали депутатом до Київради, а й в усьому місті.

Вона зокрема є автором проєктів: «З днем народження, Україно» — це книга, яка складена з листів і малюнків дітей для воїнів української армії в АТО, листів військових до майбутнього покоління (до речі, книгу інститут ім. Грінченка рекомендує для патріотичного навчання в школах) та «Обережно: незнайомець!» — книга-казка для дітей про правила безпеки на вулиці та вдома.

У Київраді Олеся Пинзеник працює друге скликання. В інтерв’ю з журналістом «Вечірнього Києва» вона розповіла про пріоритети та особливості своєї депутатської діяльності.

Олеся Пинзеник

— Пані Олеся, у Київраді ви працюєте вже друге скликання. Чи є депутатські досягнення, якими пишаєтеся?

— Минулого скликання я працювала в екологічній комісії Київради.

Питання екології є дуже важливими для всіх киян, тому займалася їх вирішенням не тільки у Голосіївському районі, де знаходиться мій виборчий округ, а й у всьому місті.

На сьогодні Київ — єдине місто в Україні, де заборонена суцільна вирубка дерев. Таке рішення минулого скликання ухвалила Київрада і я пишаюся, що була його ініціатором.

— Але ж Київ це — велике місто і тут, апріорі, не можуть вирубувати ліси, щоб заготовляти деревину. Чому виникла необхідність прийняття такого рішення?

— Під час роботи над проєктом згаданого рішення ми з екологами проаналізували ситуацію із вирубкою дерев у столиці за допомогою Global Forest Watch — міжнародної системи моніторингу вирубок. Виявилося, що за останні 15 років з карти Києва зникли мільйон дерев або це близько 2300 гектарів лісу.

У місті немає комерційної заготівлі деревини, отже знищення дерев відбувалося під виглядом санітарних вирубок. Що цікаво, коли ми запустили дрон, то побачили, що дерева вирубували прямокутниками або квадратами. Але ж короїди геометрії не знають і пошкоджують дерева геть не так. Отже, все ж таки це була комерційна заготівля.

Тому, за моєї ініціативи та підтримки « Київського еколого-культурного центру» (КЕКЦ) на чолі з Володимиром Борейко, підготували проєкт рішення Київради про безстроковий мораторій на суцільну вирубку дерев, який підтримав депутатський корпус.

Також мені приємно, що я працювала над проєктом рішення про створення у Пущі-Водиці найбільшого заказника з часів незалежності. Назвали його «Золотий ліс», площа його складає понад 2 тис га. Унікальність цього заказника у тому, що тут росте найбільша кількість цінних дубів і віковічних сосен.

А ще протягом минулого скликання наша екологічна комісія добилася надання 43 об’єктам статусу природно-заповідного фонду. Це — справжнє досягнення! І багато з них було за моєї ініціативи.

— Про які об’єкти йде мова?

— Передусім, ми повернули у природо-охоронний фонд територію Жукова острова. 580 гектарів острова роздерибанили ще при Черновецькому. Міська прокуратура ці землі повернула.

Щоб острів ніхто не зміг роздерибанити по другому колу, ми надали йому статус природо-охоронного фонду. Такий статус отримали і 17 гектарів Багринової гори та 130 гектарів урочища Церковщина. Надали статусу заказника озеру Міністерка.

До речі, статус природо-охоронного фонду об’єкту отримати дуже важко. Цьому передує велика копітка робота депутатів та екологів, разом з виконавчим органом КМДА. Проте і зняти такий статус дуже важко, що дає захист нашим зеленим насадженням від зазіхань забудовників.

Олеся Пинзеник під час роботи в екологічній комісії. Фото: з архіву депутатки

Переконана, депутати мають не тільки, образно кажучи, ремонтувати лавочки на округах і прибирати двори. Вони, передусім, зобов’язані працювати на благо всього міста.

Мені було дуже приємно, коли мою депутатську роботу високо оцінили експерти. Так, відповідно до проведеної атестації міських депутатів (яку проводять Integrity.UA та National Endowment for Democracy разом комітетом виборців України), я була визнана одним з найкращих депутатів Київради.

До речі, цього року по екології я вже зареєструвала 10 проєктів рішень. Деякі з них екологічна комісія вже підтримала і вони будуть винесені на розгляд сесії Київради.

— Наприклад?

— Багато людей знають, що Київ є містом каштанів. Але не всі знають, що Київ це — місто сон-трави, ірисів та орхідей. До прикладу, у столиці ростуть понад 15 видів орхідей. Ці рослини мають статус червонокнижних.

За моєї ініціативи екологічна комісія розглянула та підтримала два проєкти рішень про збереження цих унікальних квітів у Святошинському районі столиці

Також готую проєкт рішення про надання статусу природо-заповідного фонду другої черги Труханового острова (180 га).

Вже у вересні в сесійну залу буде винесений поданий мною проєкт рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки на вулиці Левітана, 5.

Це — занедбана територія, огороджена бетонними плитами, яку віддали в оренду ще при Омельченку. Будуватися там не можна, оскільки — схили. Минулого року там взагалі стався резонансний випадок — бетонна плита упала на дитячу площадку (добре, що там тоді нікого не було). Тому громада виступила, аби розірвати договір оренди, навести на цій територій порядок та облаштувати сквер.

Люди виступають за створення скверу і між будинками на вулиці Голосіївській, 15, 15 А, 15 Б, 17, 17 А та 17Б та проспекті Науки, 208. Я допомагаю їм реалізувати цю громадську ініціативу.

Олеся Пинзеник — автор проєкту «З днем народження, Україно». Фото: з архіву депутатки

— Ви тривалий час боролися за повернення громаді міста Совських ставків. Яка зараз там ситуація?

— Є два каскади Совських озер — нижній і верхній. Нижній вже дуже давно віддали в оренду товариству «Господарник». Спочатку на цій території орендатор планував збудувати один невеликий багатофункціональний комплекс.

Але потім апетити підприємця виросли і він задумав забудувати землю навколо озера вщент — і житлом, і торговими центрами. Громаді, звісна річ, це не сподобалося. Тому з цього приводу було зареєстровано кілька петицій і місцевих ініціатив.

Після вивчення питання, разом з міськими депутатами, ми зареєстрували проєкт рішення про розірвання договору оренди з ТОВ «Господарник».

Вважаю, за природніми ставками треба доглядати, зокрема їх необхідно регулярно чистити, але закочувати їх у бетон це — ненормально.

Після багатьох судових процесів, Апеляційний суд став на бік громади і розірвав договір оренди з ТОВ «Господарник». Я рада, що на території Совських ставків на сьогодні не збудовано жодного об’єкту і не ведеться будівельних робіт.

Громадські активісти розробили там проєкт парку з болотистою місцевістю. До речі, у радянські часи болота масово осушували, однак цього робити не можна, оскільки в результаті порушується цілісність екосистеми.

Сьогодні єдина проблема Совських ставків — туди хтось постійно звозить будівельне сміття. Але це вже питання людської культури.

Олеся Пинзеник під час зустрічі з виборцями. Фото: з архіву депутатки

— Ви із таким захопленням розповідаєте про свою роботу в екологічній комісії. Але цього скликання вирішили працювати в комісії охорони здоров’я. Чому?

— Мені подобаються нові виклики. Сьогодні, через пандемію, охорона здоров`я по значимості вийшла на перше місце. Адже немає нічого важливішого за людське життя. Тому хочу бути корисною у цій сфері.

— Чи вже працювали над якимись проєктами рішень стосовно охорони здоров’я?

— Під час моєї роботи у комісії охорони здоров’я я виступила співініціатором підготовки проєкту рішення про надання домедичної допомоги у столичному метрополітені. Адже київський метрополітен щодня перевозить кілька мільйонів пасажирів, і якщо комусь з них стає зле, то від швидкості надання першої допомоги, іноді залежить життя.

— Чи на всіх станціях надаватимуть таку допомогу і хто це робитиме?

— Медичну допомогу до приїзду «Швидкої» надаватимуть на кожній станції столичного метрополітену. Це робитимуть спеціально навчені працівники підземки (на кожній станції буде не менше чотирьох таких працівників), котрі пройдуть сертифіковані курси з надання домедичної допомоги.

— Над чим ще працюєте в комісії охорони здоров`я?

— У Голосіївському районі, де колись була дитяча поліклініка, є розгромлений басейн. З 2010 року його всі намагаються «відремонтувати». Дійшло вже до того, що від басейну залишилися руїни. І за останні 10 років він фактично перетворився на притон для алкоголіків.

Олеся Пинзеник на виборчому окрузі. Фото: з архіву депутатки

Тому виходять так, що сьогодні Голосієво — єдиний район, який не має басейна ні для дітей, ні для людей з обмеженими можливостями.

Зараз займаюся цим питанням, щоб зрушити його з «мертвої точки». Отримала всю проєктну кошторисну документацію і буду рухати даний процес.

Починаємо плідно працювати з профспілкою медичних працівників.

Медики розповідають про проблеми, які їх найбільше турбують. Одна з них — питання тарифів.

Наприклад, у приватних клініках візит до лікаря у середньому коштує 500 гривень, а у комунальних — 50, зробити МРТ — 1800 у комерційних закладах і 49 гривень — у комунальних.

Але ці тарифи, які затверджені НСЗУ, є нереальними, бо ніхто не хоче собі працювати в збиток.

Тому не дивно, що у міських клініках сьогодні спостерігається кадровий дефіцит і неможливо отримати певні послуги. Хочу порушити це питання і вже з цього приводу є певні думки та напрацювання.

Однак, скажу, проєкти рішень просто так депутатами не подаються. Цьому передує велика копітка робота, зустрічі з громадою, робота з відповідними експертами, обстеження об’єктів, погодження документації та ін.

Також хочу зазначити, що в екологічній комісії я пропрацювала 5 років, в охороні здоров’я лише — півроку. Тому основні проєкти «медичних» рішень у мене ще попереду.

— Дякую за розмову!

Джерело: Вечірній Київ