Олександр Мефодій: «У Любарцях не конфлікт, а претензії громади до голови»

До редакції «Вістей» звернувся депутат Київської обласної ради Олександр Мефодій, якого обурила позиція Любарецького сільського голови Володимира Сидоренка у його інтерв’ю «Громада Любарців проти провокацій «активістів», надрукованому в минулому номері тижневика 46(1006) від 13 грудня 2019 року.

«Сидоренко назвав мене організатором відсторонення його від посади, що є неправдою. Я хочу розказати, як усе було», — заявив Мефодій і попросив надати йому змогу роз’яснити своє бачення сільського конфлікту.

Редакція залишається неупередженою і відстороненою від з’ясування правих і винних у цьому та інших конфліктах, але надає можливість обом сторонам висловити власну позицію.

— Організаторами відсторонення Сидоренка виступили виборці сіл Любарці й Тарасівки, — розпочав із головного Олександр Мефодій. — Відповідно до процедури, було звернення, анонсовано збори, здається, 16 листопада цього року. Я головував на них, були обговорення, є протокол. Це було відкрите засідання, доступне кожному, але сільський голова Сидоренко не з’явився. Приводом для зборів стало те, що керівник сільради за три роки на посаді «завалив» реалізацію своєї передвиборчої програми, яку підтримали люди.

— Чи були озвучені конкретні претензії громади до Сидоренка?

— Так. По-перше, головна претензія – повністю знищена спортивна сфера села. Раніше у нас було дві футбольні команди, які виборювали призові місця, тепер – жодної! Був спортивний інстуктор, тепер немає. Закрилася секція з боксу, що знаходилася у приміщенні дитсадка, бо був припис начальника управління гуманітарного розвитку РДА Миколи Каськіва, що там вона знаходитися не може. Але сільський голова мав знайти іншу площу для тренувань. Був і тренажерний зал, куди ходили люди, але його теж немає.

По-друге, Будинок культури, який визнано аварійним у 2012 році, так по цей день стоїть зачинений, у занедбаному стані. Хоча розроблена проектно-кошторисна документація на капремонт – на це використано 400 тис. грн у 2017 році. Документація застаріла і потребує корегування.

По-третє, було обіцяне залучення молодих спеціалістів. Зверталися кандидати на посаду землеупорядника, юриста, але їм відмовляли, тому кілька місяців сільрада працювала без цих фахівців. Чому? Невідомо!

По-четверте, йшлося про забезпечення захисту інтересів громади. Цього не відбувається. До мене, як депутата облради і мешканця Любарців, постійно йдуть люди зі своїми проблемами: то лампочки на опорах не міняються, то сільський голова не приймає, то аварійні дерева не спилюють, то матеріальна допомога не надається… Кажуть, що Сидоренко відповідає їм: я не знаю, до чого тут я. Може, це усе тому, що він нова людина в політиці, або йому байдуже до виборців.

— Ви намагалися допомогти сільському голові, підказати?

— Звичайно. У квітні 2018-го, коли я став депутатом, ми домовилися працювати разом на розвиток Любарецької сільради, почали спільно залучати кошти з районного, обласного бюджетів. Протиріччя почалися через дозвіл сільради на вирубування дерев у межах села і за його межами – це понад 300 дерев, але замість спиляних дерев нових саджанців, як обіцяли, не посадили. Згодом, коли заговорили про ОТГ, Сидоренко виступив за об’єднання з Мирним, а я за ОТГ із Борисполем і це розкололо нашу співпрацю. Потім він заявив про створення Любарецької ОТГ на основі того ж формату, що і Мирненська ОТГ. В обох варіантах сільські об’єднання економічно не вигідні. ОТГ із Борисполем – це єдино правильне рішення для Любарецької сільради.

— Але Сидоренко у інтерв’ю стверджує, що громада хоче ОТГ з Борисполем.

— Так і є, але насправді  сільський голова проти об’єднання з Борисполем і він усе робив для цього. Коли Бориспільська міськрада розіслала запрошення громадам сіл щодо об’єднання, то я особисто привіз цей лист на сесію сільради для розгляду, депутати проголосували і визначилися з часом і датою зборів. За день до зібрання Сидоренко заветував рішення. Однак на загальні збори з Любарець прийшло майже 300 осіб. Сидоренко зі сцени говорив, що немає листа від Борисполя.

Вдруге я привіз лист-пропозицію на сесію, його зареєстрували і проголосували. На наступні збори був запрошений я і секретар міськради Ярослав Годунок як представник Борисполя. Виносилося єдине питання – об’єднання із Борисполем, відхилилося друге – Любарецька ОТГ (той же формат, що і Мирненська). Усе пішло не за планом сільського голови і він покинув зібрання. Було голосування – із 260 бюлетенів 1 був за Мирне, працівники сільради не голосували, решта – майже 240 «за» Бориспільську ОТГ. Оформили відповідне рішення, яке доставлене до виконкому Бориспільської міськради особисто сільським депутатом Михайлом Ковалів і
зареєстровано.

— Чому сільський голова діяв проти створення ОТГ із Борисполем?

— Моє припущення, що успішні фермери диктують своє бачення ОТГ сільським головам, бо мають власні інтереси до меж розподілу; у них землі, вплив, гроші. Це відбувається не лише у Любарцях, а всюди. У Сидоренка теж є покровитель, якому він звітує. Усе просто.

— Які ваші особисті інтереси у цьому конфлікті? Це політика? Адже ви збираєтеся брати участь у виборах 2020.

— Послухайте, я народився і живу в Любарцях, тому в мене болить душа, коли бачу, в якому стані село. Брудно, неприбрані узбіччя, клумби, футбольне поле і майданчики в бур’янах, немає зупинок… Я обирався від округу № 8 – це 15 сіл Бориспільського району,  7 сільрад – сьогодні я туди приділяю всю увагу: ремонт центральних вулиць, освітлення за рахунок обласного бюджету. А ще я єдиний представник від району, тому й іншим селам допомагаю. Справ вистачає.

— Повернемося до Любарців. Конфлікт із Сидоренком уже вичерпаний? Ідея із його відсторонення для вас закрита?

— Думаю, якщо людина за три роки на посаді «зламала» усю організацію в сільраді, якщо її не чують депутати сільради, то така ситуація нікого не влаштовує.

— Тобто протистояння продовжиться?

— За вісім днів нами було зібрано 377 підписів проти голови сільради, а набрав він на виборах лише 305 голосів. Була вповноважена особа від ініціативної групи, яка мала передати списки до ЦВК, але на неї вплинули, бо її чоловік віднедавна став працювати в комунальному підприємстві Любарецької сільради. Але якщо люди наполягатимуть на відстороненні Сидоренка, то ініціатива продовжиться. Особисто я «за», як і багато депутатів сільради, які не є членами виконкому.

— Сидоренко звинуватив вас і Годунка у підробці листа, який нібито відправлений до Міністерства розвитку громад та територій України про ОТГ з Мирним.

— Цим питанням нехай займуться правоохоронні органи. Можливо, цей лист розроблений самим Сидоренком, щоб викликати співчуття і підтвердження, що проти нього ведеться нечесна боротьба. Я лише перепостив у Фейсбук цього листа, який опублікував Ярослав Годунок. Анастасія Донець, яка працює у згаданому міністерстві, підтвердила, що такий документ туди не приходив. Є припущення, що він фейковий.

— Ви є опозиціонером до команди діючого сільського голови?

— Я один нічого не вирішую, вирішує громада. Я зробив офіційний запит до сільради щодо розподілу бюджету щомісячно з витратами на зарплати і доплати. Отриману інформацію, як публічна особа, я мав право опублікувати. Що і зробив. Наприклад, у вересні 2019 року оклад сільського голови становив майже 40 тис. грн, а в дев’яти працівників виконкому зарплати коливалися за окремі місяці від 12 до 18 тис. грн. Виявляється, майже 2 млн грн на рік – це фонд зарплати працівників сільради, тоді як загальний бюджет села 3,3 млн грн. Розумієте причини невдоволення людей?

У Любарцях не конфлікт, а конкретні претензії громади до голови сільради, до виконавчої влади через нехтування нею покладених функцій, через непрозорість керівництва села і небажання сільського голови йти на діалог із виборцями.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама