Олександр Маркушин: ми обов’язково зробимо Ірпінь ще кращим, ніж до 24 лютого

image
21 Червня 2022, 21:49
Поділитися:

Дивитись відео на сайті

42-річний Ірпінський міський голова Олександр Маркушин народився і виріс в Ірпені, у 2018 році став мером міста, а у 2022-му – командиром тероборони. П’ять тижнів тримав оборону рідного Ірпеня від російських окупантів. Йому погрожували та навіть знищили батьківський будинок, але він не здався і спільними зусиллями тероборони та ЗСУ стримав в Ірпені атаку на Київ. Рашисти зруйнували понад 70% міської інфраструктури.

Наразі Ірпінь уже майже три місяці звільнений від російських загарбників. За стійкість і незламність Президент України Володимир Зеленський нагородив Олександра Маркушина орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а Ірпеню присвоїв звання Міста-героя.

Про те, як вдалося розгромити ворога та відстояти Ірпінь, а також про подальшу відбудову найкращого міста для життя, мер розповів в інтерв’ю «Ірпінському Віснику».

Ви народилися та виросли в Ірпені. Згадайте, будь ласка, найяскравіший епізод, пов’язаний із вашим дитинством і містом?

Найяскравіші дитячі враження в мене про ірпінський ліс. Пам’ятаю, як на травневі свята ми з батьками ходили до лісу смажити шашлики. Там було багато дітей. Ми грали в гру «Зірниця» та каталися на велосипедах.

Чи було у вас улюблене місце в Ірпені?

Таких місць аж два. Це, звичайно, наш кар’єр, куди ми ходили купатися в теплу пору року. Також це парк Незнайка, який ми в дитинстві називали «українські гірки». Взимку ми ходили туди кататися на санках і лижах.

Ви росли і розвивалися разом з Ірпенем. Як змінилося місто за цей час?

З маленького містечка Ірпінь перетворився на справжнє європейське місто. Особливо стрімкий розвиток відбувся за останні шість років. Ірпінь став дійсно найкращим містом України – з упорядкованими парками, гарними площами і дорогами,  красивими будинками і розвиненою інфраструктурою.

Коли вас зацікавила політика і що надихнуло стати мером Ірпеня?

Я прийшов у політику у 2010 році, хоч і не дуже цього хотів, бо вона мене не цікавила. Тоді я займався власним бізнесом, а товариш запропонував мені прийти хоча б подивитися, як відбуваються збори громадськості та зустрічі з людьми. Було незручно відмовлятися, і я сходив на збори до місцевих мешканців та побачив великий масив людських проблем.

Тоді, у 2010 році, я вирішив балотуватися в депутати від свого рідного району БКЗ, і зробив це успішно. У мене був потужний конкурент із Партії регіонів, але люди підтримали мене попри шалений ресурс «регіоналів», який вони використовували проти мене.

А вже на наступних виборах за мене проголосувало 1200 людей до міської ради, і це був дуже потужний результат, якого я не очікував. Але ж п’ять попередніх років я доказував собі й людям, що гідний бути депутатом. У той час я ще працював у КП «Ірпіньводоканал», потім мені запропонували посаду першого заступника міського голови, а потім команда партії «Нові Обличчя» прийняла одностайне рішення про підтримку моєї кандидатури на посаду міського голови. І от більше року я пропрацював мером мирного Ірпеня в мирній Україні.

Згадайте 24 лютого 2022 року…

Дізнався з перших хвилин. У ті хвилини над Ірпенем вже пролітали літаки та лунали вибухи в Києві та Гостомельському аеропорту.

Одразу подзвонив друзям, попросив одягти військове вбрання, взяти зброю та прибути в міську раду. Також терміново викликав на роботу заступників, провів екстрену нараду з комунальниками.

24 лютого о 10:00 мала відбутися сесія міської ради, але я її скасував і призначив позачергову з кількома нагальними питаннями. Одним із найголовніших було створення штабу управління територіальної оборони, де мене обрали командиром. До 9:00 у нашій ТрО вже було близько 45 чоловіків, усі вони прибули зі своєю зброєю і з дозволами на неї. Ми почали організовувати роботу, розставляти блокпости, але досвідчені військові сказали, що блокпостів мало і потрібно робити укріплення, треба копати окопи, а в цьому нам можуть допомогти лише комунальники і їхня техніка.

На щастя, наші комунальні підприємства за останні роки придбали чимало техніки, тому ми мали все необхідне, аби зробити хорошу лінію оборони.

Спочатку наш штаб був у міськраді, потім ми змінили локацію, адже було зрозуміло, що це буде першочерговою ціллю для обстрілів. Це центр міста, і я не міг наражати на небезпеку його жителів.

Вам радили поїхати з Ірпеня? У когось виникали такі думки?

Виникали. Пропонували. Казали, що є можливість виїхати в іншу область чи навіть за кордон, але якщо командир їде і кидає своє військо, воно розвалиться. Я засуджую командирів, які кинули свої підрозділи. Засуджую міських голів, які кидають у важкий час місто і кудись тікають – з ними розберуться відповідні органи. Міський голова повинен бути до кінця зі своїми мешканцями, зі своїм підрозділом, повинен боронити місто.

А що було найважчим у період окупації Ірпеня?

На війні страшно всім, але я відчував велику відповідальність за своє місто та свою громаду.

Найголовнішим для нашого штабу було евакуювати людей. Ми евакуювали 95% населення. Я вважаю, це гідний результат. Це результат усієї нашої команди, волонтерів, добровольців, друзів. Вони – наші герої, які допомагали місту. Вони розвозили їжу, ліки, розгорнули гуманітарний штаб, організували склади з гуманітарною допомогою, привезли медицину і харчування, бронежилети, рації та каски. Адже багато ірпінчан залишалися в місті, і ми їх вивозили до останнього дня, поки повністю не розгромили ворога.

Важко було все! Наприклад, перший раз спати надворі під звуки обстрілів. Важко було хоронити хлопців, які довгий час були поруч і загинули за Ірпінь. Але найстрашніше, що я бачив – це коли ми евакуйовували людей, і в цей момент прилетіла міна і вбила жінку з двома дітьми та волонтера, який їм допомагав. Це дуже важко було бачити, а тепер згадувати. Це дійсно найстрашніше, що я бачив у житті.

До цього можна звикнути? До смертей і горя?

Це все одно залишається в душі… Коли ці варвари знищували наше місто і вбивали наших людей, частинка чогось доброго в мені теж вбивалася. А коли ми їх убивали, то за кожного вбитого українця, за кожну жінку, за кожну дитину ми їм мстилися. І мені здається, що війна кожного з нас змінила. Не буде більше такого Маркушина, не буде більше таких інших. Ми стали інакшими, наше життя поділилося на до і після.

На чому зосереджені сьогодні? Що забирає найбільше сил та часу?

Ми змогли розгромити ворога та відвоювати Ірпінь, який став «Містом-героєм». Зараз люди очікують відповідей, як швидко ми зможемо вирішити їхні проблеми та відбудувати місто. Перед нами, владою, сьогодні не стоїть завдання зробити місто таким, як воно було до 24 лютого, ми повинні зробити його кращим. І ми це обов’язково зробимо!

Дуже багато часу забирає спілкування з людьми. Щоранку, ще до 8-ї години, я приходжу на роботу і близько години спілкуюся з мешканцями. Бо я розумію, що їм потрібна допомога і увага. З усіма проблемами вони приходять до мене, в міську раду, і ми з нашою командою стараємося максимально допомогти.

Яке ваше бачення майбутнього Ірпеня?

Ми будемо відбудовувати місто! Той старий житловий фонд, який розбомблений, і той приватний сектор на Гостомельському шосе, що повністю знищений «Градами» та мінами. Ми обов’язково зробимо на місцях, де були бої і лінія оборони, невеличкі меморіали нашим хлопцям. Адже своє життя за Ірпінь віддали 37 героїв із територіальної оборони Ірпеня.

Ви прораховували, скільки часу потрібно на відбудову Ірпеня?

Усе залежатиме від фінансів, які місто отримає для відбудови. За наявності коштів ми зможемо за півтора-два роки повністю відновити Ірпінь. За оцінками експертів, залучених Інвестиційною радою Ірпеня, на відбудову міста потрібно приблизно 1 мільярд доларів.

Сьогодні державний бюджет спрямований на оборону України, ми це розуміємо та підтримуємо. Тому докладаємо максимум зусиль для пошуку джерел фінансування у Європі та США. Найбільше я люблю знаходитися в Ірпені у щоденному контакті з громадою. Та зараз доводиться щомісяця їздити країнами ЄС і переконувати міжнародну спільноту в необхідності допомоги у відновленню Ірпеня.

На європейському напрямку ми докладаємо максимум зусиль, працює потужна команда. Та найголовніший результат уже в найближчому майбутньому – це відновлене житло ірпінчан та відбудована інфраструктура міста.

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!



Джерело: ITV