Олег Левченко: «Програма приватизації це — не тотальний розпродаж комунального майна»

Депутат Київради (Європейська солідарність) Олег Левченко в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповів про свою роботу у постійній комісії Київради з питань власності.

Депутат Київради (Європейська солідарність), член міжфракційного об’єднання «Успішний Київ», член постійної комісії Київради з питань власності Олег Левченко у Київраді працює вперше.

За професією — юрист, він тривалий час був керівником двох державних підприємств — «Українського агентства з авторських та суміжних прав» та «Українського інституту промислової власності».

Олег Левченко. Фото: з архіву депутата

До обрання депутатом Київради Олег Левченко очолював Баришівську райдержадміністрацію.

«ПРАЦЮВАТИ У КИЇВРАДІ — ЦЕ НАДЗВИЧАЙНО ЦІКАВИЙ ДОСВІД»

— Олеже Анатолійовичу, у Київраді ви працюєте вперше. Депутати-новачки, як правило, потребують адаптації. У вас цей період уже пройшов?

— Протягом перших кількох місяців роботи у Київраді, я справді відчував певний диссонанс. І не тому, що робота в раді для мене якесь «ноу-хау».

До обрання депутатом міськради упродовж трьох років я працював головою Баришівської райдержадміністрації.Отож, постійно спілкувався з депутатами районної ради.

Різниця лише у тому, що на пленарних засіданнях райради я, зазвичай, перебував у президії, а депутати мені задавали запитання на зразок: коли буде зроблено те то і те; чому прийняли рішення не інакше, а так; і т.п.

Зараз ситуація є діаметрально протилежною: вже я знаходжуся у залі засідань і можу задавати запитання представникам виконавчої влади.

Скажу, для повної адаптації у Київраді мені знадобилося близько півроку (кажуть, що для депутата-новачка це — невеликий срок). У своїй, так би мовити тарілці, відчув себе десь з місяць тому. Але за цей час вже зробив найголовніший висновок: працювати у Київраді — це дуже цікавий досвід!

— Ставши депутатом, ви майже відразу вступили до об’єднання «Успішний Київ». Що це вам дає?

— Увійти до складу міжфракційного об’єднання «Успішний Київ» мені запропонував Михайло Присяжнюк, голова комісії власності, у якій я працюю.

Скажу, «Успішний Київ» це — перспективне об’єднання депутатів різних фракцій, які мають спільну мету: покращити життя рідного міста. Активність його учасників дозволяє прогнозувати, що «Успішний Київ» зможе дійсно зробити місто більш успішним.

Олег Левченко складає присягу депутата. Фото: з архіву депутата

«У БАГАТЬОХ ПІДПРИЄМСТВ Є НЕПОТРІБНЕ ЇМ МАЙНО»

— Оскільки ви — професійний юрист, то логічно було би працювати у комісії правопорядку, а чомусь обрали комісію власності…

— Справді спочатку було бажання працювати у комісії правопорядку, але виявилося, що там всі квоти вже зайняті. Тоді звернувся листом до голови комісії власності з проханням включити мене до складу цієї комісії. І він згодився.

Тема власності мені близька, адже до цього протягом 15 років я працював на керівних посадах у сфері інтелектуальної власності України. Це, звичайно, не матеріальна власність, але певна подібність є.

До складу комісії з питань власності входять 9 осіб, які є представниками різних фракцій. Однак, попри це, у нас не виникає жодних конфліктів чи протирічь.

Інтереси киян добре всіх об’єднують. Адже всі ми розуміємо, що від результатів роботи нашої комісії залежить наповнення міського бюджету, а отже виконання містом соціальних програм.

— Над якими важливими рішеннями комісія власності працювала останнім часом?

— Найголовніший проєкт рішення, над яким ми працювали протягом тривалого часу, це — підготовка програми приватизації об’єктів комунальної власності.

Комісія ухвала перелік комунальних об’єктів, які цього року місто виставить на приватизацію. Звичайно, процедура відбуватиметься через Prozorro, тобто через аукціони, з тим, аби від продажу майна бюджет столиці отримав максимальну вигоду.

Олег Левченко під час засідання комісії власності. Фото: з архіву депутата.

— Але ж це не означає, що буде, так би мовити, тотальний розпродаж комунального майна?

— Мова йде не про те, щоб у міста забрати і розпродати «з молотка» все майно. Мета прийняття програми приватизації — ефективне використання комунального майна. Наприклад, у багатьох комунальних підприємств є майно, яке ними не використовується роками, але воно може бути цікавим малому бізнесу. А кошти від його продажу поповнять міський бюджет.

Департамент комунальної власності проаналізував стан об’єктів комунальної власності і запропонував 67 з них цього року виставити на приватизацію.

Список доповнили пропозиціями міських депутатів та керівників комунальних підприємств, які вважають, що те чи інше майно їм не потрібне і лише заважає (адже знаходиться на балансі) і тому його краще продати.

Олег Левченко на рідному окрузі. Фото: з архіву депутата

— На одній з останніх сесій Київрада ухвалила, що орендна плата за майно, яке орендують державні установи, вже не складатиме 1 гривню на рік, а буде такою як і бізнесу. Що матиме з цього бюджет?

— Таке рішення Київрада ухвалила, щоб урегулювати відносини у сфері використання майна територіальної громади Києва відповідно до нового законодавства. Адже, згідно із законом про оренду державного і комунального майна, користування комунальним майном на безкоштовній основі є недопустимим.

Тому до 31 грудня нинішнього року державні установи, які орендують у киян нерухоме майно, як раніше, сплачуватимуть 1 гривню. Але протягом півроку вони мають закласти у свої бюджети на 2022 рік витрати на орендну плату, оскільки з 1 січня 2022 року вона стане ринковою для всіх.

Можливо для державних органів і будуть якісь незначні преференції, але у цьому питанні давно потрібно навести лад, оскільки об’єкти у центрі столиці не можна віддавати в оренду фактично безкоштовно.

Як підрахували у профільному департаменті КМДА, зараз, шляхом безкоштовного надання в оренду нерухомого майна столичної громади, місто дотує державу мінімум на 90 млн грн на рік.

Однак ці ж приміщення Київ може здавати в оренду комерційним установам на основі проведення відкритого конкурсу. У такому випадку місто отримуватиме до бюджету понад 200 млн грн на рік.

Олег Левченко з колегами по фракції. Фото: з архіву депутата

«ЗУХВАЛЬСТВО ЗАБУДОВНИКА ЗДИВУВАЛО ВСІХ»

— Останнім часом у столиці стався резонансний випадок: забудовник намагався зруйнувати модерністичну будівлю легендарних «Квітів України». Дехто з киян вважає, що дозвіл на це варварство надала Київрада…

— Коли таке сталося, ми, депутати, разом з виконавчим органом, почали розбиратися у ситуації.

І як з’ясувалося: забудовник на будівельні роботи не отримував жодних дозволів! Більше, отримати відповідні погодження можна лише після згоди Мінкульту, оскільки будівля розташована в історичному ареалі. Тому зухвальство забудовника здивувало всіх.

Місто негайно відреагувало приписом з вимогою зупинити роботи та представити дозволи. Звичайно, їх ніхто не надав.

Тому, за поданням КМДА, Шевченківський райсуд Києва наклав арешт на будівлю «Квіти України» і заборонив будь-які будівельні роботи на час досудового розслідування. Біля будівлі чергує поліція.

Олег Левченко долучився до створення «Алеї громадських організацій». Фото: з архіву депутата

«МРІЮ, АБИ В ЦЕНТРІ МІСТА БУВ ПАРК, А НЕ СІЗО»

— Як депутат від Шевченківського району, що плануєте на найближчі 5 років зробити для свого округу?

— У мене є мрія, але от чи вдасться її реалізувати за 5 років — не впевнений.

На території Шевченківського району є сумнозвісна установа, про яку знають всі кияни. Це — Лук’янівське СІЗО. На мою думку, таким об’єктам не місце у центрі столиці. Та й мешканцям мікрорайону подібне сусідство не подобається.

Ув’язнені також мають право на нормальні умови утримання. А сьогодні у камерах СІЗО, корпуса якого будували ще при цариці Катерині ІІ, перебувають по 40 осіб на 20 квадратних метрів, бракує свіжого повітря, немає і гарячої води.

Зробити капітальний ремонт, аби розв’язати такі проблеми, неможливо, оскільки це потребує колосальних фінансових витрат. «З нуля» (десь у Київській області) збудувати нове СІЗО буде значно дешевше.

Однак лише силами міста подібний проєкт реалізувати неможливо. Складність не лише у фінансах (інвестора, при бажанні, можна знайти завжди), а у тому, що пенітенціарна система перебуває у віданні Мінюсту.

Хоча, скажу, ідея перенести СІЗО за межі міста у коридорах Мінюсту вже «гуляє». Але до її реалізації ще далеко…

Сьогодні, разом з помічниками, займаємося буденною депутатською роботою: ремонти будинків, благоустрій доріг, вирішення житлово-комунальних питань.

Зокрема, у Шевченківському районі є багато старих будинків, де допомагаємо перекривати дахи, замінювати комунікації, ремонтувати ліфти…

Олег Левченко привітав медиків з професійним святом. Фото: з архіву депутата

«ЗАРАЗ ХОЧА І 2021 РІК, АЛЕ МЕТОДИ ПОКАРАНЬ „ІНАКОМИСЛЯЧИХ“ НЕ ЗМІНИЛИСЯ»

— Зараз на багатьох комунальних підпримствах міста продовжуються обшуки. Запитання більше, як до професійного юриста: як прокоментуєте законність та масовість (прийшли до всіх і відразу) таких «акцій» правоохоронців?

— Не треба бути великим аналітиком, щоб відстежити у цій ситуації політичний мотив. Потрібно згадати, що передувало таким подіям: столичний мер Віталій Кличко оприлюднив власну позицію щодо управління містом…

На жаль, подібна ситуація мені знайома. Так, у часи Януковича я працював директором державного підприємства і на власному досвіді переконався — коли ти маєш власну думку і, образно кажучи, вибиваєшся з колії, то тебе обов’язково будуть за це карати.

Пам’ятаю період, коли протягом року на підприємство прийшли з перевірками працівники служби безпеки, прокуратури, КРУ, МВС, навіть рахункової палати (хоча їм приходити взагалі було ні до чого). Перевірки тривали шість місяців, але так нічого і не знайшли…

Вважаю, коли у столичного мера є власні думки та амбіції, про які він відкрито заявляє, то у цьому немає нічого поганого. Але, якщо за ці думки та амбіції протягом місяця направляють перевіряючих на всі комунальні підприємства, то це — ненормально. На жаль, зараз хоча і 2021 рік, а методи покарань «інакомислячих» залишаються колишніми.

Олег Левченко під час зустрічі з виборцями. Фото: з архіву депутата

— Правоохоронці пояснюють, що нібито прийшли з перевірками на комунальні підприємства тому, що субпідрядники не сплатили податки. Але хіба за це мають відповідати комунальні підприємства?

— Звичайно ні. Комунальні підприємства не несуть відповідальності, якщо хтось із субпідрядників не сплатив податки. Однак це може бути підставою для вилучення документації.

Подивимося — чи будуть винесені якісь судові рішення. А поки що, все це нагадує звичайнісінький фарс. Постановку красивого сюжету для ЗМІ — прибігли у масках, забрали документи, когось заарештували…

На мою думку, «шоу» закінчиться нічим. На жаль, у багатьох людей склалися стереотипи, що керівники підприємств, депутати дерибанять бюджет, але це більше міф, аніж дійсність. Вже тому, що з такою кількістю контролюючих органів, як в Україні, розкрадати бюджетні кошти може тільки камікадзе.

— Дякую за розмову!

Джерело: Вечірній Київ